Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1314 вуза, 5306 предмета.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Львовский национальный медицинский университет им. Д. Галицкого
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
Tema_1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
68.04 Кб
Скачать
☆
►Содержание►

  1. Які правила виписки реконвалесцентів паратифу а?

  1. Не раніше ніж на 21-й день нормальної температури, після двократного бактеріологічного дослідження калу і сечі

  2. *Не раніше ніж на 21-й день нормальної температури, після від'ємного трикратного бактеріологічного дослідження калу і сечі з 5-денними інтервалами

  3. Не раніше ніж на 14-й день нормальної температури, після від'ємного трикратного бактеріологічного дослідження калу і сечі з 5-денними інтервалами

  4. Не раніше ніж на 14-й день нормальної температури, після двократного бактеріологічного дослідження калу і сечі

  5. Не раніше ніж на 10-й день нормальної температури, після від'ємного трикратного бактеріологічного дослідження калу і сечі з 5-денними інтервалами

  1. Які правила виписки реконвалесцентів паратифу в?

  1. Не раніше ніж на 21-й день нормальної температури, після двократного бактеріологічного дослідження калу і сечі

  2. *Не раніше ніж на 21-й день нормальної температури, після від'ємного трикратного бактеріологічного дослідження калу і сечі з 5-денними інтервалами

  3. Не раніше ніж на 14-й день нормальної температури, після від'ємного трикратного бактеріологічного дослідження калу і сечі з 5-денними інтервалами

  4. Не раніше ніж на 14-й день нормальної температури, після двократного бактеріологічного дослідження калу і сечі

  5. Не раніше ніж на 10-й день нормальної температури, після від'ємного трикратного бактеріологічного дослідження калу і сечі з 5-денними інтервалами

  1. Який діагностичний титр РНГА при черевному тифі?

  1. 1 : 100

  2. *1 : 200

  3. 1 : 300

  4. 1 : 400

  5. 1 : 600

  1. Який діагностичний титр реакції Відаля при паратифі А?

  1. 1:100

  2. *1:200

  3. 1:300

  4. 1:400

  5. 1:600

  1. Який діагностичний титр реакції Відаля при паратифі В?

  1. 1:100

  2. *1:200

  3. 1:300

  4. 1:400

  5. 1:600

  1. Інкубаційний період черевного тифу:

  1. Декілька годин – 4 дні

  2. *5–25 днів

  3. 26–30 днів

  4. 1–2 міс

  5. 3–4 міс

  1. Який інкубаційний період паратифу А?

    1. Кілька годин – 2 дні

    2. *7–10 днів

    3. 14–28 днів

    4. 1–2 міс

    5. 3–4 міс

  1. Який інкубаційний період паратифу В?

  1. Кілька годин – 5 днів

  2. *5–10 днів

  3. 10–15 днів

  4. 15–21 день

  5. 1–2 міс

  1. Мужчина, 27 р., 9 днів тому відмітив поступовий підйом t до 39 °С, погіршення апетиту, метеоризм. Об'єктивно: на шкірі передньої стінки живота – два мономорфних елементи рожевого кольору, які дещо підвищуються над рівнем шкіри, язик збільшений, з відбитками зубів, печінка +1 см. У гемограмі: лейкопенія, відносний лімфоцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія. Який ваш попередній діагноз?

  1. *Черевний тиф

  2. Паратиф А

  3. Паратиф В

  4. Сальмонельоз

  5. Паратиф А або В

  1. Збудники черевного тифу і паратифів А і В:

  1. Грамнегативні коки

  2. Грампозитивні коки

  3. *Грамнегативні палички

  4. Грампозитивні палички

  5. Черевнотифозні спірохети

  1. Чи проводять пасивну профілактику черевного тифу?

  1. За епідемічними показаннями у віці після семи років

  2. Лише вагітним

  3. За епідемічними показаннями дітям після одного року

  4. За епідемічними показаннями у віці після трьох років

  5. *Не проводять

  1. Чи проводять пасивну профілактику паратифу А?

  1. За епідемічними показаннями у віці після семи років

  2. Лише вагітним

  3. За епідемічними показаннями дітям після одного року

  4. За епідемічними показаннями у віці після трьох років

  5. *Не проводять

  1. Специфічне ускладнення черевного тифу, паратифів А і В:

  1. Отит

  2. Артрит

  3. *Кишкова кровотеча

  4. Кишкова непрохідність

  5. Гіповолемічний шок

  1. Типове ускладнення паратифу А:

  1. Ексудативний плеврит

  2. Нефрозонефрит

  3. *Кишкова кровотеча

  4. Тифоїд Гризінгера

  5. Усі перераховані

  1. Екзантема при черевному тифі:

  1. Уртикарна

  2. Петехіальна

  3. *Розеольозна

  4. Еритематозна

  5. Везикульозна

  1. Яка висипка характерна для паратифу В?

