19. Які із зазначених чинників можуть спонукати або навіть остаточно переконати керівництво запровадити маркетинг на підприємстві?

1. Усі відповіді правильні

2. Зміна попиту на товар, зростання витрат на продаж .

3. Сповільнення темпів зростання продажу товарів, прибутків товарів.

4. Загострення конкурентної боротьби на ринку

20. Ефективне законодавство щодо захисту прав споживача розглядається як умова застосування маркетингу, тому що:

1. Сприяє успіху на ринку тих фірм, які пропонують товари відповідно до вимог людей та суспільства і перешкоджає фірмам, які таких вимог не дотримуються.

2. Усі відповіді правильні.

3. Змушує фірму максимально враховувати потреби споживача.

4. Розцінюється як серйозний бар'єр на шляху виробництва і продажу товарів, що суперечать за своїми параметрами вимо­гам людей та суспільства.

21. Фірма «Оранта» вирішила розробити бюджет маркетингу. Маркетологи запевняють керівництво фірми що це:

1. Сума коштів на маркетинг з розподілом за видами робіт

2. Загальна сума коштів на маркетинг

3. Розрахунок коштів на проведення рекламної кампанії.

4. Сума коштів на просування товарів

22. Передумови запровадження соціальної концепції маркетингу:

1. Готовність фірми поступитися частиною сьогоденних при­бутків для виготовлення товарів, які б враховували довго­строкові цілі споживача, суспільства.

2. Не завжди задоволення потреб людини збігається з інтересами суспільства.

3. Усі відповіді правильні.

4. Не завжди задоволення сьогоденної потреби людини збігається із задоволенням потреби на тривалий період життя.

23. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку узгодженості таких факторів:

1. Задоволення потреб споживачів, отримання прибутку та збе­реження добробуту суспільства.

2. Задоволення потреб держави та споживачів, отримання при­бутку.

3. Комерційних зусиль, заходів стимулювання та задоволення потреб споживачів.

4. Задоволення потреб соціуму та дотримання етичних норм.

24. Маркетинг слід розглядати як:

1. Інструмент підвищення ефективності та результативності сис­теми будь-якої сфери, пов'язаної з обслуговуванням людини, клієнта.

2. Комплекс результативних дій підприємства на ринку.

3. Засіб забезпечення ефективності торгівлі

4.Знаряддя забезпечення ефективності сфери обміну.

25. Фірма "Технологія XXI" бажає впровадити методи сучас­ного маркетингу. Який девіз найбільш відповідатиме новому стилю діяльності?

1. Покупець завжди правий.

2. Наш бізнес - роби гроші.

3. Продавай, продавай, продавай.

4. Встановлюй ціпи нижчі.

26. Концепція управління підприємством стверджує, що споживачі будуть прихильні до товарів, які мають найвищу якість, найкращі експлуатаційні властивості та характеристики. Це концепція:

1. Удосконалення товару

2. Маркетингу.

3. Соціально-етичного маркетингу.

4. Інтенсифікації комерційних зусиль

27. Основним об'єктом уваги підприємця за умови застосування концепції інтенсифікації комерційних зусиль є:

1. Товар.

2. Дійсні потреби споживачів.

3. Абсолютні потреби споживачів.

4. Заходи стимулювання збуту

28. Місткість ринку будь-якого товару виражається:

1. Як у грошових, так і у натуральних одиницях.

2. Лише у грошових одиницях.

3. Лише в натуральних одиницях.

4. Лише у вартісних одницях

29. Макросередовище маркетингу фірми не визначають:

1. Внутрішньокорпоративні взаємини на фірмі

2. Природні та науково-технічні фактори.

3. Економічні фактори.

4.Фактори культурного середовища.

30. Звіт про ринкове середовище підприємства має містити інформацію про:

1. Зміни у середовищі споживачів, каналів розповсюдження, кон­курентів, громадської думки, підприємства.

2. Споживача, ринок, податкову політику держави, канали роз­повсюдження.

3. Зміни у середовищі конкурентів, споживачів, засобах масової інформації.

4. Зміни у нормативному, конкурентному середовищах, на міжна­родних ринках.

31. Мікромаркетинг слід розглядати як:

1. Діяльність підприємства на підставі дослідження ринку, спря­мовану на задоволення потреб споживачів і досягнення мети підприємства.

2. Прогнозування запитів клієнтів і відповідно до цього виготов­лення чи закупівлю товарів.

