56. Який підхід до організації стратегічного планування був використаний на підприємстві, якщо створено спеціальний струк­турний підрозділ для розробки стратегічного плану?

1. Традиційний.

2. Партисипативний.

3. Сучасний.

4. Класичний.

57. Які етапи не включають до процесу стратегічного планування?

1. Облік, контроль, регулювання діяльності.

2. Формулювання місії.

3. Розробка цілей організації.

4. Оцінка та аналіз зовнішнього середовища.

58. Сформульована місія підприємства повинна відображати:

1. Цільові орієнтири підприємства, сферу його діяльності, філософію підприємства, можливості підприємства і способи здійснення діяльності.

2. Цільові орієнтири підприємства, сферу його діяльності, філософію підприємства і тип його управлінської системи.

3. Можливості підприємства, засоби здійснення його діяльності, сферу діяльності, філософію.

4. Сферу діяльності підприємства та його цільові орієнтири, принципи відносин із зовнішнім середовищем.

59. Вибір місії підприємства здійснюється на підставі:

1. Визначення споживачів і їх потреб, які підприємство здатне задовольнити.

2. Аналізу сильних і слабких сторін діяльності підприємства, оцінки його позиції у конкурентному середовищі.

3. Аналізу зовнішніх можливостей і загроз та оцінки стратегії.

4. Обсягу ресурсів, які необхідні для досягнення стратегічних цілей підприємства.

60. Стратегічні цілі підприємства не повинні визначати:

1. Структуру підприємства, яка забезпечує синергічний ефект.

2. Ринкову позицію, яку підприємство прагне досягти.

3. Конкурентну позицію, яку підприємство прагне досягти.

4. Цілі прибутковості, основні фінансові результати.

61. Компетенція підприємства - це:

1. Кращі порівняно з конкурентами навики (діяльність) щодо створення і продажу продукції.

2. Наявність передового технологічного досвіду.

3. Достатня ресурсна база для виробництва і реалізації продукції.

4. Вміння формувати власну клієнтуру.

62. Конкурентоспроможність підприємства - це:

1. Його перевага відносно інших підприємств певної галузі в межах країни або на зовнішньому ринку.

2. Фінансова стійкість підприємства.

3. Конкурентоспроможність продукції,

4. Найвища компетентність підприємства.

63. Виберіть варіант, який відображає розташування стратегій за рівнями ієрархії управління підприємством:

1. Операційна, функціональна, ділова, корпоративна.

2. Корпоративна, функціональна, операційна, ділова.

3. Ділова, функціональна, корпоративна, операційна.

4. Корпоративна, операційна, ділова, функціональна.

64. Стратегічне планування базується на:

1. Визначенні перспектив на основі оцінки альтернатив розвитку підприємства.

2. Припущенні, що тенденції, які спостерігалися у минулому, збережуться.

3. Припущенні, що тенденції минулого періоду погіршаться.

4. Припущенні, що тенденції минулого покращаться.

65. Якщо підприємство не має можливостей успішно розвиватися на даному ринку з певним продуктом у межах певної галузі, то воно використовує стратегію:

1. Диверсифікації.

2. Інтенсивного зростання.

3. Обмеженого зростання.

4. Інтеграційного зростання.

66. Фактором, який не впливає на вибір корпоративної стратегії, є:

1. Завдання основних підрозділів підприємства.

2. Галузева специфіка.

3. Цілі підприємства.

4. Конкурентне середовище.

67. Яка стратегія використовується в основному великими підприємствами, що активно функціонують у кількох галузях?

1. Сполучення трьох стратегій, (п.2, п.3, п.4)

2. Стратегія зростання.

3. Стратегія обмеженого зростання.

4. Стратегія скорочення.

68. Підприємство, яке підсилило контроль над основними товаровиробниками, використовує стратегію:

1. Вертикальної регресивної інтеграції.

2. Горизонтальної інтеграції.

3. Вертикальної прогресивної інтеграції.

4. Диверсифікації.

69. Що не належить до зовнішніх можливостей підприємства?

1. Поява нових технологій, зростання інфляції.

2. Прискорення зростання ринку.

3. Захищеність від сильного конкурентного тиску,

4. Зниження торгових бар'єрів на привабливих іноземних ринках.

70. Що не належить до внутрішніх слабких сторін підприємства?

1. Зростання конкурентного тиску.

2. Відставання у сфері досліджень і розробок.

3. Недостатній імідж на ринку.

4. Погіршення конкурентної позиції.

71. Оцінювання конкурентної сили підприємства належить до:

1. Аналізу ринкової ситуації у галузі та конкуренції у ній.

2. Аналізу ситуації у середині підприємства.

3. Стратегічного аналізу диверсифікованих підприємств.

4. Характеристики загальних стратегій конкуренції.

72. Мотиви диверсифікації:

1. Зниження ризику, використання синергічного ефекту.

2. Доступ до технологій, ресурсів, ринків.

3. Покращання якості вироблюваних товарів.

4. Економія на масштабах виробництва.

73. Регресивна вертикальна інтеграція передбачає:

1. Об'єднання з постачальниками товарів, сировини.

2. Кращу координацію діяльності з більшими можливостями контролю.

3. Стабільність господарчих зв'язків з партнерами.

4. Зниження залежності від постачальників і продавців.

74. Зміцнення позиції підприємства в галузі шляхом поглинання конкурентів або встановлення контролю над ними передбачає стратегія:

1. Горизонтальної інтеграції.

2. Вертикальної інтеграції.

