44. Світовий фінансовий ринок: поняття, функціональна, інституціональна, валютна та географічна структура фінансового ринку

Світовий фінансовий ринок з інституційного погляду — це сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів.

Інституційна структура світового фінансового ринку - це сукупність інституцій, через які здійснюється рух та перерозподіл світових потоків фінансових ресурсів.

Валютна структура світового фінансового ринку складається з трьох елементів:

–Національний ринок валюти;

–Міжнародний ринок валюти (ВКВ, євро);

–Євроринок валюти (євродолар, єврокрона, євроєна).

Основні тенденції розвитку валютної системи світового фін. ринку :

- Підвищення ролі євровалют;

–Зниження ролі долара США.

Світовий фінансовий ринок становить собою сукупність попиту на позичковий капітал з боку позичальників та його пропозиції з боку кредиторів країн світової співдружності. Він забезпечує акумуляцію і перерозподіл фінансових ресурсів через посередників.

Світовий фін. ринок за функціональною структурою включає в себе кредитний ринок (ринок боргових зобов'язань), ринок титулів власності, ринок фінансових дериватів і ринок валюти.

Міжнародний кредитний ринок становить собою сукупність кредитних відносин, що функціонують в масштабі світового господарства. Іншими словами, міжнародний кредитний ринок — це попит і пропозиція кредитів на рівні світового господарства. На світовому кредитному ринку рухаються боргові зобов'язання, які підтверджують право кредитора на стягнення боргу з боржника.

Ринок титулів власності — це попит і пропозиція акцій і депозитарних розписок.

Ринок фінансових дериватів становить собою ринок інструментів торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив'язані до іншого фінансового або реального активу.

Крім функціональної структури, міжнародний фінансовий ринок класифікують за географічною структурою. Вона відображає рух капіталу між країнами, групами країн, регіонами світу переважно через міжнародні фінансові центри. На формування міжнародних фінансових центрів роблять вплив такі фактори, як високий рівень розвитку країни, активна участь в міжнародних економічних відносинах, високорозвинутий національний ринок капіталів, ліберальне (пільгове) валютне і податкове законодавство, зручне географічне розташування, політична стабільність в країні.

Можна виділити такі сформовані фінансові центри:

1.Нью-Йорк (США) –міжнародний центр, де діє найбільша в світі фондова біржа;

2.Лондон (Велика Британія)- основний європейський фінансовий центр. Він посідає перше місце у світі за обсягом валютних і кредитних операцій;

3.Цюріх(Швейцарія), Франкфурт-на-Майні(Німеччина), Люксембург – фінансові центри, що спеціалізуються на коротко- та середньостокових кредитних операціях;

4.Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн – спеціалізуються на кредитних операціях;

5.Латиноамериканські фінансові центри – Панама, Багами, Антіли та ін..