3. Певний перелік операцій, які виконують фахівці на підпри­ємстві та в регіоні, що обслуговує підприємство.

4. Ефективний засіб забезпечення доходів підприємства, який базується на досконалих знаннях ринку.

32. Маркетингова діяльність фірми полягає у:

1. Діях, спрямованих на освоєння нових ринків, активізацію потенційних можливостей обміну

1. Створенні невідомих для клієнтів потреб та їх задоволенні.

2. Виявленні та задоволенні потреб і запитів клієнтів, пошуку нових способів їх задоволення.

3. Усі відповіді правильні.

33. Об'єктами маркетингу можуть бути:

1. Усі відповіді правильні

2. Товари, послуги

1. Фірми, місця (будівельні майданчики, дачні ділянки, курортно-санаторні місця ).

3. Люди, ідеї.

34. Суб'єкти маркетингу:

1. Усі відповіді правильні.

2. Виробники товарів, фірми обслуговування, вузи, клініки, теат­ри, рок-групи.

3. Гуртові та роздрібні підприємства торгівлі.

4. Банки, спортивні клуби, політичні партії.

35. Якщо продукція Вашої фірми функціонує на місцевому ринку (хліб, молоко та ін.), то варто врахувати думку, насамперед, таких контактних аудиторій

1. Усі відповіді правильні

2. Місцевої преси та громадських груп, об’єднань

3. Споживачів товарів, які продукує Ваша фірма

4. Внутрішньої контактної аудиторії (робітників і службовців)

36. Мета системи маркетингу:

1. Поліпшення якості життя суспільства

2. Досягнення максимуму споживання товарів.

3. Збільшення задоволення потреб споживачів.

4. Усі відповіді правильні

37. Маркетингові цілі підприємства:

1. Збільшення частки підприємства на ринку.

2. Створення іміджу підприємства та його товаром.

3. Досягнення максимального прибутку.

4. Усі відповіді правильні

38. Для ринку покупця характерні:

1. Конкуренція виробників, продавців та економічна свобода дій фірми на ринку.

2. Конкуренція серед покупців.

3. Адміністративні дії, в межах яких працюють фірми на ринку

4. Правильної відповіді немає

39. До контактних аудиторій не відносять:

1. Постачальників

2. Засоби інформації

3. Державні установи.

4. Посередники

40. Організації, які купують споживчі товари для використання у сфері комунальних послуг або для постачання цими товарами малозабезпечених громадян, належать до:

l. Ринку державних установ.

2. Ринку посередників.

3. Споживчого ринку

4. Ринок конкурентів

41. Проводячи ревізію товарних запасів, служба маркетингу застосовує один з таких методів:

1. Спостереження

2. Експеримент.

3. Імітацію.

4. Анкетування

42. Під час анкетування споживачеві запропонували питання у вигляді малюнка, який потрібно було закінчити. Такі питання відносять до типу:

1. Відкритих.

2. Закритих

3. Семантичного диференціалу.

4. Опитування

43. Маркетингова інформаційна система — це:

1. Організаційно-технічна система збору, систематизації та обробки маркетингової інформації.

2. Система, спрямована на забезпечення процесів прийняття рі­шень в процесі управління підприємством.

3. Сукупність програмних засобів та інформації.

4. Система, що діє в комплексному та безперервному режимі.

44. Прийняття оптимального маркетингового рішення у сфері бізнесу можливе, насамперед, за умови:

1. Вдалого маркетингового дослідження

2. Відповідних ринкових умов

3. Наявності досвідчених працівників.

4. Скоординованої праці різних відділів фірми.

45. Гарантією високоякісного, результативного дослідження є сукупність таких трьох елементів:

1. Інформація, методика дослідження, виконавці..

2. Фінансування, організація, кадри.

3. Термін дослідження, досвід дослідницької фірми, фінансування.

4. Взаємодія замовника та виконавця, фінансування, виконавці

46. Ефективності маркетингові дослідження вимагають:

1. Систематичності.

2. Комплексності

3. Безперервності.

4. Усі відповіді правильні

47. Маркетингове дослідження вимагає сукупності таких складових:

1. Інформація, методика дослідження, виконавці.

2. Фінансування, організація, працівники.

3. Термін дослідження, досвід дослідника, ресурси.

4. Усі відповіді правильні

48. Фірма «Ортек» бажає здійснювати постійно маркетингову діяльність. Фірма вважає, що цій меті сприяють маркетингові дослідження, що визначаються я4:

1. Постійний збір та аналіз інформації про ринок та покупців.

