- •Взаємозв’язок та відмінності фінансового і управлінського обліку.
- •Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку
- •2. Організація управлінського обліку на підприємстві.
- •3. Класифікація витрат підприємства в управлінському обліку.
- •4. Поняття про маржинальний дохід та аналіз взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток».
- •Для визначення суми очікуваного прибутку (оп) при заданому обсягу реалізації використовують такі рівняння:
- •5. Облік і розподіл непрямих витрат підприємства.
- •Поняття собівартості та її види. Методи обліку витрат і калькулювання собівартості.
- •7.Калькулювання собівартості за замовленням.
- •8.Калькулювання собівартості за процесами.
- •9.Калькулювання собівартості за процесами.
- •10.Дайте порівняльну характеристику позамовного та попроцесного калькулювання собівартості.
- •Порівняльна характеристика калькулювання собівартості по замовленнях і по процесах
- •Загальна характеристика і основні принципи системи «стандарт-кост» калькулювання собівартості продукції.
- •12.Аналіз чутливості прибутку та порядок розрахунку запасу міцності.
- •13. Процес прийняття рішень і релевантність облікової інформації.
- •14.Порядок нормування витрат і визначення нормативної собівартості.
- •15.Поняття та типи центрів відповідальності. Загальна концепція управлінського обліку за центрами відповідальності.
- •Облік відповідальності на основі стандартних витрат.
- •Організація обліку відповідальності за методом «тариф-година-машина».
- •18. Оцінка діяльності центрів доходу, центрів витрат та центрів прибутку.
- •19. Оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •20. Сутність бюджетування та його організація.
- •Оцінка діяльності центрів інвестицій.
- •Сутність бюджетного планування і види бюджетів.
- •23. Порядок складання і узгодження бюджетів.
- •24. Контроль за виконанням бюджетів і аналіз відхилень.
- •Методи оцінювання проектів капітальних інвестицій.
- •26. Порядок створення бюджету придбання матеріалів, бюджету прямих витрат на оплату праці та бюджету накладних (загальновиробничих) витрат.
- •27. Порядок створення бюджету придбання матеріалів, бюджету прямих витрат на оплату праці та бюджету накладних (загальновиробничих) витрат.
- •Назвіть етапи процесу підготовки і прийняття рішень в управлінському обліку
- •Опишіть методи, які використовуються для визначення функції витрат.
- •Склад бюджетів і послідовність їх розробки в торговому підприємстві.
- •31. Класифікації витрат в управлінському обліку.
- •32. Сутність і сфера застосування методу документування відхилень
- •Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку.
- •Операційний (виробничий) левердж та порядок його використання для прийцняття управлінських рішень.
- •Поняття собівартості продукції та її види в управлінському обліку.
- •38. Система повних витрат в управлінському обліку.
- •Дайте порівняльну характеристику позамовного та попроцесного калькулювання собівартості.
- •Охарактеризуйте види калькуляцій за різними ознаками.
- •Відмінні риси системи «стандарт кост» і нормативного обліку.
9.Калькулювання собівартості за процесами.
Калькулювання по процесах – це система обліку і визначення собівартості продукції на основі групування витрат у межах окремих процесів або стадій виробництва. Ця система характерна для масового та серійного виробництва (хімічна, нафтопереробна, металургійна, фармацевтична та інша галузі промисловості ). Складність її залежить від особливостей технологічного процесу (кількості переділів, послідовності або паралельності обробки) та наявності і розмірів незавершеного виробництва.
Враховуючи особливості технології та інші умови виробництва, усі підприємства, що застосовують попроцесну калькуляцію, можна умовно поділити на дві групи:
1) підприємства, що виробляють один вид продукції, мають відносно короткий виробничий цикл та майже не мають незавершеного виробництва (видобувна промисловість, електростанції, транспортні підприємства тощо), застосовують простий (однопередільний) метод калькулювання собівартості продукції, при якому облік витрат ведеться в цілому по підприємству, а собівартість готової продукції визначається сумою всіх витрат звітного періоду;
2) підприємства, що виробляють різні види продукції (великий асортимент), мають відносно тривалий виробничий цикл та значні розміри незавершеного виробництва, облік витрат ведуть у розрізі окремих виробничих процесів, стадій виробництва, видів продукції, а при калькуванні собівартості враховують зміну залишків незавершеного виробництва:
Собівартість готової продукції = Витрати звітного періоду + (Незавершене виробництво на початок періоду – Незавершене виробництво на кінець періоду)
Залишки незавершеного виробництва визначають за даними оперативного обліку або шляхом інвентаризації та оцінюють за плановою (нормативною) собівартістю або собівартістю еквівалентної одиниці продукції.
Найбільш складним є процес калькулювання собівартості в умовах, коли технологічний процес складається з окремих стадій (фаз, переділів), які можуть здійснюються послідовно або паралельно. Прикладом послідовної технології може бути організація металургійного виробництва (виплавка чавуну → виплавка сталі → прокатне виробництво). Собівартість кінцевого продукту повинна послідовно включати витрати усіх попередніх стадій обробки. Паралельна технологія обробки застосовується у багатьох галузях машинобудування (виготовлення шасі, двигуна, кузова тощо → складальний цех), у взуттєвій промисловості і т. ін. Ці особливості технології повинні бути враховані при організації аналітичного обліку витрат, їх узагальнені та обчислені собівартості готової продукції.
На підприємствах окремих галузей промисловості використовують напівфабрикатний метод організації виробництва, при якому продукція, закінчена обробкою в окремих підрозділах, передається на склад напівфабрикатів (і обліковується на синтетичному рахунку 25 “Напівфабрикати”), а потім зі складу передається для подальшої обробки у наступних технологічних процесах або для реалізації іншим підприємствам. У таких випадках необхідно визначення собівартості не лише закінченої готової продукції, а й напівфабрикатів.
У зарубіжній практиці при калькулюванні собівартості продукції по процесах широко використовують метод розрахунку умовних еквівалентних одиниць готової продукції, під якими розуміють кількість продукції, обробленої за звітний період, в перерахунку на відсоток її готовності. Наприклад, якщо на кінець місяця залишилося 500 одиниць незавершеного виробництва із середнім рівнем готовності 50 %, то за витратами на обробку це рівноцінно 250 одиницям готової продукції.
Калькулювання по процесах при цьому методі передбачає:
розрахунок кількості умовних еквівалентних одиниць готової продукції;
визначення суми витрат на обробку цієї продукції;
калькулювання собівартості еквівалентної одиниці продукції;
калькулювання собівартості готової продукції та залишку незавершеного виробництва.
Порядок розрахунку собівартості залежить від прийнятого на підприємстві методу оцінки запасів: за середньою собівартістю або за методом ФІФО. Але при любому методі розрахунки виконують у розрізі елементів витрат: матеріали та витрати обробки (оплата праці і накладні витрати).