
47. Предмет і види економічного аналізу.
Предметом економічної науки є економічні відносини людей. Предметом економічного аналізу є фінансово – господарська діяльність підприємств і установ. Об’єкти аналізу – це окремі економічні явища , процеси , проблеми, питання ,показники.
Перед економічним аналізом були представлені завдання:
Оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників.
Пошук і визначення величини витрат господарських резервів.
Розрізняють такі види аналізу:
Наступний ( ретроспективний)
Оперативний
Попередній
Наступний аналіз включає в себе 6 видів:
Фінансово – економічний аналіз – здійснюється після завершення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства.
Управлінський аналіз – на відміну від першого є більш змістовним і рівнобічним,крім економічних показників він значну увагу приділяє вивченню даних використання техніки та інших матеріальних ресурсів, для цього аналізу використовуються дані первинного обліку та інші інформаційні джерела.
Статистико економічний аналіз вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів регіонів,галузей і в цілому народного господарства країни. Основним джерелом може бути статистичний звіт, статистичні збірки, сам аналіз здійснюється за допомогою статистичних методів дослідження.
Порівняльний аналіз , він обмежується даними кількох споріднених підприємств.
Функціонально – вартісний , порівняно новий вид аналізу, предмет його вивчення в більшості випадків пов'язаний з випуском та експлуатацією певних видів продукції.
Системний аналіз застосовують для досліджень складних економічних проблем великих виробничих комплексів.
Оперативний аналіз здійснюється на підприємствах і його підрозділах, безпосередньо в процесі господарської діяльності. Основна інформація – це оперативний облік.
Перспективний ( прогнозний) аналіз застосовується ,як техніко економічне обґрунтування майбутніх підприємств , зразків нової техніки і новітніх технологій.
48. Методи економічного аналізу.
Аналітичний метод.
Деталізація
Порівняння і моделювання
Балансовий метод
Статистичні методи
Економіко – математичні та інші методи
Елімінування.
49 . Елімінування як метод економічного аналізу.
Елімінування (вибіркове освітлення) - найбільш простий і доступний спосіб визначення впливу окремих факторів на відхилення факторів результативних показників від базових. Всі фактори, що впливають на результативні показники при аналізі розміщені в суворій послідовності від кількісних до якісних. Цей спосіб включає прийоми
ланцюгових підстановок,
вирахування абсолютних різниць,
відносних різниць.
Спосіб ланцюгових підстановок. З метою визначення факторів будується таблиця, в якій зверху перелічуються всі необхідні фактори, починаючи з кількісних і завершуючи якісними. Потім іде добуток факторів або результативний показник і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. Метод ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні критеріальних значень на фактичні з наступним визначенням добутку показників-факторів та відніманням від отриманого результату, в першому підрахунку, - критеріального значення результативного показника, в усіх наступних - попереднє значення добутку показників факторів. Після розрахунків визначаються резерви.
При застосуванні способу абсолютних різниць усі показники (фактори) умовно поділяються на кількісні (наприклад, чисельність працюючих та робітників, кількість або вартість устаткування, кількість відпрацьованих людино- або машиноднів, годин, норми витрачання ресурсів тощо) та якісні (показники продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, ціни, розцінки та ін.). Для розрахунку впливу кількісних факторів на результативний показник необхідно зміну кількісного фактора помножити на критеріальне (планове) значення якісного показника-фактора. Для розрахунку впливу якісних факторів на результативні показники діяльності підприємств необхідно зміну якісного показника-фактора помножити на фактичне значення кількісного показника.
За допомогою способу відносних різниць необхідно зміну показника-фактора у відносних вимірах (відсотки, коефіціенти) помножити на планове значення результативного показника. При цьому в першому розрахунку рівень показника-фактора зіставляється зі 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках - з рівнем попереднього показника-фактора. В останньому розрахунку зіставляється рівень результативного показника з попереднім показником-фактором.