  1. Везикульозна

  2. Геморагічна

  3. Дрібноточкова

  4. *Розеольозна

  5. Не характерна

  1. Важливою діагностичною ознакою черевного тифу є:

  1. Біль голови

  2. Висока гарячка

  3. Гіпертонія

  4. "Малиновий язик"

  5. *Розеольозна висипка

  1. Для черевного тифу характерна:

  1. *Літньо-осіння сезонність

  2. Осінньо-зимова сезонність

  3. Зимово-весняна сезонність

  4. Весняно-літня сезонність

  5. Сезонність не характерна

  1. Для паратифу А характерна:

  1. *Літньо-осіння сезонність

  2. Осінньо-зимова сезонність

  3. Зимово-весняна сезонність

  4. Весняно-літня сезонність

  5. Сезонність не характерна

  1. Для паратифу В характерна:

  1. *Літньо-осіння сезонність

  2. Осінньо-зимова сезонність

  3. Зимово-весняна сезонність

  4. Весняно-літня сезонність

  5. Сезонність не характерна

  1. Для профілактики черевного тифу в Україні використовують вакцину:

  1. Специфічна профілактика черевного тифу не розроблена

  2. Менінго А+С

  3. *Тіфім Ві

  4. Тетравакцина

  5. Пентавакцина

  1. Вакцина для профілактики черевного тифу належить до:

  1. ДНК-вакцин

  2. Комбінованих

  3. Корпускулярних

  4. Рекомбінантних

  5. *Хімічних

  1. Як проводять специфічну профілактику черевного тифу?

  1. Планово у віці після 7-ми років

  2. *За епідеміологічними показаннями у віці після 7-ми років

  3. Планово у віці після 15-ти років

  4. За епідеміологічними показаннями у віці після 15-ти років

  5. Специфічна профілактика черевного тифу не розроблена

  1. Імуногенні характеристики збудника черевного тифу визначає:

  1. О-антиген

  2. H-антиген

  3. *Vi-антиген

  4. Ті-антиген

  5. Жоден з наведених

  1. Вакцинацію для профілактики черевного тифу проводять:

  1. *1 дозою одноразово

  2. 1 дозою дворазово з інтервалом 1 міс

  3. 1 дозою дворазово з інтервалом 3 міс

  4. 1 дозою за схемою 0, 1, 6 міс

  5. 1 дозою дворазово з інтервалом у 6 міс

  1. Специфічний імунітет після вакцинації для профілактики черевного тифу розвивається:

  1. *Через 2–3 тиж

  2. Через 2 міс

  3. Через 3 міс

  4. Через 4 міс

  5. Через 6 міс

  1. Специфічний імунітет після вакцинації для профілактики черевного тифу зберігається:

  1. 1 рік

  2. *3 роки

  3. 5 років

  4. 7 років

  5. 6 міс

  1. Ревакцинацію для профілактики черевного тифу проводять через:

  1. 6 міс

  2. 1 рік

  3. *3 роки

  4. 5 років

  5. 7 років

  1. Яка летальність при черевному тифі?

  1. *Менше 1 %

  2. 5–10 %

  3. 10–20 %

  4. 20–30 %

  5. 30–40%

  1. У патогенезі черевного тифу важливе значення має дія:

  1. Гемаглютинінів

  2. *Ендотоксинів

  3. Екзотоксинів

  4. Екзо- і ендотоксинів

  5. Нейрамінідаз

  1. У хворого з бактеріологічним підтвердженням черевного тифу на 3-й тиж захворювання загальний стан різко погіршився: наросла блідість, раптово понизилась температура до субнормаль них цифр, АT – 80/50 мм рт ст., тахікардія – 110 уд./1 хв. Які додаткові ознаки дадуть змогу передбачити у пацієнта розвиток перфоративного перитоніту, а не кишкової кровотечі?

  1. *Лейкоцитоз із зсувом уліво і локальне напруження м'язів живота

  2. Поява раптового болю в животі

  3. Поява олігурії, лейкопенії

  4. Різке підвищення температури, позитивний симптом Блюмберга

  5. Затримка дефекації, сухий язик

  1. Хвора 43 р., звернулась за допомогою на 10-й день від початку захворювання зі скаргами на гарячку, біль голови, кволість, сухий кашель. Загальний стан середньої тяжкості, t – 38,8 °С. Квола. Шкіра бліда, на передній стінці живота поодинокі розеоли. Язик сухий, з відбитками зубів. Частота серцевих скорочень – 58 уд/1 хв., АТ 100/60. Живіт здутий, гепато-лієнальний синдром. Яке захворювання можна запідозрити?

