Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку.
Фінансовий і управлінський облік – це два види одного бухгалтерського обліку, тому вони мають багато спільних рис:
– використовують загальну (єдину) інформаційну систему, зокрема дані обліку витрат;
– дані фінансового обліку використовуються для прийняття управлінських рішень, а дані управлінського обліку можуть бути вихідною базою для фінансових розрахунків;
– обидва види обліку базуються на концепції підзвітності менеджерів з метою визначення результатів їх діяльності.
В той же час управлінський облік має суттєві відмінності від фінансового, зорієнтованого традиційно на складання фінансової звітності, призначеної в першу чергу для зовнішніх користувачів. Склад користувачів облікової інформації показаний на рисунку 1.4.
Із наведених на рисунку 1 користувачів облікової інформації тільки одна група (менеджери підприємства) користується даними управлінського обліку. Для решти користувачів інформація управлінського обліку є комерційною таємницею.
Відмінності фінансового та управлінського обліку можна простежити при порівнянні їх характеристик за окремими ознаками (табл. 1).
Представники
громадськості
Рис. 1. Основні користувачі облікової інформації про діяльність підприємства
Таблиця 1
Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку
Ознака |
Фінансовий облік |
Управлінський облік |
1. Користувачі інформації |
Вищий керівний склад підприємства та значна група зовнішніх користувачів, склад яких в основному невідомий (інформація стандартизована) |
Менеджери підприємства – відносно невелика група, члени якої відомі (інформація індивідуальна, конкретизована і адресна) |
2. Мета обліку |
Складання фінансових документів для інформування користувачів за межами підприємства (про фінансовий стан і результати діяльності) |
Надання допомоги адміністрації в плануванні, власне управлінні, контролі, підготовці управлінських рішень |
3. Обов’язковість ведення обліку |
Необхідний за законодавством з дати реєстрації підприємства до його ліквідації |
За рішенням адміністрації (факультативно) |
4. Регламентація обліку |
Загальноприйняті принципи, стандарти і нормативні акти (закони і т. ін.) |
Все, що корисно для управління (ніяких обмежень) |
5. Вимірники в обліку |
Єдиний грошовий вимірник |
Різні вимірники (у тому числі і якісні) |
6. Націленість (прив’язка до часу) |
Оцінка минулого (“історичний” характер) |
Поряд з інформацією “історичного” характеру, оцінки і плани на майбутнє (прогнозування) |
7. Відкритість даних |
Більшість даних доступна всім бажаючим |
Комерційна таємниця |
8. Ступінь точності інформації |
Мало приблизних оцінок, висока точність, об’єктивність, документальність |
Багато приблизних оцінок (розрахункових, експертних, очікуваних і т. ін.) |
9. Періодичність складання звітів |
Як правило, квартальна і річна |
Змінний інтервал, оперативна інформація, тижнева, місячна, за вимогою (потребою) |
10. Об’єкти звітності |
Організація (підприємство) в цілому |
Центри відповідальності, види діяльності |
11. Терміни подання звітності |
З запізненням на декілька тижнів або і місяців |
Зразу ж після закінчення звітного періоду (оперативно) |
12. Ступінь відповідальності за ведення обліку |
Відповідальність за законом |
Фактично ніякої юридичної відповідальності |
13. Базисна структура |
Подвійний запис, основне рівняння: активи = зобов’язання + капітал власника |
Різна, залежно від мети використання інформації |
Поведінка витрат в управлінському обліку.
Поведінка витрат – це характер їх реагування на зміни в діяльності підприємства. Знання залежності рівня витрат від зміни окремих факторів виробництва дозволяє впливати на їх рівень, змінюючи відповідним чином ці фактори.
Поведінка витрат визначається їх видом: змінні, постійні, напівзмінні, напівпостійні.
Змінні витрати – це такі, сума яких змінюється пропорційно зміні обсягу діяльності, тобто при зростанні обсягу виробництва на 10% загальна сума таких витрат також зростає на 10%. Графічно ця залежність виражається прямою лінією (рис.1.), а теоретично – рівнянням прямої.
у = bx, (1)
де y – загальна сума змінних витрат;
x – обсяг діяльності (кількість одиниць виготовленої продукції);
b – витрати на одиницю діяльності
Рисунок 1. Залежність змінних витрат від обсягу діяльності.
Для того, щоб охарактеризувати поведінку змінних витрат в управлінському обліку використовують спеціальний показник – коефіцієнт реагування витрат (Крв), який характеризує співвідношення темпів росту витрат і темпів росту ділової активності підприємства:
Крв = . (2)
де Трв – темпи росту витрат, %;
Тра – темпи росту ділової активності підприємства (обсягу діяльності), %.
Змінні витрати в свою чергу, поділяються на пропорційні, прогресивні та дегресивні.
Пропорційні витрати змінюються тими ж темпами, що й обсяг діяльності, тому для них Крв = 1. Прогресивні витрати – це такі, темпи зростання яких перевищують темпи зростання обсягу виробництва. Для таких витрат Крв 1. Дегресивними називають такі змінні витрати, темпи зростання яких відстають від темпів росту обсягу виробництва, тому для них Крв 1.
Постійні витрати – це такі, сума яких не змінюється при зміні обсягу діяльності (орендна плата, зарплата адмінперсоналу, прямолінійна амортизація основних засобів і т. ін.). З розрахунку на одиницю продукції при зростанні обсягів виробництва такі витрати зменшуються (рис.2.5.)
Для таких витрат коефіцієнт реагування дорівнює нулеві (чисельник формули дорівнює нулеві).
Рисунок 2. Залежність постійних витрат від обсягу діяльності
У реальному житті рідко можна знайти витрати, які по самій своїй суті є виключно постійними або змінними. Економічні явища і пов’язані з ними витрати у більшості випадків є умовно-змінними або умовно-постійними, тобто вони містять одночасно і змінні, і постійні витрати (наприклад, плата за послуги зв’язку включає постійну суму абонентної плати та змінну плату в залежності від тривалості часу розмов).
Отже, будь-які сукупні витрати у загальному вигляді можна зобразити формулою
у = a + bx, (3)
де a – сума постійних витрат.
Графічно сукупні витрати показано на рисунку 3.
Рисунок 3. Графічне зображення сукупних витрат
При аналізі поведінки витрат треба мати на увазі, що постійні витрати ніколи не бувають абсолютно постійними. Вони відносно постійні лише в межах релевантного діапазону, тобто обсягу діяльності, в межах якого сума постійних витрат не змінюється.