Розділ 3. Методи і методики, які застосовують у відділі інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції в рівненській області.
Загальна характеристика.
Відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Рівненській області є структурним підрозділом Державної екологічної інспекції в Рівненській області.
Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Державної екологічної інспекції, Положенням про метрологічну службу Мінприроди у сфері контролю стану навколишнього природного середовища, викидів, скидів відходів, настановою з якості Відділу, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
Завдання відділу.
Основним завданням Відділу є реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань при здійсненні державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також за програмами регіонального моніторингу навколишнього природного середовища.
Відділ відповідно до покладеного на нього завдання:
1. При здійсненні державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища та умов виданих дозволів, організовує та виконує, у межах галузі своєї атестації, роботи з:
а) відбирання проб вод, викидів, ґрунтів та відходів;
б) інструментально-лабораторних вимірювань безпосередньо на об'єктах контролю (місцях відбору проб), у тому числі параметрів газопилового потоку та викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря;
в) інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин у пробах вод, викидів, ґрунтів та відходів;
г) надання протоколів інструментально-лабораторних вимірювань до відповідних структурних підрозділів Держекоінспекції;
2. За програмами регіонального моніторингу навколишнього природного середовища організовує та виконує, у межах галузі своєї атестації, роботи з:
а) відбирання проб вод, викидів, ґрунтів та відходів (крім радіоактивних відходів);
б) інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин у пробах вод, викидів, ґрунтів та відходів;
в) надання протоколів інструментально-лабораторних вимірювань до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області;
г) розгляду проектів регіональних програм моніторингу навколишнього природного середовища, розробки та надання пропозицій керівництву Держекоінспекції щодо їх удосконалення, узгодження, а також фінансування витрат на проведення вимірювань, пов'язаних з виконанням доведених програм.
Забезпечує виконання обов'язків, встановлених для атестованої вимірювальної лабораторії, у тому числі щодо технічної компетенції та незалежності.
Досліди, які виконує державна екологічна інспекція.
Визначення кислотності грунту.
Кислотністю називають здатність грунту підкислювати воду і розчини нейтральних солей. Її обумовлюють іони водню та алюмінію, кількісно виражають в мг-екв на 100г. грунту та величиною pH.
Визначення актуальної і обмінної кислотності грунту потенціометричним методом.
Актуальною кислотністю називають концентрацію вільних іонів водню та алюмінію в грунтовому розчині. Обмінною – частину потенціальної кислотності, яка утворюється при витісненні з твердої фази грунту H+ і Al3+ розчинами нейтральних солей. Реакція відбувається за такою схемою:
[ГВК]Н+Al3+ + 4KCl K+ K+ [ГВК] K+ K+ +HCl + AlCl3
AlCl3 + 3H2O Al(OH)3 + 3HCl
Дві наважки повітряно-сухого грунту по 8г. перенести в хімічні стаканчики ємкістю, 50 мл.
Долити в один 20 мл. дистильованої води, в другий 20 мл. іншого розчину KCl. Вміст перемішати скляною паличкою протягом однієї хвилини і через 15 хв. визначити pH за допомогою потенціометра. Для цього занурити в стаканчик електроди pH-метра і зняти показники приладу. Принцип цього методу полягає у вимірюванні електрорушійної сили (ЕРС) елемента, що складається з електрода порівняння (з відомим потенціалом) та індикаторного (потенціал якого залежить від концентрації іонів водню в досліджуваних розчинах).
Визначення методом титрування обмінної (методом Дайкуара) і гідролітичної (метод Каппена) кислотності.
Гідролітична – це потенціальна кислотність, яка утворюється при витісненні з грунту йонів H+ і Al3+ розчинами гідролітичнолужних солей.
[ГВК]Н+Al3+ + 4CH3COONa Na+ Na+ [ГВК] Na+ Na+ + CH3COOH + (CH3COO)3Al
(CH3COO)3Al + 3H2O Al(OH)3 + 3 CH3COOH
Визначення органолептичних показників якості води.