  1. *Черевний тиф

  2. Паратиф А

  3. Паратиф В

  4. Паратиф А або В

  5. Сепсис

  1. Які антигени містить збудник черевного тифу?

  1. *O-, H-, Vi-

  2. O-, H-, M-

  3. O-, H-, F

  4. O-, Vi-, C

  5. A, B, E

  1. Яка сприйнятливість до черевного тифу?

  1. Менше 1 %

  2. 5–10 %

  3. 10–20 %

  4. *40–50 %

  5. 80–100 %

  1. Чи проводять поточну дезінфекцію у вогнищі черевного тифу?

  1. Проводять за клінічними показаннями

  2. Проводять лише в умовах соматичного стаціонару

  3. Проводять, якщо є бактеріологічне підтвердження діагнозу

  4. *Проводять обов'язково

  5. Не проводять

  1. Чи проводять заключну дезінфекцію у вогнищі черевного тифу?

  1. Проводять лише, якщо число випадків у вогнищі перевищує 3

  2. Проводять лише, якщо число випадків у вогнищі перевищує 5

  3. Проводять лише, якщо число випадків у вогнищі перевищує 10

  4. *Проводять обов'язково

  5. Не проводять

  1. Як, в основному, передається паратиф В?

  1. Мухами

  2. Через слину

  3. Вошами і блохами

  4. *Через харчові продукти і воду

  5. Через контаміновану збудником кров

  1. Що таке симптом Марфана?

  1. Жовтий колір долонь і стоп

  2. Запах аміаку біля ліжка хворого

  3. Збільшений язик з відбитками зубів

  4. *Гіперемія кінчика язика трикутної форми

  5. Гіперестезія шкіри в правій здухвинній ділянці

  1. Збудники паратифів А і В належать до роду:

  1. Шигел

  2. Клебсіел

  3. Ешерихій

  4. *Сальмонел

  5. Ентеробактерій

  1. До якої групи інфекцій належить черевний тиф?

  1. *Бактеріальні

  2. Вірусні

  3. Протозойні

  4. Рикетсійні

  5. Трансмісивні

  1. До якої групи інфекцій належить паратиф А?

  1. *Бактеріальні

  2. Протозойні

  3. Вірусні

  4. Рикетсійні

  5. Трансмісивні

  1. У хворого на 25-й день від початку захворювання на черевний тиф лікар запідозрив перфорацію клубової кишки. Яка подальша лікарська тактика?

  1. *Оперативне втручання

  2. Симптоматична терапія

  3. Призначення глюкокортикостероїдів

  4. Гемотрансфузія і введення кровозамінників

  5. Збільшення добової дози етіотропного препарату

  1. У хворого на черевний тиф на 10-й день хвороби кал – у вигляді мелени. АТ – 100/70 мм рт. ст. Рs – 100 уд./1 хв. Живіт помірно здутий, безболісний. Який з перерахованих заходів не раціональний на цьому етапі розвитку ускладнення?

  1. Введення амінокапронової кислоти

  2. Вікасол??

  3. Переливання кровозамінників

  4. *Термінове хірургічне втручання

  5. Холод на живіт

  1. Сантехнік К., 41 р., госпіталізований на 6-й день гарячки. При поступленні t тіла – 40,2 °С, сонливість (вночі безсоння), анорексія, адинамія, блідість шкірних покривів. Язик із відбитками зубів, густо обкладений сірим нальотом. Живіт здутий. Печінка виступає на 1,5 см а селезінка на 1 см нижче реберної дуги. Випорожнень не було 2 доби. У палаті хворого відчувається запах поту й аміаку. Встановіть діагноз:

  1. *Черевний тиф

  2. Паратиф А

  3. Паратиф В

  4. Сальмонельоз

  5. Сепсис

  1. Рекомендована тривалість ліжкового режиму для черевного тифу:

  1. До 5-го дня нормальної температури

  2. До 7-го дня нормальної температури

  3. *До 10-го дня нормальної температури

  4. До 14-го дня нормальної температури

  5. До клінічного видужання

  1. Де відбувається проникнення збудника черевного тифу?

  1. У слизовій ротоглотки

  2. У шлунку

  3. *У тонкій кишці

  4. У товстій кишці

  5. Усі відповіді вірні

  1. Жінка 36 р., померла з діагнозом: "гострий живіт". На автопсії в клубовій кишці виявлені глибокі виразки в області групових фолікулів, одна з яких перфорувала. Про яке захворювання йде мова?

