Телеграф

З незапам'ятних часів людство користувалося різними примітивними видами сигналізації та зв'язку в цілях надшвидкої передачі важливої ​​інформації в тих випадках, коли з ряду причин традиційні види поштових повідомлень не могли бути використані. Вогні, запалювані на піднесених ділянках місцевості, або ж дим від багать повинен був оповістити про наближення ворогів або про прийдешнє стихійне лихо. Цей спосіб досі використовується заблукали в тайзі або туристами, котрі відчувають стихійне лихо. Деякі племена і народи використовували для цих цілей певні комбінації звукових сигналів від ударних (наприклад тамтами та ін. барабани) і духових (мисливський ріг) музичних інструментів, інші навчилися передавати певні повідомлення, маніпулюючи відбитим сонячним світлом за допомогою системи дзеркал. В останньому випадку система зв'язку отримала найменування «геліограф», який є примітивним світловим телеграфом.

Телеграфний зв'язок

Телеграфний зв'язок (телеграф) завдяки документальності прийому, високій продуктивності, ефективному використанню пропускної спроможності каналу зв'язку і стійкості до перешкод також набув достатнього поширення. Телеграфні апарати - телетайпи - дають змогу здійснювати обмін телеграмами між відділеннями зв'язку, документальний букводрукуючий зв'язок між абонентськими установками підприємств, установ і організацій, обмін інформацією між обчислювальними центрами, запровадження і виведення інформації.

Радіорелейна лінія

 Радіорелейна лінія має значну перевагу перед радіозв'язком на коротких хвилях - вона забезпечує роботу дуже значної кількості телефонних каналів і передачу телебачення. Ні те, ні інше при зв'язку на коротких хвилях забезпечити не можливо.

2.2 Можливості сучасних телефонів.

Телефон (з грецької: tele — далеко звідси та phone — голос) — це пристрій для передачі звуку на великі відстані за допомогою електричних сигналів.

Неелектричні «телефони»

Загалом телефон — це будь-який механізм, що має здатність передавати звук на велику відстань. Найперші телефони були механічними приладами, що базувались на передачі звуку, використовуючи повітря або інші фізичні засоби, на відміну від електричних приладів, що базуються на електромагнітних сигналах.

Згідно з листом у Peking Gazette, у 968, китайський винахідник , який імовірно передавав мову через труби. Розмови через труби використовуються й сьогодні.

Мотузковий телефон був також відомий століттями, зв'язуючи дві діафрагми з мотузкою або з дротом, які передають звук з одного кінця до іншого вібраціями мотузки, а не через електричний струм.

Бездротові телефони

Бездротовий телефон (Радіотелефон)

Радіотелефон (бездротовий телефон) вперше був винайдений Тері Паллом у 1965, що складався з «бази», підєднаної до телефонного кабелю, та зв'язаної за допомогою слабо-потужного радіо з віддаленою телефонною радіотрубкою. Це дозволяє використовувати трубку з будь-якого місця у зоні досяжності бази. Через те, що на передачу сигналів до трубки необхідна енергія, база під'єднана до електромережі. Такі телефони не функціонують без електрики.

Спочатку безпроводові телефони використовували частоту у 1.7 МГц для зв'язку між базою та трубкою. Через проблеми з якістю та зоною досяжності, такі телефони швидко були витиснені системами, що використовують частотну модуляцію на вищих частотах Бездротові телефони, що працюють на частоті у 2.4 Ггц можуть конфліктувати з деякими протоколами бездротових локальних мереж через те, що вони використовують однакові частоти. Сучасні бездротові телефони звичайно працюють на декілька сот метрів.

• Телефонний зв'язок

• Мартін Купер#Перші ідеї мобільного зв'язку

• Радіотелефон

• Мобільний телефон

• Побутова техніка.

2.3 Раді зв'язок, радіо телефон.

Радіозв’язок — різновид зв'язку, у якому носієм інформації є радіохвилі.

Радіозв'язок можна поділити на:

• ДХ-, СХ-, КХ- та УКХ-зв'язок без застосування ретрансляторів

• Супутниковий зв'язок

• Радіорелейний зв'язок

• Стільниковий зв'язок

• Транкінговий зв'язок.

Радіо телефон.