59. Функція планування у процесі реалізації механізмів державного управління передбачає:

а) упорядкування технічної, економічної, соціально-психологічної і правової сторін діяльності керованої системи на всіх її ієрархічних рівнях;

б) пошук нових цілей та удосконалення методик, пов’язаних з реалізацією функціональних механізмів управління керованими об’єктами;

в) визначення з допомогою наукового передбачення та на основі аналізу внутрішніх і зовнішніх зв’язків організації цілей, до яких слід прагнути;

г) зважування досягнутих показників і мети, визначення причин відхилень і за необхідності, прийняття заходів для виправлення справи.

60. У структурі механізмів державного управління функція інновації передбачає:

а) скерування чи спрямування людської поведінки до досягнення певної мети;

б) зважування досягнутих показників і мети, визначення причин відхилень і, за необхідності, прийняття заходів для виправлення стану;

в) упорядкування технічної, економічної, соціально-психологічної і правової сторін діяльності керованої системи на всіх її ієрархічних рівнях;

г) пошук нових цілей та удосконалення методик, пов’язаних з реалізацією функціональних механізмів управління керованими об’єктами.

61. До мотиваційних теорій, які лежать в основі вироблення мотиваційних механізмів державного управління, належить:

а) класична теорія;

б) теорія Файоля;

в) загальна теорія систем;

г) теорія очікування.

62. Сутність функціонального типу побудови організаційної структури державного управління полягає у …

а) поєднанні лінійного і програмно-цільового управління, забезпеченні комплексного підходу до управлінських процесів;

б) формуванні державних органів, спеціально пристосованих до здійснення конкретних функцій управління;

в) забезпеченні поєднання переваг лінійного і функціонального підходів до управління;

г) створенні сторогої ієрархічної піраміди, в якій переважає вертикальна підпорядкованість державних органів.

63. Сутність матричного типу побудови організаційної структури державного управління полягає:

а) забезпеченні поєднання переваг лінійного і функціонального підходів до управління;

б) створенні сторогої ієрархічної піраміди, в якій переважає вертикальна підпорядкованість державних органів;

в) у поєднанні лінійного і програмно-цільового управління, забезпеченні комплексного підходу до управлінських процесів;

г) формуванні державних органів, спеціально пристосованих до здійснення конкретних функцій управління.

64. Програмно-цільовий тип побудови організаційної структури державного управління передбачає:

а) поєднанні переваги лінійного і функціонального підходів до управління;

б) врахування особливостей досягнення певної цілі (комплексу цілей) або реалізації комплексної програми;

в) створення строгої ієрархічної піраміди, в якій переважає вертикальна підпорядкованість державних органів;

г) формування державних органів, спеціально пристосованих до здійснення контрольних функцій управління.

65. Лінійний тип побудови організаційної структури державного управління передбачає:

а) поєднання переваги лінійного і функціонального підходів до управління;

б) врахування особливостей досягнення певної цілі (комплексу цілей) або реалізації комплексної програми;

в) створення строгої ієрархічної піраміди, в якій переважає вертикальна підпорядкованість державних органів;

г) формування державних органів, спеціально пристосованих до здійснення контрольних функцій управління.

66. Класичним інструментом парламентського контролю є:

а) перевірка;

б) депутатський запит;

в) інспектування;

г) ревізія.

67. До органів, які здійснюють зовнішній (надвідомчий) контроль у системі державного управління належать:

а) державна податкова адміністрація України;

б) Кабінет міністрів України;

в) комітет з регуляторної політики;

г) контрольно-ревізійне управління.

68. Сутність управлінського контролю в системі державного управління полягає в тому, що він здійснюється:

а) у вигляді спостереження і регулювання діяльності державних організацій з метою полегшення та покращення виконання організаційних завдань;

б) у формі різноманітних перевірок з метою виявлення відповідності здійснюваних витрат попередньо затвердженим кошторисам;

в) щодо організаційно не підпорядкованих об’єктів з приводу вирішення питань , які стосуються багатьох галузей управління;

г) за діяльністю організацій, які перебувають в адміністративній підпорядкованості, у вигляді інспектування з метою розкриття порушень та вдосконалення методів діяльності.