16. Облік відповідальності на основі стандартних витрат.

Стандартні витрати – це витрати, необхідні для виробництва продукції або послуг за нормальних умов діяльності, величина яких базується на обґрунтованих нормах та інженерних розрахунках.

Розрізняють три види стандартів:

1) базисні – це довгострокові стандарти витрат (від 2 до 5 років) для вивчення динаміки цін та продуктивності праці;

2) теоретичні – це стандарти витрат, які можуть бути досягнуті за ідеальних умов діяльності. Це скоріш еталон, а не норма;

3) поточні – це стандарти витрат, необхідних для виготовлення продукції у плановому періоді за наявних умов діяльності. Вони розробляються з урахуванням існуючої технології та організації виробництва, продуктивності праці, кваліфікації працівників, цін і т. ін.

Система калькулювання стандартних витрат – це система обліку, яка використовує стандартні витрати для:

– контролю витрат;

– прийняття рішення про ціни;

– оцінки виконання бюджетів;

– усвідомлення витрат;

– управління за відхиленнями.

Система калькулювання стандартних витрат включає:

1) встановлення стандартів витрат;

2) накопичення даних про фактичні витрати;

3) аналіз відхилень та складання звітності;

4) дослідження причин відхилень;

5) внесення необхідних коректив до бюджетів;

6) зміна стандартів витрат (встановлення нових стандартів).

Розробку стандартів здійснюють підрозділи, що відповідають за окремі елементи витрат: технологічний відділ – стандарти витрачання матеріалів; відділ постачання – стандартні ціни на матеріали; виробничий – норми робочого часу по окремих операціях; відділ по роботі з персоналом – тарифні ставки оплати праці; бухгалтерія – стандарти накладних витрат і т. ін.

Затверджені стандарти узагальнюються бухгалтерією у Картці стандартної собівартості одиниці продукції. Стандарти витрат періодично переглядають, щоб вони відповідали сучасним умовам виробництва.

Аналіз відхилень від стандартів повинен дати відповідь на два питання:

1) яка різниця між фактичними і стандартними витратами;

2) чому виникла ця різниця, чим вона зумовлена.

На практиці мало підприємств застосовують документування відхилень від стандартів. Перед менеджером ставиться завдання не документувати відхилення, а своєчасно реагувати на них, усувати причини їх виникнення. Тому відхилення від стандартів визначають в кінці місяця розрахунковим методом і відображають у звітах центрів відповідальності із зазначенням причин їх виникнення.

Для правильного визначення відхилень від стандартних витрат і їх при-чин застосовують гнучкий бюджет, складений для фактичного обсягу виробни-цтва за стандартними нормами. Порівняння фактичних витрат з витратами, ви-значеними у гнучкому бюджеті, показує контрольоване відхилення за рахунок ефективності діяльності, а порівняння гнучкого бюджету зі статичним (станда-ртними витратами на стандартний обсяг виробництва) – відхилення за рахунок обсягу діяльності (неконтрольоване).

Для визначення причин відхилення фактичних витрат від стандартних використовують методи факторного аналізу (ланцюгових підстановок, обчис-лення різниць та ін.). Відхилення змінних виробничих витрат можуть бути зу-мовлені відхиленням від стандартів кількісних показників витрачання ресурсів (маси матеріалів, витрат годин праці) та відхиленням ціни одиниці ресурсів.