  1. *Черевний тиф

  2. Дизентерію

  3. Висипний тиф

  4. Амебіаз

  5. Лямбліоз

  1. Система, яка найбільше уражається при черевному тифі та паратифах А і В:

  1. Дихальна

  2. *Лімфатична

  3. Серцево-судинна

  4. Сечовидільна

  5. Центральна нервова

  1. Хворий, 25 р., приблизно 7 днів тому відмітив: підйом t до 38 °С, погіршення апетиту, нежить, кашель, розлади випорожнень; на 5-й день хвороби на шкірі живота і грудей з'явилися рясні короподібні висипання. Об'єктивно: обличчя гіперемоване, на губах герпес; відносна брадикардія, печінка +3 см. У гемограмі – лейкоцитоз із лімфомоноцитозом. Який попередній діагноз?

  1. Черевний тиф

  2. *Паратиф А

  3. Паратиф В

  4. Кір або паратиф В

  5. Паратиф А або черевний тиф

  1. Джерело інфекції при черевному тифі:

  1. Хворі

  2. *Хворі та бактеріоносії

  3. Бактеріоносії, свині

  4. Свійські тварини

  5. Птахи

  1. Хворий поступив в інфекційну лікарню на 10-й день зі скаргами на біль голови, недомагання, слабкість. Реакції Відаля позитивна в розведенні 1:200 з О-діагностикумом черевного тифу. Який діагноз можна встановити на підставі цього дослідження?

  1. *Черевний тиф

  2. Паратиф А

  3. Пратиф В

  4. Лептоспіроз

  5. Виключити черевний тиф

  1. Найдостовірніший метод лабораторної діагностики черевного тифу та паратифів у перший тиждень хвороби:

  1. Бактеріологічне дослідження калу

  2. *Бактеріологічне дослідження крові

  3. Бактеріологічне дослідження сечі

  4. Гемограма

  5. Серологічне дослідження крові

  1. Матеріал для раннього і достовірного бактеріологічного підтвердження діагнозу черевного тифу, паратифів А і В:

  1. *Кров

  2. Ліквор

  3. Матеріал біопсії лімфатичних вузлів

  4. Мокротиння

  5. Сеча

  1. Для черевного тифу характерно все КРІМ:

  1. Для хвороби характерні закрепи

  2. Хронічними носіями стають менше ніж 10 % пролікованих пацієнтів

  3. *Посів крові, зроблений протягом першого тижня, як правило, дає негативний результат

  4. Бактеріоносійство може бути припинене тривалим курсом антибіотикотерапії

  5. Застосування вакцини є ефективним для профілактики хвороби

  1. На який день хвороби при черевному тифі доцільно проводити забір крові для серологічних досліджень?

  1. З 5–6-го дня

  2. *З 7–8-го дня

  3. З 9–10-го дня

  4. З 10–14-го дня

  5. Через 1 міс

  1. З якого дня хвороби стають позитивні серологічні реакції при черевному тифі?

  1. З 2–4-го

  2. *З 7–8-го

  3. З 10–14-го

  4. З 14–21-го

  5. Через 1 міс

  1. Для паратифів А і В характерно все КРІМ:

  1. Із антибіотиків у лікуванні паратифів найбільш ефективний левоміцетин

  2. Паратифи спричиняються бактеріями роду сальмонел

  3. Початок паратифів частіше гострий; висипка відрізняється поліморфізмом

  4. *Присутність збудника в фекаліях абсолютно підтверджує діагноз паратифу

  5. Характерні явища мезаденіту, тривала гарячка, гепатоспленомегалія

  1. Імунітет після перенесеного черевного тифу без лікування:

  1. *Антибактеріальний тривалий

  2. Антибактеріальний нетривалий

  3. Антитоксичний тривалий

  4. Антитоксичний нетривалий

  5. Імунітет не формується

  1. Збільшення печінки при черевному тифі пов'язане з:

  1. Ураженням гепатоцитів ендотоксином

  2. *Гіперплазією лімфоретикулярної тканини

  3. Ураженням гепатоцитів екзотоксином

  4. Вираженим холестазом

  5. Нейро-ендокринними змінами

  1. У декретованих бактеріоносіїв для бактеріологічного підтвердження черевного тифу обов'язковим є посів:

  1. Сечі

  2. Ліквору

  3. *Жовчі

  4. Мокротиння

  5. Біоптату лімфатичних вузлів

  1. Коли температура при черевному тифі досягає максимальних показників?

  1. Через 1–2 дні

  2. На 2–3 день

  3. На 3–4 день

  4. *На 5–7 день

  5. На 8–11 день

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности