17. Методи дослідження антропогенних ландшафтів

наслідок того, що антропогенні ландшафти формувались, здебільшого, на основі натуральних і вони теж природні, не відриваються, а тим більше не протиставляються натуральним, найважливішим для методики вивчення антропогенних ландшафтів є використання принципу природно-антропогенного сумісництва.При вивченні антропогенних ландшафтів він передбачає врахування як натуральних, так і соціально-економічних чинників. Тому в дослідженнях антропогенних ландшафтів використовуються традиційні прийоми і методи (експедиційні, експериментально-стаціонарні, літературно-картографічні, суцільного знімання і натурних ділянок, геофізичні, геохімічні та ін.) і специфічні. До специфічних методів відносяться:• Історико-археологічний метод. Передбачає сумісний аналіз історичних і археологічних матеріалів, чим тісно пов'язує антропогенне ландшафтознавство з історичною географією;• Метод історико-генетичних рядів. Відображає динаміку та історію розвитку антропогенних ландшафтів в найбільш характерні часові зрізи.• Порівняльний метод натуральних аналогів. Допомагає вияснити схожість та відміни антропогенних ландшафтів з їх краще вивченими натуральнимианалогами.

• Ареографічний метод. Відображає на карті ареали  у вигляді суцільних областей розповсюдження або значків  основних класів і типів антропогенного ландшафту. У виборі способу зображення ареалу важливе значення має специфіка об'єкту і наявність вихідного матеріалу.

• Важливим є підхід до антропогенного ландшафту як складної взаємодіючої парагенетичної системи. Він дає можливість вивчити взаємозв'язки між антропогенними і прилеглими натуральними або іншими антропогенними ландшафтами. Частково використовуються також методи галузевих наук, що тісно пов'язані з формуванням антропогенних ландшафтів (сільськогосподарських, технічних, економічних, медичних тощо).

«Конструктивна Географія»

1. конструктивна географія – це область географії, яка має за мету, на основі загальних знань про дію геосистеми і її конкретних локальних режимів, а також даних географічного моніторингу і географічного прогнозування і принципів географічного проектування, розробляти проекти розвитку територій як складових єдиного глобального геопростору.

Конструктивна географія:

1. загальна

2. спеціальна

3. регіональна

Методи дослідження конструктивної географії:

1. традиційні

2. власні (інженерно-географічний, моделювання, прогнозування, оцінка природних умов і ресурсів).

Основні напрямки конструктивно-географічних досліджень:

1. розробка наукових прогнозів, визначення потреб народного господарства, раціональне використання природних умов і ресурсів

2. вивчення стихійних явищ

3. наукові основи боротьби із забрудненням НПС

4. перетворення НПС

5. охорона НПС з метою наукових досліджень і створення рекреаційних зон.

Об’єкт конструктивної географії – географічний простір.

Географічний простір (словник-довідник з соц. і економ. географії) – складний земний планетний простір, розташований на конкретній території, який розвивається в часі і охоплює всі сфери географічної оболонки: літо-, гідро-, атом-, біо- та соціосферу. Предмет конструктивної географії – генезис, історія розвитку, структура, функціонування, загальні та функціональні риси і властивості георпростору.