3.2.Технологічні аспекти локалізації

При порівнянні програм XnView та VSO Image Resizer ми користувались такими критеріями для оцінки якості локалізації³ :

1. коректна робота програми після локалізації;

2. відсутність пробілів у локалізації;

3. релевантний переклад термінів;

4. раціональне використання поля рядку;

5. зрозумілість інтерфейсу для користувача.

3.2.1 XnView

Локалізована програма працює коректно, всі команди виконуються. Всі терміни перекладені вірно, згідно з фаховими довідниками з мікроелектроніки та дизайну. Розміри полів використані раціонально, для чого довелося вжити таку перекладацьку трансформацію як елімінація. В тих рядках, де неможливо було щось вилучити, використовувалися скорочення. (pre-view -область попередн. перегляду).

В програмі булі помічені численні пробіли та деякі неточності у перекладі IT-термінів (default - за замовчанням, а не "за замовчуванням" [1, с. 32]; ascending – зростаючий, а не «за зростанням» [4, с. 15]), використання варваризмів (restart – перестартуйте; directory - директорій). Це можна пояснити тим, що інформатика є відносно молодою наукою в Україні, і тому ще немає однозначного погляду на переклад лексики, пов`язаної з інформаційними технологіями. Також слід сказати, що локалізатор часто вживав граматичні конструкції, які не є типовими для синтаксису українською мовою, зберігаючи побудову англійською речення. (Use EXIF DPI information, if any - Використовувати EXIF DPI інформацію, якщо вона є).

Слід окремо сказати про недолік, пов`язаний з самою програмою, а не з з процесом локалізації. Хоч програма призначена для широкого кола користувачів і не є професійним засобом обробки зображень, її інтерфейс містить багато спеціальних термінів, які можуть бути незрозумілим для пересічного користувача (alpha compositing –альфа канал; Gaussian shot noise - гаусівський шум). Цей недолік зберігається в обох варіантах програми.

3.2.2 VSO Image Resizer

Програма працює коректно. Пробілів у програмі не виявлено. Однак більшість термінів (до 92%) перекладені неправильно (resolution – роздатність, а не «роздільна здатність»; [18, c. 301] rewrite the profile - переписати профіль, а не «перезаписати профіль» [5, с. 315]; default - типовий, а не «за замовчуванням" [1, с. 32]). Також під час локалізації були допущені численні граматичні помилки: неправильний переклад компонентів словосполучень (file root - кореневий файл), неправильне узгодження компонентів речення (Frame images smaller than the specified resolution… - Обрамувати тільки ті зображення, що менші заданої роздатності…), неправильне вживання прийменників (Turn your images into negatives - Обернути кольори зображення у негативи). Інтерфейс програми стилістично невитриманий, так як вживається велика кількість зниженої лексики (click here - клацніть; Internet – Тенета (сленг)).

В програмі вживалася невелика кількість термінів і відсутня спеціальна фахова лексика, тому вона буде зрозуміла для широкого кола користувачів. Однак розумінню інтерфейсу програми може завадити неправильний переклад багатьох термінів.

1. Під час локалізації програмного забезпечення граматичні трансформації використовуються значно частіше ніж лексичні. Це зумовлено тим, що провідним завданням локалізатора полягає у забезпеченні зрозумілості повідомлення для користувача, тому доцільною є не експресивність і образність повідомлення, а його стислість та уніфікованість.

2. Серед граматичних особливостей елементів інтерфейсу програмного забезпечення слід виділити використання еліптичних конструкцій, імперативність, безособовість.

3. Серед лексичних особливостей слід виділити використання термінів з галузі інформатики, спрощеність лексики, відсутність експресивності, використання фахової лексики (в залежності від тематичної спрямованості програми).

4. До локалізованого програмного продукту висувається ряд технологічних критеріїв:

• коректна робота програми після локалізації;

• відсутність пробілів у локалізації;

• релевантний переклад термінів;

• раціональне використання поля рядку;

• зрозумілість інтерфейсу для користувача.

Ці критерії можуть мати деякі відмінності в різних джерелах, тому що їх створювали не науковці, які займаються дослідженням локалізації програмного забезпечення, а самі локалізатори і власники бюро перекладів.

5. Наше дослідження показало, що не завжди локалізовані програмні продукти відповідають вищевказаним критеріям. Це зумовлено тим, що наразі більшість локалізаторів не є професійними перекладачами, а аматорами, які прагнуть подолати брак україномовних програм.

ВИСНОВКИ

1. Локалізація – це не лише переклад, а також доведення програмних продуктів до відповідності місцевим стандартам – нормам, правилам, нормативам країни, для ринку якої виконується переклад.

2. Проблема локалізації програмного забезпечення наразі є недостатньо вивченою, тому більшість інформації було взято з різноманітних перекладацьких форумів, блогів, сайтів бюро перекладів та наукових записок українських вищих навчальних закладів.

3. При процесі локалізації доцільно застосовувати не лише CAT, а й різноманітні допоміжні засоби: інструменти для візуального програмування, теги тощо. Однак допоміжні засоби є працюють лише з певними видами форматів і вимагають наявності фонових знань з програмування, тому не набули великої популярності серед локалізаторів.

4. Наразі існує кілька десятків програм для здійснення локалізації програмного забезпечення , але не всі є релевантними, тому доцільно працювати лише з найпотужнішими та найефективнішими засобами. На даний час ними є Passolo SDL, Lingobit Localizer, OmegaT та Pootle.

