1.2. Методика розрахунку тривалості операційного та фінансового циклів

Будь-який бізнес починається при наявності певної суми грошових коштів, що перетворюються в ресурси для виробництва. Потім в процесі діяльності підприємства грошові кошти використовуються на оплату праці та інші поточні витрати. Сировина та матеріали передаються із запасів у виробництво. Деякі необхідні для виробництва складові купуються в кредит і тимчасово фінансуються через кредиторську заборгованість уперед до погашення її з отриманих потім грошових коштів. По мірі виробництва готових виробів вони накопичуються на складі, що збільшує запаси готової продукції. Якщо б не було реалізації, то процес виробництва постійно трансформував би грошові кошти, сировину, інші витрати на виробництво і кредиторську заборгованість в зростаючі запаси готової продукції.

Якщо підприємство не зможе постійно перетворювати готову продукцію в грошові кошти через реалізацію, то систематичне збільшення запасів веде до виснаження як грошових коштів, так і сировинних ресурсів. В такому разі брак коштів компенсується або кредитами, або збільшенням власного капіталу. Відповідно такі дії призводять до загострення нестачі коштів і підприємство втрачає змогу своєчасно гасити кредиторську заборгованість.

При реалізації продукції підприємство, як правило, надає кредит своїм покупцям. Якщо б продукція продавалася за готівку, то надходження грошей було б постійним. При реалізації товару в кредит надходження по рахункам відкладається на час обороту дебіторської заборгованості. Як тільки покупці оплачують свої рахунки, їм знову надається кредит. Аналогічно підприємство по мірі погашення кредиторської заборгованості знову здійснює нові закупки сировини і матеріалів у постачальників в кредит.

Всі ці операції багаторазово повторюються і супроводжуються грошовими надходженнями і витрачаннями.

Таким чином, кругообіг капіталу, що включає в себе вищезгадані господарські операції, логічно підводить нас до необхідності розгляду кількісної оцінки фінансової діяльності в плані циркуляції грошових коштів на підприємстві.

Така оцінка здійснюється за допомогою показника тривалість фінансового циклу, який характеризує середню тривалість між відтоком грошових коштів у зв’язку із здійсненням поточної виробничої діяльності та їх притоком як результатом виробничо-господарської діяльності.

Визначення тривалості циклу базується на наступних методичних принципах: робота складається з ряду операцій : тривалість окремих операцій може бути визначена як час робочого періоду її виконання; тривалість робочого періоду операції визначається залежно від ряду чинників в людино-годинах або в людино-змінах (днях).

Принципова формула визначення тривалості операційного циклу:

Тоц = Ог + Озс + Огп + Од, де

Топ – тривалість операційного циклу; Ог – тривалість обороту грошових коштів; Озс – тривалість обороту запасів сировини та матеріалів; Огп – тривалість обороту запасів готової продукції; Од – тривалість обороту дебіторської заборгованості.

В процесі управління оборотними активами в рамках операційного циклу виділяють дві основні його складові:

Виробничий цикл підприємства

Фінансовий цикл підприємства

Виробничий цикл – період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів, що використовуються для обслуговування виробничого процесу. Його тривалість визначається ( Твц ) :

Твц = Озс + Онв + Огп, де

Онв – тривалість обороту середнього обсягу незавершеного виробництва. Озс – тривалість обороту запасів сировини та матеріалів; Огп – тривалість обороту запасів готової продукції;

Фінансовий цикл – період повного обороту грошових коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості. Його тривалість визначається (Тфц ):

Тфц = Твц + Од – Ок, де

Твц – тривалість виробничого циклу.Од – тривалість обороту дебіторської заборгованості. Ок – тривалість обороту кредиторської заборгованості

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, яка залежить від широти ринків збуту продукції, його ділової репутації (іміджу), міри виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів (капіталу) і стійкості економічного зростання

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті виявляється, перш за все, в швидкості звороту його засобів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки всіляких коефіцієнтів оборотності, які в узагальненому вигляді є відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період величини засобів або їх джерел. В окремих випадках показники оборотності можуть бути розраховані за станом на початок і кінець періоду оцінки.

Важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристику обігу багато в чому визначають рівень прибутковості підприємства.

Основними показниками оцінки ділової активності підприємства є:

1.Коефіцієнт загальної оборотності активів (капіталу)(Коа) (інша назва – коефіцієнт трансформації) відображає швидкість звороту (в кількості зворотів за період) всього капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період здійснюється повний цикл виробництва і обертання, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів.