2. Збір інформації, на основі якої приймають маркетингові рішення.

3. Систематичний збір, аналіз та інтерпретація інформації, на основі якої приймають маркетингові рішення.

4. Збір інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства.

49. Керівник служби маркетингу парфумерного-косметичної фабрики «Аромат» має на меті вивчити ставлення жінок до нових парфумів. Він має досить часу та фінансових коштів для проведення маркетингових досліджень. Який вид дослідження ви порадите керівнику служби маркетингу?

1. Експеримент.

2. Особисте глибинне інтерв’ю

3. Опитування по телефону.

4. Вибіркове дослідження.

50. Маркетолог, який проводить дослідження, повинен:

1. Насамперед використати вторинну інформацію, а потім, при необхідності, збирати первинну інформацію.

2. Використати спочатку первинну інформацію.

3. Прагнути одночасно скористатися всією наявною інформацією.

4. Скористатися внутрішньою вторинною інформацією.

51. Маркетингове дослідження можна визначити як:

1. Систематичний збір і аналіз маркетингової інформації.

2. Засіб сприяння маркетологам щодо прийняття оптимального рішення.

3. Гарантію зменшення ризику щодо цільових ринків, ціни товару, реклами та інших складових комплексу маркетингу.

4. Усі відповіді правильні.

52. Яке з маркетингових досліджень можна назвати безперервним?

1. Дослідження споживчого кошика сім’ї на всіх етапах її життєвого циклу

2. Визначення ресурсів, необхідних для збільшення частки фірми на ринку.

3. Фактори формування попиту на одяг, взуття.

4. Фактори формування попиту на хліб

53. До якого з наведених тут досліджень варто застосовувати експеримент?

1. Вивчення реакції покупців населених пунктів на різні варіанти ціни одного і того ж товару.

2. Виявлення ролі маркування товару в процесі купівлі.

3. Визначення впливу продавця на обсяг продажу товару.

4. Виявлення впливу якості товару на термін користування ним.

54. Відзначте способи одержання первинної інформації:

1. Спостереження, експеримент, опитування

2. Ведення оперативного обліку.

3. Ведення статистичного обліку

4. Усі відповіді правильні.

55. Об'єктом маркетингового дослідження на ринку товарів та послуг може бути:

1. Підприємство, яке виготовляє або продає товари.

2. Відвідувач торговельного підприємства.

3. Фермер, який вирощує (виробляє) сільськогосподарські про­дукти та який купує реманент, машини, насіння.

4. Покупець, споживач товарів або послуг та потенційний по­купець або споживач товару.

56. Предмет маркетингового дослідження:

1. Усі відповіді правильні.

2. Реакція покупця на ціну товару та сприйняття користувачем рівня якості товару.

3. Якість обслуговування.

4. Ставлення об'єкта дослідження (носія інформації) до товару, послуги у процесі купівлі-продажу, користування, споживання товару.

57. Анкета маркетингового дослідження на ринку товарів не містить:

1. Усі відповіді правильні

2. Вступну частину.

3. Дані про респондента.

4. Основну частину.

58. Поняття "кон'юнктура товарного ринку":

1. Економічна ситуація на ринку товару, що характеризується конкретними економічними та соціальними показниками.

2. Умови, в яких здійснюється продаж товарів.

3. Умови продажу товарів залежно від плану.

4. Кількісні та якісні зміни між попитом і пропозицією, іншими показниками.

59. Дослідження кон’юнктури товарного ринку як правило завершується розробкою:

1. Прогнозу кон’юнктури товарного ринку.

2. Плану продажу товару.

3. Плану прибутків.

4. Плану маркетингу.

60. Рішення купити товар індивідом здійснюється в послідовності: 1- реакція на купівлю; 2- усвідомлення потреби; 3-пошук інформації; 4- оцінка варіантів; 5- рішення купити:

1. 5,4,3,2,1

2. 1,2,3,4,5

3. 2,3,4,5,1

4. 2,4,3,5,1

61. Сегментація ринку - це насамперед:

1. Поділ ринку на подібні за певними ознаками групи покупців

2. Процес дослідження поведінки покупців на ринку.

3. Засіб підвищення ефективності маркетингової діяльності.

4. Засіб забезпечення прибутків фірми.

