6. Висновок про використання палива підприємством:

Контрольні запитання:

1. Що таке нормування витрат палива?

2. Які види норм витрат палива встановлюються для автомобілів?

3. Які встановлюються коефіцієнти коригування норм витрат палива?

4. Як розраховується сумарний коефіцієнт коригування?

5. Як розраховуються нормативні витрати палива для легкових автомобілів і

автобусів?

6. Як розраховуються нормативні витрати палива для вантажних

автомобілів?

7. Як розраховуються нормативні витрати олив?

Перелік посилань:

1. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 р. N 43 .

2. Зеркалов Д.В. Використання нафтопродуктів. Довідник. К.: Основа, 2009

3. Чумаченко Ю.Т. Матеріалознавство. 2004.

Лабораторна робота № 8

Вивчення властивостей лакофарбових матеріалів.

Мета роботи: вивчити властивості лакофарбових матеріалів, дати

рекомендації щодо їх застосування.

Інструкція з техніки безпеки при виконанні

лабораторної роботи № 8

Дотримуватися обережності при виконанні роботи. Початок роботи

узгодити з викладачем.

При проведенні роботи:

переконайтеся в справності приладів;

роботу виконувати в щільно застебнутому халаті та гумових рукавичках;

після закінчення роботи необхідно прибрати робоче місце і вимити руки

з милом.

1. Короткі теоретичні відомості .

До лакофарбових матеріалів відносяться рідкі речовини на різній основі, здатні при нанесенні на тверду поверхню висихати з утворенням плівок

- покриттів. Призначення таких лакофарбових покриттів - захист поверхні виробів з металу, дерева пластмас і інших матеріалів від руйнування,

надання їм ізоляційних і декоративних властивостей.

По складу лакофарбові матеріали ділять на:

- лаки, розчини плівкотвірної речовини(смол) у органічних розчинниках з добавленням у ряді випадків технологічних компонентів;

- емалі, суспензії пігментів або їх суміші з наповнювачами в лаках;

- масляні фарби, на основі рослинних олій, загущених пігментами;

- допоміжні - грунтовки, шпаклівки.

за призначенням:

- атмосферостійкі;

- водостійкі;

- спеціальні;

- оливобензостійкі;

- хімічно стійкі;

- термостійкі;

- електроізоляційні.

Основними елементами будови багатошарового лакофарбового покриття (рис. 1) є:

шар грунту, шар шпаклівки і кілька шарів фарби. Ці шари наносять у визначеній технологічній послідовності. Лакофарбові покриття наносять тільки на попередньо підготовлені поверхні, з яких видалені пил, бруд,

іржа, окалина, залишки зварювальних флюсів, плівки нафтопродуктів, жирові плями, що прийшли в непридатність старі покриття і т.д.

Рис. 1 Будова багатошарового лакофарбового покриття:

1 - пофарбована поверхня; 2 - шар грунту, 3 - шар місцевої шпатлівки, 4 - шар загальної шпаклівки, 5 - шар фарби.

Класифікація позначень лакофарбових матеріалів.

Лакофарбові матеріали поділяють на основні та допоміжні

(ГОСТ 9825-73). До основних відносять грунти, шпаклівки, лаки і фарби. До допоміжних - рідини для підготовки поверхні до фарбування і для догляду за лакофарбовими покриттями.

Лакофарбові матеріали позначаються п'ятьма групами знаків.

Перша група знаків визначає вид лакофарбового матеріалу і позначається повним словом, наприклад, "грунтовка",

"Шпаклівка", "емаль", "лак".

Друга група знаків визначає основну смолу, що входить до складу плівкоутворюючої речовини, і позначається двома буквами:

ГФ - гліфталі, ПФ - пентафталі, ФО - фенольні, МЛ - Меламін,

ЕП - епоксидні, ВЛ - поливинилацетатні, АС - Сополімери поліакрилових смол, НЦ - нітроцелюлоза, МА - Масла рослинні та ін

Третя група знаків визначає ту групу, до якої віднесено лакофарбовий матеріал за його переважним призначенням:

0 - грунтовки і лаки напівфабрикатні,

00 - шпаклівки,

1 - атмосферостійкий, 2 - стійкий усередині приміщення,

5 - спеціальний (для шкіри, гуми і т.д.), 7 - стійкий до різних середовищ,

8 - термостійкий, 9 - електроізоляційний.

Між другою і третьою групами знаків ставиться тире.

Четвертая група знаків визначає порядковий номер, присвоєний даному лакофарбовому матеріалу, і позначається однією, двома або трьома цифрами.

П'ята група знаків відноситься в основному до емалей і визначає

їх колір. Позначається повністю словами ("біла", "голуба ", а при наявності відтінків" блакитна-1 "," блакитна-2 "і т.д.). Якщо кольором емалі присвоєно номер, то в п'ятій групі знаків вказується спочатку номер кольору, а потім пишеться колір повністю словами, при цьому між четвертою та п'ятою групами знаків ставиться тире.

Відповідно до викладеного з позначення "емаль МЛ-12-38-голуба випливає, що у даної емалі основна плівкотвірна смола меламіну (МЛ); емаль атмосферостійка (1), її порядковий номер другий (2), а колір блакитний (38). По позначенню "Лак ГФ-95 можна встановити, що даний лак гліфталевий (ГФ), електроізоляціонний (9) і має п'ятий порядковий номер (5).

Серед показників, що характеризують лакофарбові матеріали є такі:

Вязкість – характеризується часом витікання 100 мл.матеріалу з віскозиметра ВЗ-4 через отвір діаметром 4 мм.при температурі 18..20 град.С. Кожен матеріал має певну в’язкість, для лаків і емалей це 20..40 сек.

При більшій в’язкості плівка робиться товщою, але зменшується її міцність

і зростає розхід матеріалу. В’язкість підбирають відповідно до способу нанесення. При нанесенні за допомогою пензлика 30-40 сек, фарборозпилювача – 20-30 сек.

Покриваємість – кількість матеріалу, що йде на покриття певної площі поверхні, г/см.кв. Для її визначення на скляній пластинці розтирають певну кількість матеріалу, таким шаром, щоб через нього не було видно підставлений аркуш з чорно-білими квадратами 1х1 см.

Час висихання – час необхідний для повного висихання матеріалу, годин.

Встановлено сім ступеней висихання, перша, коли з поверхні можна здути пил, остання, сьома, коли паперовий диск, притиснутий до поверхні з силою 500 кПА можна забрати з неї без сліду.

Рис.2 Віскозиметр для визначення в’язкості лакофарбового матеріалу.

1 віскозиметр, 2 отвір, 3 штатив, 4 посудина для зливу фарби.