19.Сутність фінансів підприємств, їх функції та характеристика.
Фінанси підприємств — сукупність економічних відносин, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення.
Об’єктом фінансів підприємств є економічні відносини,пов’язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.
Суб’єктами можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб’єкти господарювання, які є юридичними особами.
Сутність фінансів, як і будь-якої економічної категорії. Проявляється у виконуваних ними функціях. Сутність і функції фінансів нерозривно пов’язані між собою. Сутність виражає зміст і форми прояву фінансів. Практичне значення правильної характеристики функцій фінансів відіграє досить важливу роль в організації фінансової роботи. Водночас питання про функції фінансів — одне з найбільш дискусійних і до кінця не вирішених у теорії фінансів. Розбіжності стосуються трактування окремих функцій та їх кількості.
дві функції: розподільну і контрольну . За допомогою розподільної функції відбувається розподіл виробленого валового внутрішнього продукту, а за допомогою контрольної функції фінанси виступають засобом контролю за правильністю і своєчасністю проведення розподілу?
Отже, у процесі відтворення фінанси підприємств виконують три функції:
1. Забезпечення фінансовими ресурсами фінансово-господарської діяльності підприємств.
2. Розподільна. За її допомогою здійснюється розподіл створеного суб'єктом господарювання валового внутрішнього продукту на частини, одна з яких підлягає перерахуванню до Державного бюджету і позабюджетних фондів, а інша - залишається у його розпорядженні. В результаті цієї функції відбувається спрямування фінансових ресурсів на поповнення статутного капіталу, відновлення авансованих коштів у основний і оборотний капітал, формування резервного фонду, фонду споживання і нагромадження.
3. Контрольна функція. У процесі господарської діяльності рух фінансових ресурсів певною мірою відстає від потреб діяльності господарських суб'єктів, тобто має місце нестача фінансових ресурсів для здійснення платежів. Це може відбуватися в результаті нецільового і недостатньо раціонального використання фінансових ресурсів. Тому виникає необхідність здійснення безпосереднього контролю за діяльністю господарських суб'єктів за цільовим і раціональним використанням фінансових ресурсів. Такий контроль здійснюється завдяки властивої фінансам контрольної функції.
Податки і обов'язкові платежі вилучаються державою з доходів підприємств для покриття державних витрат та вирішення соціально-економічних завдань суспільства. За своєю організаційно-економічною структурою фінансові платежі належать до примусових платежів, які не відшкодовуються платнику у формі спеціальної еквівалентної вартості.
20. Методи організації фінансової діяльності підприємств.
Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругооборотом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами.
Методи організації фінансової діяльності підприємств
Фінансова діяльність підприємств може бути організована трьома методами, а саме:
— комерційний розрахунок;
— неприбуткова діяльність;
— кошторисне фінансування.
Основний метод фінансової діяльності — комерційний розрахунок. При ньому фінансова діяльність будується за такою схемою:
Визначальну роль у формуванні фінансових ресурсів при цьому методі відіграють власні кошти, котрі покривають значну частину витрат, а також є забезпеченням отриманих кредитів. Метою діяльності є отримання прибутку. Основою високоефективного функціонування підприємств в умовах ринкової економіки є здійснення фінансової діяльності на засадах комерційного розрахунку. Комерційний розрахунок притаманний ринковій економіці. Саме він, а не ринкові відносини самі по собі, сприяє високоефективному господарюванню.
Комерційний розрахунок ґрунтується на таких принципах:
— повна господарська і юридична відокремленість;
— самоокупність;
— прибутковість;
— самофінансування;
— фінансова відповідальність.
Неприбуткова діяльність у цілому організована на такій самій основі, як і комерційний розрахунок, але за дещо обмеженою схемою:
Специфічною ознакою формування фінансових ресурсів є те, що досить часто воно здійснюється за рахунок спонсорських та інших надходжень, насамперед від засновників. Цей метод організації фінансової діяльності не передбачає принципу прибутковості. Головна мета функціонування неприбуткових підприємств, організацій та установ — забезпечення певних потреб суспільства, а не отримання прибутку. Відсутність прибутку дає змогу знизити рівень цін і зробити відповідні товари та послуги більш доступними.
Неприбуткова діяльність ґрунтується на таких принципах:
— господарська і юридична відособленість;
— самоокупність;
— фінансова відповідальність.
Кошторисне фінансування полягає у забезпеченні витрат за рахунок зовнішнього фінансування. Воно здійснюється за такою схемою:
Кошторисне фінансування може здійснюватися за двома напрямами: з бюджету і з централізованих фондів корпоративних об’єднань чи фондів підприємств. Установи, які фінансуються з бюджету на основі кошторису, називаються бюджетними. На внутрішньому кошторисному фінансуванні перебувають відособлені підрозділи підприємств і організацій, як правило, соціального призначення.
Кошторисне фінансування здійснюється за такими принципами:
— плановість;
— цільовий характер виділених коштів;
— виділення коштів залежно від фактичних показників діяльності установи;
— підзвітність.