62. Дії фірми на ринку, зазначені в дужках, повинні відбуватися в такій послідовності: 1- позиціювання товару на ринку; 2- вибір цільових ринків; 3- сегментація ринку:

1. 3,2,1

2. 1,2,3

3. 2,1,3

4. Немає правильної відповіді

63. Які з критеріїв сегментації ринку належать до групи "географічні"?

1. Розташування регіону, транспортна мережа.

2. Вік, стать, етап життєвого циклу сім'ї.

3. Суспільний клас, тип особистості, спосіб життя.

4. Доходи, освіта.

64. Певні категорії споживачів за часом сприйняття ними новинок "ранніх послідовників" (або "новаторів") характеризують як такі:

1. Що схильні купувати нові товари не чекаючи визнання їх збоку інших споживачів.

2. Що помірковано сприймають новинки раніше середнього споживача, але не прагну і до їх пошуку.

1. Що схильні до ризику.

3. Що купують нові товари після випробовування їх іншими особами.

65. Фірма "Укртелеком" сегментувала цільовий ринок за озна­кою готовності споживачів до купівлі товару, застосувавши таким чином один із таких принципів сегментації:

1. Поведінковий.

2. Соціально-культурний.

3. Психографічний

4. Демографічний.

66. Сегментація ринку здійснена на основі вивчення схильності споживачів до збереження традицій, а також: ступеня їх готовності до придбання товару Це означає, що був застосований:

1. Психографічний та поведінковий принципи сегментації.

2. Демографічний та соціально-культурний принципи сегментації.

3. Економічний принцип сегментації.

4. Раціональний принцип.

67. Які з факторів можуть бути причинами провалу нового товару на ринку?

1. Усі відповіді правильні.

2. Протидія конкурентів.

3. Слабка реклама.

4. Помилкова оцінка попиту.

68. Який варіант сервісу доцільно організувати для складно-технічних товарів, які вперше вводяться на ринок?

1. Сервіс здійснює виключно персонал виробника.

2. Для сервісу створюють консорціум виробників.

3. Сервіс здійснює незалежна спеціалізована фірма.

4. сервіс здійснюється через посередника

69. Київський хлібозавод №2 випускає хліб "Український", який вживають споживачі різного віку і різних смаків. Підприємство застосовує один із названих вище видів маркетингу:

1. Масовий.

2. Товарно-диференційований.

3. Цільовий.

4. Недиференційований

70. Розподіл ринку на чіткі групи споживачів, для яких можуть знадобитися окремі товари чи комплекси маркетингу, - це процес:

1. Сегментації ринку

2. Регулювання ринку.

3. Класифікації ринку

4. Кон’юнктура ринку

1. Основною відмінністю міжнародного маркетингу від внутрішнього є:

1. Можливість вивчення зовнішнього середовища;

2. Проблема збереження частки ринку;

3. Необхідність більш ретельного дотримання концепції маркетингу.

4. Проведення сегментації

2. Метою як внутрішнього, так і міжнародного маркетингу є:

1. Покращення результатів діяльності фірми;

2. Збільшення прибутку;

3. Задоволення потреб споживача;

4. Створення довгострокових конкурентних переваг шляхом задоволення потреб споживачів.

3. За метою дослідження та впливу чинників міжнародне середовище поділяється на:

1. Макро та мікро-середовище;

2. Національне, регіональне, глобальне середовище;

3. Національне, множинно-національне, регіональне, глобальне середовище.

4. Регіональне бізнес-середовище, динамічне бізнес-середовище

4. Найбільш загрозливим для ведення бізнесу є:

1. Статичне середовище;

2. Динамічне середовище;

3. Турбулентне середовище.

4. Глобальне середовище

5. Чинники міжнародного макро-середовища є:

1. Неконтрольованими з боку фірми;

2. Переважно неконтрольованими;

3. Контрольованими.

4. Регульованими

6. Чинники міжнародного мікро-середовища є:

1. Переважно контрольованими з боку фірми;

2. Переважно неконтрольованими;

3. Повністю контрольованими;

4. Повністю неконтрольованими.

7. Метою дослідження політико-правового середовища є:

1. Визначення політичного ризику і розробка стратегії його зниження

2. Визначення доцільності виходу на зарубіжний ринок

3. Моніторинг зміни стану середовища

4. Аналіз основних конкурентів

8. До факторів політико-правового середовища відносяться:

1. Пенсійне законодавство

2. Фінансова політика

3. Національна безпека;

4. Мова

9.Глобальна компанія:

1. Застосовує стратегію глобального маркетингу;

2. Виробляють продукцію на національній території і продають на світовому ринку;

3. Обидві відповіді вірні;

4. Немає вірної відповіді.