Ціль роботи: Визначити температуру, колір, колірність, прозорість, мутність, запах, смак і присмак у різних зразках води
Якість води - це характеристика складу і властивостей води, що визначає її придатність для конкретних видів водокористування. Якість води оцінюється комплексом різноманітних показників. Більшість показників застосовується для оцінки води любого походження і призначення.
Основними органолептичними показниками води є колірність, мутність, прозорість, запах, смак і присмак.
Колірність. Колір природних вод може бути різних відтінків. В багатьох випадках колір (забарвлення) води зумовлений присутністю мікроорганізмів, продуктів їх життєдіяльності і розпаду, а також часточок мулу, сульфідів та інших завислих у воді речовин. Кількісною характеристикою кольору є колірність, яка виражається в умовних одиницях - градусах надійності. Вона визначається по біхромат-кобальтовій шкалі або за допомогою колориметра фотоелектричного концентраційного (КФК-2).
Мутність води залежать від тонкодисперсних домішок у вигляді завислих частинок (піску, глини, мулу, водоростей), які потрапляють в неї в результаті ерозії берегів, з дощовими і талими водами. Якісне визначення проводять описово. Кількісне значення мутності виражається в кг/л і визначається за допомогою приладу КФК-2.
Прозорість (світлопропускання) води залежить від її кольору і мутності. Мірою світлопропускання служить висота водяного стовпа, через який можна прочитати стандартний шрифт.
Запах води викликають летучі пахнучі речовини, розчинені солі, органічні сполуки і продукти їх життєдіяльності, які потрапляють в неї природнім шляхом і з стічними водами.
Смак і присмак. Смакові якості води зумовлені присут¬ністю речовин природного походження або речовин, які пот¬рапляють у воду в результаті забруднення її стоками. Підзем¬ні води, що містять тільки неорганічні розчинені речовини, мають специфічний смак, який викликаний наявністю заліза, марганцю, натрію, калію, хлоридів та ін. елементів. Визначаємо смак тільки питних вод, описуємо його словесно. Розрізняють чотири основних види смаку: солоний, кислий, гіркий, солодкий. Всі інші види смакових відчуттів називають присмаками.
Визначення лужності
Лужність — це вміст у воді речовин, що здатні взаємодіяти з сильними кислотами. Умовно їх можна поділити на три групи: сильні основи (гідроксиди лужних і лужноземельних металів), слабкі основи (решта гідроксидів) та аніони слабких кислот (НСО3-, СО32-, Н2РО4-, НРО42-, SO32-, аніони гумінових кислот, HS-, S2- тощо).
Визначенню перешкоджають інтенсивне забарвлення води (усувають добавлянням активованого вугілля з подальшим фільтруванням проби), вільний хлор, який знебарвлює індикатор (його видаляють, вводячи у воду еквівалентну кількість тіосульфату натрію з С = 0,1 моль/л), високий вміст вуглекислого газу (перешкоджає правильному визначенню переходу забарвлення індикатора при титруванні; його витісняють, пропускаючи крізь воду повітря).
Відділ має хороше забезпечення приладами. Такими як: фотоколориметри, термореактори, що використовуються для визначення хімічного споживання кисню, іономір, який дозволяє виміряти рН води стаціонарно, дионізатор, отримуємо диіонізовану воду для хроматографії, барометр для визначення тиску, аналітичні, електронні та технічні ваги 2-4 класів, атомно-адсорбційний спектрофотометри Ф-11501, що використовують визначення вмісту важких металів у воді (наприклад Со, Сu, Мn, Рb, Сг, хроматографи для визначення органічних розчинників у промислових викидах.
У іншому приміщенні відділу інструментально-лабораторного контролю, у якому займаються дослідженням грунтів, знаходяться установка для визначення хімічного споживання кисню, холодильники водяна баня, муфельна піч, сушильна шафа для сушіння лабораторного посуду та підготовки реактивів, автоклав, термостат, у якому постійно зберігається температура 20°, для вимірювання біологічного споживання кисню, іономіри та портативні рН-метри, дистилятор ДС-10 з продуктивністю 10 л/год та бідистилятор.