4. Висновок про придатність антиифризу:

Контрольні запитання:

1. На основі якої речовини зроблені низькозамерзаючі охолодні рідини?

2. Від чого залежить температура замерзання антифризу?

3. Як визначити густину антифризу?

4. Яка залежність між температурою застигання і густиною антифризу?

5. Як проводять коректування густини антифризу?

Перелік посилань:

1. Стуканов В.А. Автомобільні експлуатаційні матеріали. – М.: Форум.1998

2. Джерихов В.Б. Автомобільні експлуатаційні матеріали Лабораторний

практикум. - СП.: 2007.

Лабораторна робота № 6

Вивчення властивостей гідравлічних рідин.

Мета роботи: вивчити властивості гідравлічних рідин, дати

рекомендації щодо їх застосування.

Інструкція з техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи № 6 .

Дотримуватися обережності при виконанні роботи. Початок роботи

узгодити з викладачем.

При проведенні роботи:

переконайтеся в справності приладів;

роботу виконувати в щільно застебнутому халаті та гумових рукавичках;

після закінчення роботи необхідно прибрати робоче місце і вимити руки

з милом.

Обладнання та матеріали:

- скляні циліндри діаметром 40-50 мм для оцінки гідравлічних рідин за зовнішніми ознаками;

- термометр;

-ареометр для олив;

- колбонагрівач;

- зразки гідравлічних рідин.

Завдання перед студентами при виконанні роботи:

1) оцінити зразки гідравлічних рідин за зовнішніми ознаками;

2) визначити густину зразка гідравлічної рідини;

3) провести досліди на змішування гальмівних рідин між собою;

4) перевірити зразки рідини на розчинність в воді і бензині.

Короткі теоретичні відомості :

Гідравлічні рідини призначені для приведення в дію різних агрегатів і механізмів: привода гальм, підсилювача рульового керування, механізмів перекидача автомобілів-самоскидів, різних гідропідіймачів, гідроприводів, рідинних амортизаторів тощо. Рідини в системах забезпечують плавну і рівномірну передачу потужності з високим ККД (близько 95%). Це їх основна перевага перед пневматичними та механічними передачами.

Робочим тілом у гідравлічних передачах є легкорухомі і практично нестисливі рідини. Працюють вони в широкому діапазоні температур (від +90 до -40⁰С і нижче), при підвищеному тиску (до 100 МПа), в контакті з деталями з чорних і кольорових металів, гумовими та шкіряними ущільненнями, шлангами тощо. Тому рідини для гідросистем повинні:

- мати високу температуру кипіння і низьку температуру замерзання,

змащувальні властивості,

-невелику в'язкість і хороші в'язкісно-температурні властивості, які б

забезпечували добре перетікання;

- не утворювати пробки при робочих температурах і не збільшуватись в

об'ємі;

- бути безпечними в роботі;

- мати достатню сировинну базу і бути дешевими.

Рідини для гідравлічних систем повинні захищати деталі гідроприводів від корозії, мати сумісність з конструкційними матеріалами, високі антиокисні властивості, фізичну стабільність, деякі інші.

Одержання, склад і властивості.

Більшість гідравлічних олив виробляють з нафтової сировини з введенням до їх складу функціональних присадок (антиокисних, антикорозійних, протизношувальних, протизадирних, антипінних та ін.). Для виготовлення гідравлічних олив можуть використовуватись синтетичні продукти або суміш мінеральних і синтетичних олив.

Рідини для гідроприводів.

Гідравлічна система надійно працює при оптимальному значенні в'язкості оливи в різних умовах роботи. Недостатня в'язкість оливи не забезпечує хороших мастильних властивостей. Крім того, така олива може витікати через ущільнення. Використання олив для гідросистем з великим значенням в'язкості провокує збільшення гідравлічних втрат і, як наслідок, зменшення швидкості гідроприводу.