5. Серед переваг сучасних засобів локалізації слід виділити Їхніми основними перевагами є: можливість взаємодії між учасниками процесу локалізації, можливість синхронізації проектів, можливість локалізації багатьма мовами одночасно та ін. Недоліками вищевказаних програм є: мала термінологічна база, обмеженість у роботі з різними форматами та нечаста оновлюваність, що призводить до неможливості обробки нових форматів файлів.

6. Під час локалізації програмного забезпечення граматичні трансформації використовуються значно частіше ніж лексичні. Це зумовлено потребами раціонального використання командного рядку у програмі та зрозумілості повідомлення для користувача.

6. До локалізованого програмного продукту висувається ряд технологічних критеріїв (коректна робота програми, релевантний переклад термінів, раціональне використання поля рядку тощо). Ці критерії висуваються згідно з практичними технологічними вимогами до перекладачів-локалізаторів, які встановлюють їх працедавці, тому немає єдиних критеріїв оцінки якості локалізованих програмних продуктів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування. — К., 2006. — С. 189.

2. Бартків А. Гринчишин О. Англо-украïнсько-російський словник з інформатики, програмування, обчислювальноï техніки / А. Бартків, О. Гринчишин. — К.: Вища школа, 1995. — С. 80.

3. Боровик В. О. Термінологічний словник з інформатики: для студ. усіх спец. і усіх форм навч. / Уклад. В. О. Боровик та ін. — Суми: СумДУ, 2002. — С. 146-147.

4. Калашник В. С. Російсько-український словник з радіотехніки, радіоелектроніки та радіофізики / НАН України, Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я.Усикова, Харківський національний ун-т ім. В. Н.Каразіна; уклад. В. С. Калашник та ін. — К.: Наукова думка, 2006.

5. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В. І. Карабан. – Вінниця : Нова книга, 2002. – 564 с.

6. Карачун В. Я. Російсько-український словник з інформатики та обчислювальної техніки: з покажчиком українських термінів: словарь / В. Я. Карачун. — К., 1994.

7. Коллін С. М. Г. Англо-український словник комп’ютерних термінів / С. М. Коллін.— Харків, 2002. — С. 19.

8. Коссак О. М., Маньковський С. Л. Англо-українсько-російський словник з інформатики та обчислювальної техніки. / О. М. Коссак, С. Л. Маньковський. — Львів, 1991.

9. Локалізація програм за 10 кроків. Режим доступу: http://bestloads.org.ua/art_10_steps_for_localizing_programs.htm

10. Локалізація програмного забезпечення за допомогою Lingobit Localizer. Режим доступу: http://blog.alconost.com/software-localization-using-lingobit-localizer

11. Локалізація програмного забезпечення. Режим доступу: http://empyreal.org.ua/2010/09/23/lokalizatsiya-prohramnoho-zabezpechennya.

12. Локалізація програмного забезпечення. Режим доступу: http://znaimo.com.ua/Локалізація_програмного_забезпечення.

13. Національна академія наук України: Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні: Інститут української мови. Український правопис / За редакцією Є.І. Мазніченко, Н.М. Максименко, О. В. Осадчої. – К.: «Наукова думка» НАН України, 2012. – 287 с.

14. Онищенко Юлія Костянтинівна. Локалізація програмних продуктів у англо-українському перекладі : Дис... канд. наук: 10.02.16 / Ю. К. Онищенко - 2009. Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/351510.html.

15. Режим доступу: http://gorinisha-serbi.ucoz.ru/forum/61-707-1

16. Режим доступу: http://www.multitran.ru/c/m.exe?a=1&SHL=2

17. Російсько-український словник наукової термінології / НАН України, Ін-т мовознавства, Ін-т укр. мови. — К.: Наук. думка, 1998. — С. 439.

18. Саврук М. П. Українсько-англійський науково-технічний словник: понад 120 000 слів та словосполучень / НАН України, Фізико-механічний ін-т ім. Г.В.Карпенка. / М. П. Саврук.— К.: Наукова думка, 2008

19. Таратін М. О., Марков С. В. Локализация приложений. Перевод и поддержка многоязычных приложений // RSDN Magazine #3-2005, 07.10.2005. Режим доступу:

20. Тлумачний словник з інформатики / Заг. ред. акад. Г. Г. Півняка. — Дніпропетровськ.: Нац. гірн. ун-т, 2010.

21. Тлумачний словник найбільш уживаних термінів з основ інформатики / М. І. Бідило, В. О. Бабенко, Г. А. Волошан. — Харків: ХНАУ, 2011. — С. 44.

22. Тлумачний словник сучасної української мови: фахова лексика / Заг. ред. В. Калашника. — Харків, 2009.

23. Хамін Денис OmegaT + опыт использования / Денис Хамін. Режим доступу: http://mozgorilla.com/soft-and-technology/omega-t-opyt-ispolzovaniya

24. Hines Colin. Localization: A Global Manifesto. – NY: Routledge, 2000. – 192 p.

http://www.rsdn.ru/article/devtools/SoftwareLocalizat

25. Perspectives on Localization (American Translators Association Scholarly Monograph).Режим доступу: http://avaxhome.ws/ebooks/9027231893.html.

26. Perspectives on Localization. Режим доступу: http://books.google.com.ua/books?id=d-oRMNazRJoC&..