2. Виконання дослідів.

Ознайомлюємося з етикетки на упаковці з характеристиками емалі, яку будемо досліджувати. По маркуванню визначаємо її основні властивості.

Результати заносимо в звіт.

Перевіряємо емаль на взаємодію з розчинниками. Для цього наносимо 2 каплі емалі на пластинку. До однієї додаємо каплю ацетону, до другої – каплю бензину і спостерігаємо за розчинністю емалі.

Результати заносимо в звіт.

За допомогою віскозиметра визначаємо її в’язкість. Для цього наливаємо у віскозиметр 100 мл емалі і замірюємо час витікання.

Добавляємо до емалі 20 мл розчинника і знову визначаємо в’язкість.

Результати заносимо в звіт.

Відміряємо 1 мл емалі і за допомогою м’якого пензлика розтираємо її по скляній пластинці до такої товщини шару, щоб через нього не було видно підставлений аркуш з чорно-білими квадратами 1х1 см. За допомогою підставленого аркуша визначаємо площу зафарбованої поверхні.

Результати заносимо в звіт.

Залишаємо пластинку для висихання. Визначаємо час утворення захисної плівки, яка позволяє здувати пил з поверхні.

Результати заносимо в звіт.

Через 24 години перевіряємо якість поверхні після висихання.

Результати випробувань занести в звіт.

За даними досліду дати висновок про відповідність характеристик емалі

вказаним на етикетці упаковки.

3. Висновок про можливість використання емалі:

Контрольні запитання:

1. Яке призначення лакофарбових покриттів?

2. Як поділяються лакофарбові матеріали по складу?

3. Назвіть основні елементи будови багатошарового лакофарбового покриття.

4. Як поділяються лакофарбові матеріали за призначенням?

5. Як позначають лакофарбові матеріали?

6. Які показники характеризують лакофарбові матеріали?

Перелік посилань:

1. Васильева Л.С. Автомобільні експлуатаційні матеріали. М. Наука-Прес.

2004

2. Стуканов В.А. Автомобільні експлуатаційні матеріали. – М.: Форум.1998