Лабораторна робота № 3

Визначення якісних показників моторної оливи.

Мета роботи: за зовнішнім виглядом визначити призначення оливи, вміст механічних домішок і води. Визначити густину, в’язкість і температуру спалаху оливи. Зробити висновок про можливості її застосування.

Інструкція з техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи № 3,

Перш ніж приступити до лабораторної роботи, необхідно переконатися

в справності приладів і обладнання. Починати виконання роботи можна тільки з дозволу викладача. При виконанні роботи:

1) забороняється торкатися нагрівальних елементів приладів;

2) необхідно виключити потрапляння парів оливи в дихальну систему;

3) робоче місце повинно бути вільним від сторонніх предметів,

зразків оливи та реактивів.

По завершенні роботи зразки олив повинні бути злиті в

спеціальну ємність, прилади вимкнені.

Обладнання та матеріали:

- скляні циліндри діаметром 40-50 мм для оцінки оливи за зовнішніми ознаками;

- віскозиметр для визначення в’язкості оливи;

- скляний стакан, фарфорові тиглі;

- секундомір;

- термометр;

-гумова трубка з грушею;

- колбонагрівач;

- зразки олив.

Завдання перед студентами при виконанні роботи:

1) оцінити оливу за зовнішніми ознаками;

2) визначити температуру спалаху оливи;

3) визначити в'язкість оливи в інтервалі від температури навколишнього

середовища до 100 ° С;

4) побудувати в'язкісно-температурну характеристику оливи;

5) оцінити якість оливи по вязкостно-температурній характеристиці;

1. Оцінка якості оливи за результатами огляду її зразків та визначення

густини.

Короткі теоретичні відомості.

Мастильні моторні оливи - це фракції нафти, основу яких складають вуглеводні з температурою кипіння вище 350 ° С.

Колір оливи залежить від хімічного складу базової оливи і введених в неї присадок і може бути від світло-жовтого до темно-коричневого з зеленкуватим відтінком. Наявність води і механічних домішок в оливі знижує її якісні показники. Визначити наявність цих елементів в оливі можна візуальним оглядом зразка оливи. Так як моторні масла містять велику кількість смол, то вони непрозорі в прохідному світлі, отже, необхідно додатково ретельно фіксувати колір і відтінок у відбитому світлі.

Класифікуються моторні оливи:

- на групи в залежності від експлуатаційних властивостей (А,Б,В…);

- на підгрупи в залежності від типу двигуна (1- бензин, 2 – дизель);

-на класи залежно від кінематичної в'язкості (8, 10, 12).

Якість моторних олив оцінюється:

-вязкістними і миючими властивостями;

-фізичною і хімічною стабільністю;

-наявністю домішок та води;

-температурою спалаху;

- протизносними властивостями і т. д.

Проведення досліду.

Для цього залити досліджувану оливу в скляний циліндр діаметром 40-50 мм. Визначити візуально її прозорість в проходячому світлі, наявність осаду і зважених включень, колір у відбитому світлі і запах. Опустити в циліндр з оливою ареометр і визначити її густину і температуру так, як це описано в розділі 2 лабораторної роботи № 1.

Результати досліду записати у звіт в таблицю 1:

Таблиця 1 Оцінка якості оливи за результатами огляду її зразків та густина.

1. Колір зразка оливи:
2. Прозорість зразка оливи:
3. Наявність осаду або включень
4. Запах оливи:
5. Густина оливи:
6. Температура оливи:

2. Визначення температури спалаху оливи.

Короткі теоретичні відомості.

Температурою спалаху називається температура, при якій пари оливи утворюють повітряну суміш, яка спалахує при наявності полум'я. Температура спалаху характеризує випаровуваність оливи при високих температурах. Чим вище вміст в оливах легких фракцій, тим краще його випаровуваність, і нижче температура спалаху, витрати оливи у двигуні від вигоряння. Температуру спалаху олив визначають на приладі, з відкритим тиглем по ГОСТ 104151

( рис 1).

Рис.1- Прилад з відкритим тиглем

1 - колбонагрівач; 2 - піскова баня; 3-тигель з мастилом; 4 - термометр; 5 – запалювач

Проведення досліду.

У тигель наливають оливу до відповідної мітки і ставлять до піскової

бані. Якщо на тигелі мітки відсутні, його рівень перевірюють спеціальним

шаблоном. Піскову баню с тиглем установлюють на колбонагрівач. Термометр розмішують в тиглі так щоб ртутний стовпчик розміщувався у центрі, налитої оливи.

Включають колбонагрівач. Початковий нагрів ведуть з швидкістю 10 градусів за хвилину, а за 40 градусів до очікуваної температури спалаху швидкість знижують до 4 градусів за хвилину. Якщо температура спалаху оливи не визначена то її визначають новим дослідом.

За 10 градусів до очікуваної температури спалаху повільно проводять

полум'ям по краю тигля на відстані 10…14 мм від поверхні оливи. Довжина полум'я повина бути не більш ніж 3…4 мм. Температуру при якій з’явиться синє полум'я над поверхнею оливи визначають як температуру спалаху.

Отриману температуру порівнюють з табличними даними і роблять висновок про відповідність оливи вимогам стандарту.

Результати досліду записати у звіт в таблицю 2:

Таблиця 2. Визначення температури спалаху оливи.

1. Температура спалаху парів оливи:
2. Температура спалаху парів оливи згідно паспорта:
3. Висновок про відповідність :