
- •1. Аналіз динаміки кількості населення.
- •2. Вікова та статева структура населення.
- •3. Природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст. Тип відтворення населення.
- •4. Шлюбний і сімейний склад. Процеси шлюбності.
- •5. Рівень освіти населення.
- •6. Характеристика працересурсного потенціалу. Зайнятість населення.
- •7. Етнічний склад населення.
- •8. Релігійна структура населення.
- •9. Міграції населення: види, причини і напрями.
- •10. Розміщення населення по території країни. Відмінності у показниках щільності населення.
- •11. Динаміка урбанізації.
- •12. Характеристика міського розселення. Групування міст за людністю та функціями.
- •13. Сільське розселення. Людність і щільність сільських поселень, їх виробничі типи.
- •14. Рівень і якість життя населення.
- •Висновки
- •Список використаної літератури
14. Рівень і якість життя населення.
Вірменія класифікована як країна з середнім розвитком людського потенціалу та за міжнародними стандартами 10,6% населення країни живе за межею бідності.
Висновки
Чисельність населення Вірменії стабільно зростає. Порівнюючи дані Національної служби статистики Вірменії, можна побачити, що тільки за шість місяців 2009 року число жителів республіки зросла на 2,3 тисячі осіб: з 3 мільйонів 238 400 осіб станом на 1 січня 2009 року до 3 мільйонів 240 700 осіб за станом на 1 липня 2009 року.
Вікова група до 14 років становить 23,23% населення, від 15 до 65 років – 67,04%, 65 років і більше – 9,73%.
Хоч економічна і демографічна ситуація в країні напружена, все одно кількість населення поступово збільшується. Приріст населення Вірменії в січні-червні 2009 року було забезпечено в основному за рахунок 2,35% природного приросту населення, незважаючи на 1,2% зростання міграційних потоків.У Вірменії за станом на 1 липня 2009 року на світ з'явилося 19 672 немовляти, що на 6,9% перевищує показник січня-червня 2008 року, коли в республіці народилося 18 409 дітей.
За період 2008-2009 років жителі Вірменії стали більше одружуватися і менше розлучатися.
Рівень грамотності молодого населення (віком до 15 років) є дуже високим (99%), такий самий і рівень середньої освіти людей віком до 15 років. У випускників є великі шанси здобути середню спеціальну або вищу освіту.
Більшість жителів Вірменії – майже 68% населення – складають працездатні громадяни: чоловіки у віці 16-62 років і жінки у віці 16-60 років.
Найбільшими національними меншинами були азербайджанці – 2,6%, курди – 1,7%, росіяни – 1,6%. Крім того, у Вірменії проживали українці – 0,3%, ассирійці – 0,2%, греки – 0,1%, а також євреї, грузини, білоруси, поляки, німці, литовці (0,2%).
Більшість населення Вірменії – християни. Зараз у Вірменії діють Вірменська католицька церква, Вірменська євангелічна церква, синагога, а також церкви і молитовні будинки різних релігійних меншин.
Еміграція з Вірменії є дуже значною, багато людей покидає країну у пошуках кращої долі, це зумовлено економічною нестабільністю. Вірменія є країною-донором Росії. Крім Росії, емігрують у країни Західної Європи.
Населення країни розміщене нерівномірно. У західних регіонах, зокрема у Араратській долині щільність населення вища, а у східних та південних регіонах нижча. Більшість населення проживає у містах, при чому близько третини усього населення проживає у столиці Вірменії – Єревані. Густота населення – 108 осіб/км2.
Рівень урбанізації є досить високим і становить – 64%.
Міське населення складає 69% усього населення країни. Більшість населення проживає у містах, при чому близько третини усього населення проживає у столиці Вірменії – Єревані. Другим та третім за розміром містами є Гюмрі та Ванадзор.
Кількість сільського населення Вірменії є значно меншою ніж кількість міського населення і складає лише 31%. Народжуваність у селах переважає над смертністю хоч в селах рівень життя значно нижчий.
Вірменія – країна із середнім розвитком людського потенціалу та за міжнародними стандартами 10,6% населення країни живе за межею бідності, що впливає і на демографічну ситуацію тощо.