Умовно всі гідравлічні оливи (їх часто називають рідинами) можна розподілити на 4 групи: малов'язкі, середньов'язкі-всесезонні, середньов'язкі (як правило, сезонного користування або в невеликому діапазоні температур), в'язкі. До середньов’язких – всесезонних гідравлічних олив належать оливи із значенням в’язкості при 50⁰С, що дорівнює 10 мм²/с, і при мінус 50⁰С – не більше 1500 мм²/с; до середньов’язких сезонного використання – із значенням в’язкості при 50⁰С, що дорівнює 15 мм²/с, і при мінус 40⁰С – не більше 4000 мм²/с; до в’язких – із значенням в’язкості при 50⁰С, що дорівнює 25-30 мм²/с. В кожну групу в залежності від значення в'язкості входять декілька класів.

Амортизаторні рідини.

Амортизаторні рідини призначені для застосування в телескопічних і важільно-кулачкових амортизаторах. Робота амортизаторів грунтується на поглинанні кінетичної енергії коливання кузова машини за рахунок перетікання амортизаційної рідини. Тиск рідини в амортизаторах досягає 8-11 МПа, а температура, в залежності від температури навколишнього середовища, до 140⁰ С. Щоб забезпечити нормальну роботу амортизаторів, рідинам треба мати хороші в’язкісно- і низькотемпературні, а також антипінні, мастильні та інші властивості.

Як амортизаційні рідини використовують спеціальні рідини: АЖ-12Т і МГП10, а також малов’язкі оливи та їх суміші, наприклад, суміш турбінної і трансформаторної.

Гальмівні рідини.

Гальмівні рідини, що випускаються нашою промисловістю поділяються за характером основи на наступні найбільш поширені групи:

касторові, етиленгліколеві, гліколеві.

Для практичного використання необхідно вміти розрізняти рідини їх за зовнішніми ознаками, а також знати вплив на них води і бензину, змішуваність між собою.

Касторові рідини представляють суміш касторової олії зі спиртом і залежно від застосовуваного спирту - бутилового або етилового - мають маркування БСК і ЕСК.

Рідини розрізняють за кольором: БСК червоного кольору, ЕСК - жовтого. Обидві рідини мають гарні мастильні якості, але мають порівняно невисокі вязкісно-температурні властивості. При мінусових температурах у них помітно зростає в'язкість, зявляється можливість випадання згустків касторової олії, а при температурі -30..-40 0С може відбутися застигання рідини і втрата плинності.

Етиленгліколева гальмівна рідина ГТЖ-22 складається з суміші гліколей, води і антикорозійної присадки, колір рідини зелений або синій. Вона має гарні в'язкісно-температурні властивості, має високу температуру кипіння і низьку температуру застигання (До мінус 50 0С). Недоліком рідини ГТЖ-22 є погані змащувальні властивості, внаслідок чого перед заправкою приводу гальмівною рідиною потрібно змащувати його рухливі деталі тонким шаром касторової олії. Крім того, при роботі з рідиною слід вживати заходів обережності, так як вона отруйна.

Гальмівна рідина «Нева» являє собою складну суміш гліколей з присадками. Температура кипіння «Неви» не нижче 190 ºС. Температурна межа, при якій вона зберігає працездатність, від +50 до мінус -50 ºС. Аналогічні цій рідині гліколеві рідини «Томь» і «Роса» з температурами кипіння 205 і 206 ºС відповідно.

Багатокомпонентні гальмівні рідини, особливо ті, до яких входять ефіри полігліколей, гігроскопічні, тобто вони поглинають вологу з повітря. Внаслідок цього їх температура кипіння може знижуватися, іноді на 60-70ºС і більше. При використанні такої гальмівної рідини в системі утворюються ”парові пробки”, що спричинює провал гальмової педалі.

Різні фірми випускають гальмівні рідини не однакового складу за кількістю і якістю сполук і присадок, тому змішувати гальмівні рідини не можна. Випускаються вони згідно з вимогами специфікації SAE J 1703 та стандарту FM V SS (Federal Motor Vehicle Safety Standard) № 116 – Grades DOT4 та DOT3 і придатні для гальмових систем легкових і вантажних автомобілів, автобусів, дорожньо-будівельної та іншої техніки. Гальмівна рідина DOT5 не гігроскопічна.