10. Світовий товарний ринок, якому підпорядковується об­межений вплив ринкових факторів та характерна відносна усталеність ринкових цін, що базуються на національних цінах і не відби­вають короткочасних коливань попиту і пропозиції

1. Відкритий сектор;

2. Закритий сектор

3. Пільговий сектор

4. Вільний сектор

11. Організаційна структура, яка характеризується високим ступенем централізації, де усе стратегічне планування фірми здійснюється з єдиного центру це:

1. Парасолькова структура;

2. Мікропірамідальна структура;

3. Інтергломерат

4. Міжнародний конгломерат

12. Стратегія, яка передбачає пропонування фірмою на зовнішній ринок товари без будь-яких змін у товарах, що продаються на національному ринку, характерне для

1. Стандартизованого (глобального) маркетингу;

2. Адаптованого маркетингу;

3. Інтегрального маркетингу

4. Міжнародного маркетингу

13. На корпоративному рівні в міжнародному бізнесі існують інструменти для визначення стратегій. До якого типу стратегій відносяться такі інструменти?

матриця БКГ _________________

матриця Дж. Мак Кінзі _____________

Відповіді:

1. Стратегія росту

2. Портфельні стратегії

3. Конкурентні стратегії

4. Товарні стратегії

14. На корпоративному рівні в міжнародному бізнесі визначені три типи стратегій. За допомогою яких інструментів визначаються стратегії росту

Відповіді:

1 Модель конкурентних переваг;

2. Матриця спрямованої політики ;

3. Матриця БКГ;

4. Матриця Дж. Мак Кензі

15. Поглиблення ступеню насичення товарами та послугами, що пропонуються для всіх груп споживачів, вибір максимальної глибини ринкового попиту

1. Стратегія диверсифікація;

2. Стратегія сегментації;

3. Стратегія інтернаціоналізації

4. Стратегія диверсифікації

16. Освоєння нових, закордонних ринків, використовуючи не тільки розширення експорту товарів, але й експорту капіталів, коли закордоном створюються підприємства, що випускають товари, які минають обмежувальні торгові бар’єри.

1. Стратегія диверсифікація;

2. Стратегія сегментації;

3. Стратегія інтернаціоналізації

4. Стратегія диверсифікації

17. Освоєння виробництва нових товарів, товарних ринків, видів послуг, а також система заходів, яка розмежовує підприємство від стратегічного господарчого підрозділу

1. Стратегія диверсифікація;

2. Стратегія сегментації;

3. Стратегія інтернаціоналізації

4. Стратегія диверсифікації

18. Стратегія, яка враховує використання особливостей попиту на товари на різних ринках і готовності фірми модифікувати товари і програму заходів щодо їх просування з урахуванням специфіки конкретних ринків, -це

1. Стандартизованого (глобального) маркетингу;

2. Адаптованого маркетингу;

3. Інтегрального маркетингу

4. Міжнародного маркетингу

19. Елементами повного (завершеного) товару в міжнародному маркетингу є:

1. Дизайн, упаковка, товарний знак, гарантії;

2. Гарантії, доставка та монтаж, кредит, дизайн;

3. Гарантії, кредит, сервіс, товарний знак;

4. Гарантії, кредит, сервіс.

20. Маркетингові дії відносно товарної компоненти маркетингового комплексу зумовлені особливостями зарубіжного ринку та етапом розвитку фірми, це:

1. Товарна стратегія;

2. Товарна політика;

3. Товарний аудит.

4. Товарний контроль

21. Товар, якій піднімає на новий якісний рівень задоволення звичайної, відомої потреби або дає змогу більш широкому колу споживачів задовольняти на визначеному рівні відому потребу, це:

1. Експортний товар;

2. Піонерний товар;

3. Товар ринкової новизни.

4. Стратегічний товар

22. Товар, який відкриває перед споживачем можливість задоволення зовсім нової потреби, це:

1. Експортний товар;

2. Піонерний товар;

3. Товар ринкової новизни.

4. Стратегічний товар

23.Товарна політика, сутністю якої є пошук нових товарів, які б з одного боку в технологічному або ринковому відношенні були б схожі з уже існуючими на фірмі товарами, а з іншого – приваблювали б нових покупців, називається:

1. Горизонтальною;

2. Конгломератною;

3. Концентричною.

4. Вертикальною

24. Товарна політика, сутністю якої є пошук для виробництва нового товару, який ніяк не пов’язаний з товарами, що існували раніше в номенклатурному портфелі фірми, називається:

1. Горизонтальною;

2. Конгломератною;

3. Концентричною.

4. Вертикальною.

25. Адаптація товару, обумовлена вимогами стандартів, технічними умовами, вимогами до пакування тощо, називається:

1. Симпліфікація;

2. Вимушеною;

3. Необхідною.

4. Перцепційною

26. Адаптація товару, обумовлена специфікою сприйняття символів, дизайну та кольору товару, називається:

1. Симпліфікація

2. Необхідна адаптація;

3. Вимушена адаптація;

4. Перцепційна адаптація;

27. Практична значимість теорії життєвого циклу товару в міжнародному маркетингу полягає в наступному:

1. Всі країни поділяються на країни – новатори, країни - послідовники та інші країни;

2. В різних країнах водночас один і той самий товар перебуває на різних стадіях життєвого циклу;

3. Країни – новатори, які певний час були єдиними експортерами продукції на світовий ринок, стають нетто – імпортерами, а країни – послідовники з імпортерів перетворюються в експортерів.

4 Всі країни використовують практику міжнародного маркетингу

28. Предметом вивчення міжнародного маркетингу є:

1. Співвідношення попиту і пропозиції на світових ринках, їх кон'юнктура.

2. Міжнародний бізнес.

3. Транснаціональні компанії та їх ефективність.

4. Торговельний баланс країни.

29. Які фактори не змушують фірму виходити на міжнародний ринок:

1. Бажання підвищення рівня доходів фірми.

2. Соціально-культурні.

3. Економія на масштабах виробництва завдяки присутності на декількох ринках.

4. Зменшення ризиків від присутності на одному ринку.

30. При виході на новий зарубіжний ринок фірми, як правило, застосовують цінову стратегію «проникнення», основними недоліками якої є:

1. Ризик запізнення зі знижкою ціни;

2. Необхідність обґрунтування подальшого підвищення цін;

3. Ризик виникнення цінової війни

4. Ризик зменшення попиту на товар

31. Дослідження кон'юнктури товарного ринку завершується розробленням:

1. Плану продажу товарів.

2. Плану прибутків.

3. Прогнозу кон'юнктури товарного ринку.

4. Плану маркетингу.

32. На який стадії життєвого циклу товару витрати на маркетинг є найвищими:

1. Зростання.

2. Стабілізація.

3. Запровадження на ринок.

4. Падіння.

33. Спільне підприємство у міжнародній діяльності не включає:

1. Ліцензування.

2. Підрядне виробництво.

3. Управління за контрактом.

4. Оренду.

34. Компанія повинна обмежити кількість ринків, якщо:

1. Значні витрати адаптації продукції і на засоби комунікації.

2. Існують особливості у рівні економічного розвитку країн.

3. Країни відрізняються політико - правовими нормами.

4. Існують різні традиції і звичаї в країнах, де присутня компанія.

35.Маркетингове сегментування на світовому ринку дає змогу фірмі:

1. Максимізувати прибуток на одиницю товару.

2. Конкурувати з великими фірмами у власній країні.

3. Вибрати один із багатьох сегментів, але найкращий.

4. Правильної відповіді немає.

36. Найвища ціна товару залежить від:

1. Собівартості виробу.

2. Частки, яку займає підприємство па ринку.

3. Мети фірми.

4. Рівня конкуренції.

37. Суб'єктами міжнародного маркетингу є:

1. Експортер.

2. Імпортер.

3. Транснаціональні корпорації.

4. Всі відповіді правильні.

38. Основним методом встановлення ціни в міжнародній практиці є:

1. Витратний;

2. На основі попиту;

3. На основі просування;

4. Жоден з названих методів не має самостійного значення

39. Такі цінові стратегії, як відкрита цінова війна, встановлення «прихованої» знижки, послідовний прохід по сегментах застосовується з метою:

1. Швидкої компенсації витрат;

2. Стимулювання комплексної закупівлі;

3. Захисту позицій

4. Завоювання лідерства на ринку

40. Глобальна стратегія передбачає розгляд світу як:

1. Сукупність національних ринків.

2. Єдиного ринку.

3. Сукупність континентальних ринків.

4. Сукупність регіональних ринків.

41. Якщо на зарубіжному ринку фірма пропонує товар високої якості за середньої ціною, то вона застосовує субстратегію («ціна - якість»):

1. Середнього рівня;

2. Доброякісності (проникнення);

3. Глибокого проникнення на ринок

4. Підвищеної ціни

42. Якщо на зарубіжному ринку фірма пропонує товар середньої якості за високої ціни, то вона застосовує субстратегію («ціна - якість»):

1. Високих, демонстративних цін;

2. Глибокого проникнення на ринок

3. Підвищеної ціни

4. Середнього рівня

43. Компанія продає товари в різні країни по різних цінах в залежності від кількості покупок товару. Цей метод дискримінації називається: 1. В залежності від часу.

2. В залежності від доходу.

3. Правильної відповіді немає.

4. В залежності від об'єму

44. Встановлення стандартних або змінних цін, використання єдиних або гнучких цін, застосування округлених або неокруглених цін, використання залежності «ціна - якість» - це:

1. Елементи загальної політики ціноутворення;

2. Інструменти реалізації цінової стратегії;

3. Цінові стратегії

4. Цінова політика

45. Якщо на зарубіжному ринку фірма пропонує товар низької якості за високою ціною, то вона застосовує субстратегію («ціна - якість»):

1. Високих, демонстративних цін;

2. Пограбування;

3. Підвищеної ціни

4. Середнього рівня

46. Продаж товарів на ринках інших країн за цінами нижчевнутрішніх це:

1. Демпінг.

2. Квота.

3. Ембарго.

4. Фритредерство.

47. Управління по контракту не може здійснюватись через:

1. Ліцензування.

2. Субпідрядне виробництво.

3. Виробництво по контракту.

4. Франчайзинг.

48. Компанія, яка займає 20% міжнародного ринку при встановленні ціни на свою продукцію передбачає, що кожна 4 одиниця продукції на ринку буде нижче ціни її виробництва. Мета її ціноутворення:

1. Збільшення прибутків.

2. Збереження існуючого стану.

3. Всі відповіді правильні.

4. Збільшення збуту.

49. Зростання цін на товари на міжнародному ринку спричиняє:

1. Зменшення прогнозування.

2. Не позначається на кількості товару.

3. Збільшення прогнозування.

4. Правильна відповідь відсутня.

50. Міжнародний маркетинг не включає:

1. Експортний.

2. Глобальний.

3. Диференційований.

4. Багатонаціональний.

51. Першим етапом організації міжнародного маркетингу па підприємстві є:

1. Створення спільного підприємства.

2. Організацію прямих інвестицій.

3. Організацію ліцензування за кордоном.

4. Створення експортного відділу.

52. Непрямий експорт не здійснюється через:

1. Філіал компанії.

2. Посередника - експортера.

3. Агента - експортера.

4. Кооперативну організацію.

53. До вивчення особливих проблем міжнародного маркетингу не відносяться:

1. Різні політичні і правові системи держав.

2. Поведінка споживачів на ринку.

3. Економічні та соціальні рівні розвитку країн.

4. Культура, національні особливості.

54. Стратегія диференціації продукту передбачає:

1. Розробку нового товару.

2. Модифікацію ринку.

3. Модифікацію і вдосконалення традиційних виробів.

4. Впровадження маркованих товарів.

55. До критеріїв вибору міжнародного ринку не відносяться:

1. Розмір ринку.

2. Динаміка зростання.

3. Розробка товару.

4. Можливий рівень ризику.

56. Концепція соціально – етичного маркетингу це:

1. Задоволення потреб споживачів, отримання прибутку та збереження добробуту суспільства;

2. Задоволення потреб держави та споживачів.

3. Комерційні зусилля по стимулюванню торгівлі.

4. Задоволення потреб споживачів та дотримання етичних норм.

57. Глобальна фірма - це фірма, яка:

1. Розміщена у промислове - розвиненій країні.

2. Працює в декількох країнах і має переваги, які недосяжні для домашніх фірм - конкурентів.

3. Використовує міжнародні фінансові ресурси.

4. За рівнем науково - технічного розвитку переважає інші фірми в інших країнах.

58. Організаційні структури міжнародного маркетингу не можуть бути:

1. Організовані за географічним принципом.

2. Організовані за соціальне - економічним принципом.

3. Організовані за відповідністю по певній групі товарів.

4. Організовані як дочірні компанії.

59. Прямий експорт здійснюється через:

1. Фірму, яка керує експортом за винагороду.

2. Дочірню компанію

3. Посередника - експортера.

4. Правильної відповіді немає.

60. Світовий ринок в своєму розвитку на сучасному етані найбільше залежить від:

1. Науково - технічної революції.

2. Розвитку культури.

3. Підвищення рівня життя.

4. Глобальних проблем.

61. До основної внутрішньої причини виходу фірми на міжнародний ринок відноситься:

1. Зростання потреб споживачів.

2. Науково - технічний прогрес.

3. Зміни у діловому циклі.

4. Обмежене зростання і занадто висока внутрішня конкуренція.

62. Товарний асортимент характеризують за допомогою ознак:

1. Глибини, ширини, стабільності.

2. Ширини, насиченості, безпеки.

3. Ширини, глибини, насиченості.

4. Глибини, ширини, безпеки, стабільності

63. Який із факторів ціноутворення повністю контролюється фірмою:

1. Конкуренти.

2. Уряд

3. Канали розповсюдження.

4. Рівень витрат.

64. До політико - правового середовища міжнародного маркетингу не відносяться:

1. Політична стабільність.

2. Валютні обмеження.

3. Діяльність державного апарату.

4. Рівень освіченості населення.

65. До ознак середовища міжнародного маркетингу не належать:

1. Неможливість прогнозування.

2. Динамічність змін.

3. Передбачуваність.

4. Невизначеність і складність.

66. Сегментація міжнародного ринку - це:

1. Поділ ринку на подібні за певними ознаками групи покупців.

2. Процес дослідження поведінки покупців.

3. Засіб підвищення ефективності ціноутворення.

4. Спосіб підвищення прибутків фірми.

67. Форма спільного підприємства, за якої національний виробник (продавець) укладає угоду із закордонним виробником на виготовлення своєї продукції, називається:

1. Управління за контрактом;

2. Спільне володіння;

3. Непрямий експорт;

4. Підрядне виробництво;

68. Основною перевагою непрямого експорту є:

1. Вихід на зарубіжний ринок завдяки досвіду та кваліфікації посередників;

2. Економія фінансових ресурсів;

3. Можливість передати посереднику частин маркетингових функцій;

4. Незмінність організаційної структури управління

69.До договірних форм міжнародного бізнесу не належать:

1. Підрядне виробництво;

2. Спільне підприємство;

3. Ліцензування;

4. Управління за контрактом

70. Модель виходу на зарубіжний ринок, коли фірма самостійно здійснює управління функцією експорту, не делегуючи нікому, називається:

1. Прямий експорт;

2. Франчайзинг;

3. Спільне підприємство;

4. Управління за контрактом;

71. Уникнення проблеми з місцевою власністю, відносно невеликі фінансові та управлінські витрати, швидкий вихід на ринок, контроль над маркетингом, ефективність застосування на малих та за захищених ринках – це переваги:

1. Управління за контрактом;

2. Спільного виробництва;

3. Підрядного виробництва;

4. Прямого експорту

72. Форма спільного підприємництва, що базується га тому, що підприємство приймає на себе обов’язки виготовляти на власних потужностях продукцію, придбання якої гарантовано вітчизняною фірмою, це:

1. Спільне виробництво;

2. Підрядне виробництво;

3. Управління за контрактом

4. Франчайзинг

73. Необхідність сегментації зумовлена:

1. Пошуком необхідних товаровиробників на ринку;

2. Збором інформації про конкурентів і формування на її основі рішень керівництва фірми;

3. Існуванням різноманітних потреб споживачів одного і того ж самого товару;

4. Впровадженням товару на ринок

74. Товарна галузева структура світового ринку поділяє:

1. Ринки окремих країн;

2. Ринки готових виробів, сировини і напівфабрикатів, ринок послуг;

3. Ринки промислово розвинутих країн і країн, що розвивається

4. Ринки за ступенем монополізації та характером торгівельних угод

75. Світовий ринок – це:

1. Сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці;

2. Частина національних ринків, які безпосередньо пов’язані із зарубіжними ринками;

3. Форма господарського спілкування, при якій все призначено для продажу і реалізується самим виробником всередині ринку

4. Форма міжнародного маркетингу, яка охоплює організації, що здійснюють маркетингові операції у багатьох державах