14. Класифікація антропогенних ландшафтів за змістом

У залежності від виду господарської діяльності людей (за змістом) антропогенні ландшафти Поділля можна розділити на вісім класів: сільськогосподарські, лісові і водні антропогенні, селитебні, промислові, дорожні,

рекреаційні та белігеративні. Є спроби виділити також радіаційні ландшафти,формування і функціонування яких пов'язане з аварією на Чорнобильській атомній електростанції, сакральні  ландшафти територій духовного відродження, тафальні формування котрих пов’язане з похованням людей та інші. Зараз названі класи антропогенних ландшафтів привернули до себе увагу вчених. Частина з них детально досліджені (промислові, рекреаційні), інші стали об'єктами постійної уваги. Враховуючи зростаюче значення антропогенних ландшафтів в структурі сучасних ландшафтів, і вирішенні екологічних проблем, вони будуть детально розглянуті в подальшому.

15.Регіональний антропогенно-ландшафтознавчий прогноз

Ландшафтознавчий прогноз враховує закономірності ландшафтних комплексів,аналізуючи чинники.що зумовлюють їх безперервні зміни. Серед основних чинників розвитку ландшафтних комплексів виділяють4:тектогенний,кліматогенний,біогенний і антропогенний. Вони завжди діють одночасно,але в кожному конкретному випадку можна виокремити головний. У сучасних умовах частіше в ролі головного виступає антропогенний.

Досвіду регіонального антропогенно-ландшафтознавчого прогнозу по суті немає. У загальних рисах питання теорії антропогенно-ландшафтознавчого прогнозу поставлені в працях Преображенського В.С.,Мількова Ф.М.,Шищенко П.Г.,Аношко В.С.

Складність регіонального антропогенно-ландшафтознавчого прогнозу в одночасній дії різних за проявами і наслідками чинників-натуральних і антропогенного.Якщо натуральні чинники діють,здебільшого,рівномірно,то антропогенні*поштовхи*-імпульсивно-локально,нерівномірно і розповсюджуються не прямолінійно та з неоднаковою швидкістю в різних регіонах.Регіональне антропогенно-ландшафтознавче прогнозування дещо полегшується наявними перспективними планами розвитку окремих галузей та господарства загалом,що дає можливість визначити попередньо регіони і можливі пункти розвитку тих чи інших антропогеннихландшафтних комплексів.Усі ці зміни відображають на прогнозних ландшафтознавчих комплексів.Основою такої карти у всіх випадках є жорстка мережа сучасних ландшафтних комплексів.Порівняння з нею дозволяє виявити масштабність та глибину майбутніх змін.

Регіональний антропогенно-ландшафтознавчий прогноз лише одна зі складових,заключна ланка ландшафтного і більш загального природного прогнозу.

16. Антропогенні ландшафти:охорона і раціональне використання

Антропоге́нний ландша́фт (англ. culturallandscape) — географічний ландшафт, що утворюється внаслідок спрямованої діяльності людини або опосередкованого (непрямого) її впливу на природний ландшафт. Складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою

Охорона ландшафтів має ряд специфічних форм, які можна об’єднати в три групи:

повна охорона ландшафтів, як комплексів біогеоценозів;

-часткова охорона природних об’єктів за можливості збереження цілісності або зовнішнього вигляду ландшафту;

створення і підтримання оптимальних антропогенних ландшафтів.

Господарська діяльність людини призвела до появи в природному середовищі планети не властивих їй ландшафтів; характеризуютьсяяк антропогенні ландшафти. До них відносяться: міські ландшафти та їх компоненти, що включають житлові та індустріальні райони. Особливістю таких ландшафтів є зміна і забрудненнявнаслідок техногенної урбанізації компонентів природних ландшафтів та умов формування поверхневого стоку, загальне скорочення площ, зайнятих рослинністю, наявність виробничих сфер, що роблять на навколишнє середовище шкідливий вплив

В Україні нараховується 17 природних заповідників загальна площа яких складає 163,7 тис. га. Зокрема це такі природні заповідники: Кримський,Канівський, Український степовий), Луганський, Поліський (1968 рік заснування, площею20104,0 га), Ялтинський гірсько-лісовий, Мис Мартьян), Карадазький), Розточчя…

В Україні налічується 4 біосферних заповідника загальна площа яких складає 222,5 тис. га. Це біосферні заповідники: Асканія-Нова, Чорноморський , Карпатський та Дунайський

Пам’ятки природи, яких в Україні нараховується 3000, займають площу 24,4 тис. га, можуть бути загальнодержавного і місцевого значення і вони створюються з метою збереження у природному стані унікальних природних утворень, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення.

Заповідними урочищами, яких в Україні нараховується 762 (займають площу 82,0 тис.га) оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.Ботанічні сади, яких в Україні налічується 22.