
- •Тема 10 Спеціальні технічні рідини для автотранспорту 57
- •Тема 1. Характеристика використання пально-мастильних матеріалів.
- •Тема 2. Короткі відомості про переробку нафти.
- •2.2 Отримання нафтопродуктів
- •2.3. Деструктивна переробка нафти
- •Отримання нафтопродуктів
- •2.3. Деструктивна переробка нафти
- •Тема 3 . Паливо для карбюраторних і інжекторних двигунів внутрішнього згоряння.
- •3.3. Суть нормального та детонаційного згорання
- •3.3. Суть нормального та детонаційного згорання
- •Тема 4 . Паливо для дизельних двигунів внутрішнього згоряння.
- •Тема 5 . Газоподібне пальне для двигунів внутрішнього згоряння.
- •Тема 6 . Експлуатаційні властивості олив та методи їх оцінки.
- •Тема 7 . Оливи для двигунів внутрішнього згоряння.
- •Тема 8. Трансмісійні оливи.
- •Тема 9. Пластичні (консистентні) мастила.
- •Тема 10. Спеціальні технічні рідини для автотранспорту
- •Тема 11. Вимоги до нафтопродуктів, оцінка їх якості
- •Тема 12. Організація раціонального використання пально-мастильних матеріалів.
- •Тема 13 . Лакофарбові матеріали.
- •Тема 14. Конструкційно-експлуатаційні матеріали.
- •Тема 15 . Техніка безпеки при використанні автомобільних експлуатаційних матеріалів.
- •Тема 16. Охорона навколишнього середовища при використанні автомобільних експлуатаційних матеріалів.
Тема 2. Короткі відомості про переробку нафти.
2.1. Загальні відомості про нафту
2.2 Отримання нафтопродуктів
2.3. Деструктивна переробка нафти
Мета заняття: ознайомити студентів із гіпотезами походження нафти, фракційним,
груповим і елементарним складом , технологією отримання нафтопродуктів.
2.1. Загальні відомості про нафту
Існує три гіпотези походження нафти. Найбільш сучасною та поширеною є гіпотеза органічного (біогенного) походження, згідно якої нафта утворилася з останків рослин та тварин.
Є прихильники гіпотези неорганічного (абіогенного) походження нафти.
Є прихильники і комплексного підходу до питання походження нафти. Вони вважають, що могли існувати обидва механізми утворення нафти (органічний і неорганічний) в певному ступені доповнюючи один одного або діючих на різних стадіях процесу.
Нафта це в’язка, масляниста рідина з характерним запахом. Колір її залежить від розчинених в ній смол: темно-бура, буро-зеленувата, а інколи світла, майже безбарвна. На світлі нафта злегка флоуорисціює. Вона легша за воду і завжди утворює на водяній поверхні розчинні (до мономолекулярного шару) плями. Густина нафти залежить від родовищ і коливається від 770 до 900 кг/м3. Кінематична в’язкість більшості нафт рідко перевищує 40-60 мм2/с при 20 град.С. У воді нафта не розчиняється, а при інтенсивному перемішуванні утворює стійкі, що повільно розшаровуються, емульсії.
Якщо нафту нагрівати, то можна виділити такі фракції:
температура:
Бензин 30-215
Паливо для реактивних двигунів 120-315
Дизельне паливо 180-360
Газойль 230-360
Після відгону цих фракцій залишається в’язка темна рідина, яка називається мазутом (від арабського слова макзулат, що означає «покидь»).
Груповим хімічним складом нафти називають вміст в ній вуглеводнів певних хімічних груп, які характеризуються співвідношенням та структурою сполучень атомів вуглецю та водню. Основні групи вуглеводнів, які містяться в нафті та продуктах її переробки, такі.
1 група –метанові або парафінові (АЛКАНИ) є насичені вуглеводні, в них відсутні подвійні зв’язки. Загальна формула СnH2n+2, де n ⎯ число
атомів вуглецю.
2-га група -нафтенові вуглеводні (ЦИКЛАНИ) також є насиченими
вуглеводнями. Вони мають циклічну структуру, їх загальна формула СnH2n.
3-тя група – ненасичені вуглеводні (АЛКЕНИ) (їх загальна хімічна формула СnH2n) відрізняються від алканів присутністю подвійного зв’язку між атомами вуглецю.
4-та група – ароматичні вуглеводні (АРЕНИ). Їх загальна формула СnHn.
Найпростішим вуглеводнем ароматичного ряду (ареном) є бензол С6H6.
Елементний склад нафти.
Основні елементи, які входять в склад нафти та в продукти її переробки, це вуглець та водень. Вміст вуглецю в середньому 84-85%, а водню 12-14%. Крім вуглецю та водню в нафті міститься сірки 0,01-5,5%, кисню 0,1-1,3%, азоту 0,02-1,7% та сліди
металів.
ГОСТ 9965–76. У залежності від масової частки сірки, нафти підрозділяються на три класи:
1 – малосірчисті (до 0,60%); 2 – сірчисті (від 0,61 до 1,80%); 3 – багатосірчасті (більш 1,80%).
У залежності від густини при 20 С, кожен клас нафти підрозділяється на три типи:
1 – легкі (до 850 кг/м3); 2 – середні (від 851 до 885 кг/м3); 3 – важкі (більш 885 кг/м3).
Умовне позначення нафти складається з трьох цифр, що відповідають класу, типу і групі.
Приклад: «Нафта Самотлорського родовища з масовою часткою сірки 0,96% (клас 2), густиною 842,6 кг/м3 (тип 1), концентрацією хлористих солей 72 мг/дм3, масовою долею води 0,3% (група 1) – позначають 2.1.1.».