11. Учасники фінансового ринку та їх функції

Фінансовий ринок - це сфера реалізації фінансових активів та економічних відносин між продавцями і покупцями цих активів. У ролі фінансових активів можуть виступати гроші у національній або іноземній валюті, цінні папери в національній та іноземній валюті, об'єкти нерухомості, дорогоцінні метали та камені (за винятком ювелірних і побутових виробів з них і брухту цих виробів), депозити і кредитні капітали в національній та іноземній валюті.

Фінансовий ринок - це також механізм перерозподілу капіталу між кредиторами і позичальниками за допомогою посередників на основі попиту і пропозиції на капітал. На практиці він представляє собою сукупність кредитних організацій (фінансово-кредитних інститутів), направляють потік грошових коштів від власників до позичальником і назад.

В економічній системі країни, що функціонує на ринкових принципах, фінансовий ринок відіграє велику роль, яка визначається наступними основними його функціями:

1. Активною мобілізацією тимчасово вільного капіталу з різноманітних джерел. Цей вільний капітал, що знаходиться у формі громадських заощаджень, тобто грошових та інших фінансових ресурсів населення, підприємств, державних органів, не витрачених на поточне споживання і реальне інвестування, залучається через механізм фінансового ринку окремими його учасниками для подальшого ефективного використання в економіці країни.

2. Ефективним розподілом акумульованого вільного капіталу між численними кінцевими його споживачами. Механізм функціонування фінансового ринку забезпечує виявлення обсягу і структури попиту на окремі фінансові активи та своєчасне його задоволення в розрізі всіх категорій споживачів, тимчасово потребують залучення капіталу із зовнішніх джерел.

3. Ухвалою найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері. Задовольняючи значний обсяг і величезний коло інвестиційних потреб господарюючих суб'єктів, механізм фінансового ринку через систему ціноутворення на окремі інвестиційні інструменти виявляє найбільш ефективні сфери і напрями інвестиційних потоків з позицій забезпечення високого рівня прибутковості використовується в цих цілях капіталу.

4. Формуванням ринкових цін на окремі фінансові інструменти та послуги, найбільш об'єктивно відображає складається співвідношення між їх пропозицією і попитом. Ринковий механізм ціноутворення абсолютно протилежний державному, хоча і перебуває під певним впливом державного регулювання. Цей ринковий механізм дозволяє повністю врахувати поточне співвідношення попиту і пропозиції по різноманітним фінансовим інструментам, яке формує відповідний рівень цін на них; в максимальному ступені задовольнити економічні інтереси продавців і покупців фінансових активів.

5. Здійсненням кваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем фінансових інструментів. У системі фінансового ринку отримали "прописку" спеціальні фінансові інститути, що здійснюють таке посередництво. Такі фінансові посередники добре ознайомлені зі станом поточної фінансової кон'юнктури, умовами здійснення угод по різних фінансових інструментів і в найкоротші терміни можуть забезпечити зв'язок продавців і покупців. Фінансове посередництво сприяє прискоренню не тільки фінансових, але і товарних потоків, забезпечує мінімізацію пов'язаних з цим суспільних витрат.

6. Формуванням умов для мінімізації фінансової й комерційного ризику. Фінансовий ринок виробив свій власний механізм страхування цінового ризику (і відповідну систему спеціальних фінансових інструментів), який в умовах нестабільності економічного розвитку країни та кон'юнктури фінансового і товарного ринків дозволяють до мінімуму знизити фінансовий і комерційний ризик продавців і покупців фінансових активів і реального товару, пов'язаний з зміною цін на них. Крім того, і системі фінансового ринку отримало широкий розвиток пропозиція різноманітних страхових послуг.

7. Прискоренням обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів. Забезпечуючи мобілізацію, розподіл і ефективне використання вільного капіталу, задоволення в найкоротші терміни потреби в ньому окремих господарюючих суб'єктів, фінансовий ринок сприяє прискоренню обороту використовуваного капіталу, кожний цикл якого генерує додатковий прибуток і приріст національного доходу в цілому.