ЕкспериментальНої робоТи з естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва

На нашу думку, результатом сформованості структурних компонентів естетичної культури учня початкової школи в процесі психолого-педагогічної взаємодії є естетична вихованість дитини. У педагогічному словнику поняття “вихованість” розглядається як “узгодженість між знаннями, переконаннями та поведінкою”

Для виявлення рівня естетичної вихованості першокласників нами було проведено констатуючий експеримент у ЗОШ 1-3 ступенів м. Тлумача. Для цього було відібрано 2 перші класи - контрольний та експериментальний (по 18 учнів). Метою констатувального експерименту було визначення рівнів та критеріїв естетичної вихованості першокласників. В ході експериментальної роботи ми встановили три рівні естетичної вихованості першокласників:

низький – характеризується емоційною байдужістю; неусвідомленістю власних емоційних переживань та почуттів, що виявляється у невмінні їх висловлювати; епізодичними виявами активності у творчій діяльності без заглиблення в її зміст; нездатністю адекватно виявляти свої враження в художньо-творчій діяльності. Таких учнів у контрольному класі виявилося 8 (44 %), в експериментальному – 9 ( 50 %);

середній рівень – характеризується прагненням накопичувати естетичні враження, частковим відображенням емоційно-образного змісту сприйнятої естетичної інформації; недостатньою образністю мовлення; наявністю деякої ініціативи у творчій діяльності, помірно розвинутим творчим уявленням, бажанням передати у художній діяльності власне емоційне ставлення . Таких учнів у КК було 7 (40 %), в експериментальному – 7 (40 %);

високий рівень – характеризується емоційністю естетичного сприймання творів образотворчого мистецтва; усвідомленістю власних естетичних вражень та вмінням їх вербалізувати; образною мовою, багатством епітетів; розгорнутістю естетичної оцінки; потребою виразити свої почуття у різновидах художньо-творчої діяльності; ініціативністю, активністю, самостійністю. Цих учнів було в КК – 3 (16 %), в ЕК – 2 (10 %).

Критеріями та показниками рівнів естетичної вихованості учнів першого класу виступили:

1. Якість словесної реакції на твори образотворчого мистецтва, що реалізується в характеристиці їх естетичних властивостей, здатності висловлювати свої враження про них.

2. Зданість до емоційного осмислення художнього образу.

3. Оригінальність художнього відтворення світу, яке виражається в образотворчій діяльності.

4. Активність, ініціативність у власній творчій діяльності.

Вивчення готовності вчителя до естетичного виховання молодших школярів, а також аналіз документації, результатів анкетування, бесід з учителями, досвіду роботи педагогів дозволив визначити ряд причин, за якими діюча педагогічна система не може розв”язати цю проблему в необхідному обсязі. До цих причин ми відносимо:

• відсутність цілісного розуміння вчителями початкової школи поняття «естетичне виховання»;

• обмеженість прийомів, які вчителі використовують з метою естетичного виховання учнів;

• використання форм і методів естетичного виховання, які передбачають надання готової інформації про навколишнє, а не формують естетичне ставлення дитини до світу;

• недостатня кількість методичної літератури з естетичного виховання на уроках образотворчого мистецтва.

Одержані результати дали нам змогу дійти висновку, що необхідна систематична, цілеспрямована і планомірна роботу з дітьми з метою їх естетичного виховання.

Мета формувального етапу експерименту - підвищити ефективність естетичного виховання першокласників засобами образотворчого мистецтва.

Етапи формувального експерименту

1. Адаптаційний етап. Мета - емоційне адаптування дитини до умов шкільного навчання та налаштування на подальшу роботу, спрямовану на формування естетичної культури.

2. Процесуально-діяльнісний етап. Мета - підвищення впливу естетично-розвивального середовища школи. Провідні напрями реалізації етапу: розвиток інтересу дитини до творів образотворчого мистецтва; збагачення словникового запасу учнів термінами, які характеризують їх емоційні стани й реакції, почуття та емоції; формування вміння передавати власний емоційний стан вербально й засобами образотворчого мистецтва.

3. Творчий етап. Мета - активізація естетично-творчої діяльності учнів.

У центрі нашої уваги був урок малювання як головна форма використання усіх засобів естетичного виховання . Уроки, які ми проводили в експериментальному класі, найчастіше були інтегрованими (див. додаток Б). В них успішно поєднувалися музика, образотворче мистецтво, літературне слово, спостереження в живій природі.

Діяльність першокласників на уроках образотворчого мистецтва була дуже різноманітною: діти слухали музику, розглядали картини, читали вірші, виступали з невеличкими повідомленнями, слухали одне одного, брали участь у обговоренні поставлених питань. Уроки проходили «на високій емоційній ноті», адже ми вже відзначали вище, що саме емоційні реакції і стани дитини є одним з критеріїв дієвості естетичного виховання.

У своїй роботі ми спиралися на принципи співпраці, творчого партнерства всіх учасників навчально-виховного процессу; принцип новизни, емоційності; принцип індивідуального та диференційованого підходу до дитини; принцип педагогічного оптимізму, віри в потенційні можливості дитини .

В результаті проведеної роботи і експериментальному класі відбулися помітні зрушення в бік покращення показників, що свідчить про ефективність організованої нами експериментальної роботи: на 12 % збільшилася кількість учнів з високим рівнем, на 10% - з середнім рівнем і значно зменшилася кількість третьокласників з низьким рівнем розвитку естетично-творчої діяльності (на 22 %).

В контрольному класі спостерігалося незначне покращення показників рівня розвитку естетично-творчої діяльності молодших школярів спостерігалося в контрольному класі. Зокрема, на 4 % збільшилася кількість дітей з середнім рівнем і зменшилася на 4 % кількість дітей з низьким рівнем. Отже, можна констатувати, що використана нами методика естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва дала позитивний результат.