3. Спорідненої диверсифікації.

4. Неспорідненої диверсифікації.

75. Відповідно до матриці БКГ для господарюючих підрозділів типу «знак питання» передбачається така стратегія:

1. Зростання.

2. Скорочення, ліквідації.

3. Обмеженого зростання.

4. Вихід з ринку.

76. Доцільною стратегію для господарюючих підрозділів типу «дійна корова» є:

1. Стратегія обмеженого зростання.

2. Стратегія першопрохідника.

3. Інтенсивного зростання.

4. Вихід з ринку.

77. Процес безпосередньої розробки стратегії включає:

1. Генерування стратегічних альтернатив, вибір стратегії, управління реалізацією стратегії, оцінку стратегії.

2. Аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії, оцінку стратегії, SWOT-аналіз.

3. Аналіз сильних і слабких сторін підприємства, аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії та її реалізацію.

4. Аналіз стратегічних альтернатив, вибір стратегії, аналіз потенціалу підприємства.

78. SWOT- аналіз як етап розробки стратегії передбачає:

1. Визначення внутрішнього потенціалу підприємства, його слабких сторін та потенційних можливостей і загроз у зовнішньому середовищі.

2. Визначення та передбачення потенційних можливостей і загроз.

3. Своєчасний прогноз зовнішніх і внутрішніх можливостей підприємства.

4. Складення переліку чинників сприятливого та несприят­ливого впливу на підприємство.

79. Управлінське обстеження сильних і слабких сторін підприємства передбачає:

1. Оцінку стану функціональних зон підприємства.

2. Діагностику процесу прийняття стратегічних рішень у функціональних зонах підприємства.

3. Методичну оцінку взаємодії підприємства з конкурентами і виявлення на цій підставі її сильних і слабких сторін.

4. Методичну оцінку процесу управління підприємством.

80. Визначте функціональні зони управлінського обстежен­ня слабких і сильних сторін підприємства:

1. Маркетинг, культура та імідж підприємства, фінанси, виробництво, трудові ресурси, НДДКР.

2. Маркетинг, прибутковість, фінанси, виробництво, трудові ресурси, імідж фірми.

3. Фінанси, виробництво, трудові ресурси, нововведення, ринки.

4. Виробництво, маркетинг, культура організації, ринки, матеріальні ресурси.

81. Яка із наведених стратегій більш доцільна для підприємств, що діють у галузях зі статичним технологічним розвитком:

1. Стратегія обмеженого зростання.

2. Стратегія зростання.

3. Стратегія скорочення.

4. Стратегія поєднання трьох видів корпоративних стратегій.

82. Стратегія обмеженого зростання передбачає:

1. Встановлення цілей від досягнутого, але скоригованих з урахуванням інфляції.

2. Щорічне значне підвищення рівня цілей над рівнем показників минулого року.

3. Встановлення цілей нижче досягнутого рівня показників у минулому.

4. Встановлення цілей нижче рівня показників розвитку підприємства за минулий період, скоригованих з урахуванням інфляції.

83. Стратегію зростання доцільно використовувати підприємствам:

1. Які функціонують у галузях, що динамічно розвиваються, і орієнтуються на диверсифікацію.

2. Які характеризуються статичним технологічним розвитком і задоволені своєю позицією у галузі.

3. Для яких має місце погіршання показників діяльності і які вибирають шлях раціоналізації і переорієнтації.

4. Які активно функціонують у кількох галузях.

84. Фірма, яка скоротила деякі неперспективні виробничі підрозділи або види діяльності, використала стратегію:

1. «Відсічення зайвого».

2. Скорочення і ліквідації.

3. Ліквідації.

4. Переорієнтації.

85. Стратегія засобом горизонтальної інтеграції передбачає:

1. Поглинання конкурента.

2. Об'єднання з підприємством-партнером.

3. Посилення впливу на постачальників.

4. Об'єднання з конкурентом.

86. Стратегії інтегрованого зростання пов'язані зі зміною:

1. Стану фірми всередині галузі.

2. Галузі.

3. Продукту або ринку.

4. Технології.

87. Метод управлінського обстеження використовується для:

1. Виявлення слабких сторін і можливостей підприємства.

2. Аналізу зовнішнього оточення і оцінки його впливу на підприємство.

3. Діагностики слабких сторін і зовнішніх погроз підприємства.

4. Виявлення сильних і слабких сторін, властивих підприємству.

88. Під стратегічною інформацією розуміються:

1. Дані про стан внутрішнього і зовнішнього середовища.

2. Дані про ресурсний потенціал підприємства.

3. Дані бухгалтерської і статистичної звітності.

4. Результати маркетингових досліджень.

89. При середній привабливості ринку і середній силі конку­рентної позиції відповідно до матриці Мак-Кінзі передбачається стратегія:

1. Стратегія визначається залежно від ринкової поточної ситуації.

2. Стратегія посилення конкурентної позиції за допомогою створення конкурентних переваг.

3. Стратегія виходу.

4. Стратегія зростання.

90. До можливостей підприємства у зовнішньому середовищі належить:

1. Зниження конкурентного тиску; можливості виходу на нові ринки; прискорення темпів зростання ринку.

2. Статичність конкурентного середовища; можливість верти­кальної інтеграції; зміна потреб і смаку споживачів.

3. Посилення позицій постачальників; можливість розширення виробництва; вихід на нові сегменти ринку.

4. Посилення позицій покупців; зниження конкурентного тиску; уповільнення зростання ринку.