
- •4 Організація виробництва
- •4.1 Організація ремонтного господарства підприємства і цеху
- •4.2 Організація технічного обслуговування обладнання.
- •4.3 Організація оплати праці ремонтних робітників.
- •4.4 Заходи з оптимізації структури ремонтного циклу.
- •5 Економіка виробництва
- •5.1 Розрахунок чисельності ремонтних робітників.
- •Таб.5.2 Штатний розклад робітників по обслуговуванню обладнання.
- •5.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати.
- •5.3 Розрахунок витрат на технічне обслуговування обладнання
- •5.4 Заходи з економії та збереження енергоресурсів.
- •5.4 Розрахунок економічної ефективності розробленої конструкції.
4.4 Заходи з оптимізації структури ремонтного циклу.
Головним завданням ремонтної служби є сприяння оптимальному співвідношенню частин ремонтного циклу, тобто оптимізації його структури – зменшення часу зупинок на ремонт та збільшенню міжремонтного періоду.
Подовження міжремонтного періоду підвищує ефективність використання устаткування у виробництві. В той же час збільшення терміну служби деталей понад нормативний час може викликати поломку та прискорити знос деталей. Необґрунтоване подовження міжремонтних періодів призводить до зниження продуктивності машин і підвищення витрат електроенергії із-за підвищеного зносу деталей, а також до збільшення зусилля, необхідного для їх переміщення або обертання.
Правильна організація експлуатації і своєчасний ремонт металургійного устаткування дозволяють забезпечити якнайповніше використання потужності агрегатів і ритмічність роботи усього підприємства. Величезна кількість техніки, встановленої на металургійних заводах, і порівняно швидкий її знос обумовлюють велику потребу в різних запасних деталях і вузлах машин, агрегатів і конструкцій для ремонту.
Деталі машин, агрегатів і апаратів зношуються нерівномірно внаслідок відмінності матеріалів, з яких вони виготовлені, і неоднакових умов їх експлуатації. Деталі металургійного устаткування випробовують різного роду напруги при статичному та динамічному навантаженнях. Багато деталей працюють в умовах агресивних середовищ, а також постійних коливань температурних режимів.
Основою для вивчення стійкості вузлів і деталей устаткування, визначення шляхів збільшення термінів їх служби мають бути статистичні дані про тривалість служби окремих вузлів і деталей. Одночасно необхідно виявити чинники, що впливають на їх стійкість. Виявлення чинників, що впливають на стійкість деталей при їх експлуатації, слід проводити, використовуючи методи математичної статистики, до яких в першу чергу відносяться дисперсійний аналіз і теорія кореляції.
Застосування для дослідження чинників, що впливають на стійкість деталей, методів математичної статистики вимагає попередній систематизації початкових матеріалів і побудови рядів розподілу чинників, що вивчаються, і показників. Дисперсійний аналіз дозволяє вивчити характер зміни окремих параметрів і з'ясувати вплив окремих чинників на ці зміни. Встановлення кількісної і якісної залежності між параметрами, що вивчаються, і чинниками здійснюється за допомогою кореляційного аналізу. Математичний апарат і методика використання дисперсійного аналізу і теорії кореляції при проведенні досліджень викладаються в спеціальній літературі і тому тут не розглядаються.
Об'єктами
дослідження повинні являються план
ремонтів з підрозділом по основних
ремонтованих агрегатах, графіки окремих
ремонтів, протоколи про приймання
агрегатів після ремонту, а також показники
числа ремонтів, їх якість і вартість.
Останнім часом ремонти основних
металургійних агрегатів незмінно
супроводжуються їх модернізацією і
удосконаленням. Агрегати відновлюють
на досконалішій технічній основі,
покращують конструкції, застосовують
стійкіші матеріали, вузли і деталі, що
у багатьох випадках сприяє збільшенню
виробничої потужності агрегатів.
Модернізація і обов'язкова уніфікація різного металургійного устаткування дозволяє у декілька разів збільшити між ремонтний період його роботи. В цьому випадку початковим пунктом аналізу є дані про аварійні ремонти по окремих агрегатах.
Без ретельного вивчення і об'єктивної оцінки стану агрегатів, які мають бути відремонтовані, без правильного визначення виду і обсягу ремонту, без встановлення реального терміну проведення ремонту з урахуванням усіх головних заходів не можна скласти реального графіку ремонтів. Подовження термінів служби деталей, вузлів і в цілому агрегатів багато в чому залежить від нагляду за ними. Регулярні огляди устаткування, записи в книгах ремонтів дають матеріал, який можна використати для аналізу конкретних рішень по поліпшенню конструктивних елементів устаткування, технологічної обробки, підвищенню стійкості деталей і вузлів, раціоналізації режиму змащення.
Найбільш поширеними способами збільшення терміну служби деталей, виготовлених в ремонтних цехах металургійних підприємств являються: застосування спеціальних легованих сталей, цементація, загартування із застосуванням нагріву в полум'яних печах і струмами високої частоти, зміцнююча термообробка.