Коа = ЧВр/ВАс.р., де

ЧВр - чиста виручка від реалізації продукції. ВАс.р.- середньорічна вартість активів ;

Згідно балансу: Коа=ф.2ряд.035/ф.1((ряд.280гр.3+ ряд.280гр4)/2) ;

2.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (Комз)– відображає число оборотів товарно-матеріальних запасів підприємства за аналізований період. Зниження даного показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. У цілому, чим вище показник оборотності матеріальних запасів, тим менше коштів зав’язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи й тим стійкіше фінансове становище підприємства. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів визначається за формулою:

1)Комз=Вч/ВЗс.р., де

Вч - чиста виручка від реалізації продукції. ВЗс.р. - середньорічна вартість запасів ;

Більш точно коефіцієнт оборотності запасів можна оцінити :

2)Комз=СВр.п./Зсер., де

СВр.п. - собівартість реалізованої продукції Зсер - середня величина запасів

Згідно балансу: Комз2=ф.2ряд.040/((ф.1ряд.100гр3+ ф.1ряд.110гр3+ ф.1ряд.120гр3+ ф.1ряд.130гр3+ ф.1ряд.140гр3+ ф.1ряд.100гр4+ ф.1ряд.110гр4+ ф.1ряд.120гр4+ ф.1ряд.130гр4+ ф.1ряд.140гр4)/2)

3.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості(Кодз) У процесі господарської діяльності підприємство дає товарний кредит для споживачів своєї продукції, тобто існує розрив у часі між продажем товару й надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Він визначається за формулою:

Кодз= Вч/ДЗс.р., де

Вч - чиста виручка від реалізації продукції. ДЗс.р. - середньорічна сума дебіторської заборгованості ;

Згідно балансу:

Кодз= ф.2ряд.035/(((ф.1ряд.150гр3+ф.1ряд.160гр3+ф.1ряд.170гр3+

ф.1ряд.180гр3+ф.1ряд.190гр3+ф.1ряд.200гр3+ф.1ряд210гр3)+(ф.1ряд.150гр4+

ф.1ряд.160гр4+ф.1ряд.170гр4+ф.1ряд.180гр4+ф.1ряд.190гр4+ф.1ряд.200гр4+ ф.1ряд210гр4))/2)

Як правило, чим вище цей показник, тим краще, тому що підприємство швидше одержує оплату по рахунках. З іншого боку, надання покупцям товарного кредиту є одним з інструментів стимулювання збуту, тому

4.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кокз)– показує розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, зниження – ріст покупок у кредит.

Кокз=Вч/КЗс.р., де

Вч - чиста виручка від реалізації продукції. КЗс.р. - середньорічна сума кредиторської заборгованості ;

Згідно балансу: Кокз= ф.2ряд.035/(( Сума(від ф.1ряд.520гр3 до ф.1ряд600гр3)+ Сума(від ф.1ряд.520гр4 до ф.1ряд600гр4))/2)

Період обороту кредиторської заборгованості визначається як частка від розділу тривалості аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

5.Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Кооз) характеризує відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без урахування податку на додану вартість та акцизного збору до суми оборотних засобів підприємства . Зменшення цього коефіцієнта свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів.

Кооз = (ВД-ПДВ-АЗ)/ОЗ, де

ВД - валовий дохід. ПДВ - податок на додану вартість. АЗ - акцизний збір.

Згідно балансу: Кооз= ф.2ряд.035/((ф.1ряд.260гр3+ ф.1ряд.270гр3+ ф.1ряд.260гр4+ ф.1ряд.270гр4)/2) ;

6. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Фв =Вч/ВОзс.р, де

Вч - чиста виручка від реалізації продукції. ВОзс.р. - середньорічна вартість основних засобів

Згідно балансу: Коосз=ф.2ряд.035/(ф.1ряд.031гр.3+ ф.1ряд.031гр..4)/2) ;

7. Коефіцієнт оборотності власного капіталу(Ковк) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Ковк= Вч/ВКс.р ,де

Вч - чиста виручка від реалізації продукції. ВКс.р. - середньорічна величина власного капіталу підприємства

Згідно балансу: Ковк=ф.2ряд.035/(ф.1ряд.380гр.3+ ф.1ряд.380гр.4)/2) ;

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО ТА ФІНАНСОВОГО ЦИКЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.