2.6. Інші засоби локалізації програмного забезпечення

Вище ми проаналізували основні засоби локалізації, які застосовуються у вітчизняній практиці. Слід зазначити, що окрім професійних програм для локалізації є ще допоміжні засоби, які перекладачі можуть використовувати додатково. Деякі з цих засобів не призначені суто для локалізації, але у деяких випадках (при роботі з певними форматами файлів тощо) їх доцільно використовувати. До таких, зокрема, належить Resource Hacker – програма для перегляду та редагування виконуваних файлів 32- та 64-бітних версій Microsoft Windows. Ця програма працює з такими форматами файлів, як: .exe, .dll, .cpl, .ocx, .res, .rc, .bin. та іншими файлами, написаними на платформі Borland. Вона вилучає рядки з цих файлів за допомогою скриптового декомпілятору. Зазвичай Resource Hacker використовують для виправлення недоліків виконуваних файлів шляхом модифікації або вилучення рядків з скрипту файлів, але разом з тим вона може слугувати для їх локалізації. Труднощі у роботі з нею полягають у тому, що вона показує абсолютно весь скрипт програми, тому перекладачу потрібно власноруч вишукувати рядки, які потрібно перекласти. Також для роботи з цією програмою потрібні фонові знання з мови Delphi, Turbo Pascal, C++. Іншим недоліком програми є те, що програма не відображає рядки файлів, стиснених за допомогою EXE-компресора. [9]

Іншим прикладом такої допоміжної програми є Restorator - редактор ресурсів файлів з розширенням .exe, .dll, .ocx, .scr. За допомогою Restorator можна не лише редагувати зображення, іконки, меню, діалоги тощо, а й локалізувати інтерфейс виконуваних файлів. Перевагами цієї програми: автоматичне знаходження всіх потрібних ресурсів одного типу, функція

додавання мови, можливість перегляду ресурсів в різних режимах (двійковий, Юнікод²), збереження ресурсів на жорсткому диску. Основні недолік програми полягає в тому, що а) до деяких типів файлів програма прикріплює додаткові ресурси, які можуть зробити цю програму неробочою; б)як і при роботі з Resource Hacker, на екран виводиться весь скрипт програми, і виникають труднощі з визначенням рядків, які треба перекласти, а які ні. [15]

Також існує спосіб локалізації програмного забезпечення за допомогою Akelpad. За допомогою цієї програми можна локалізувати файли з розширенням .lng або .lan. Ці файли звичайно знаходяться у папці Language або безпосередньо у папці з програмою. Зазвичай при відкритті цих файлів за допомогою Akelpad вони мають такий вигляд:

Рисунок 5 ПРОГРАМНІ РЯДКИ, ВІДКРИТІ У Akelpad

Не можна змінювати цифрові коди та спеціальні символи в рядках. Це може призвести до некоректної роботи програми. Після перекладу потрібно вибрати опцію «Зберегти як…» або одразу можна замінити файл вхідною мовою. [15]

Цей спосіб відрізняється простотою в порівнянні з попередніми додатковими способами локалізації, тому що чітко видно, яку саме інформацію треба перекласти і робота з Akelpad не потребує ніяких фонових знань. Недоліком цього способу є те, що Akelpad здатна обробляти обмежене число форматів, тому не завжди можна отримати доступ до ресурсів програми, яку потрібно локалізувати.

1. Наразі існує кілька десятків програм для здійснення локалізації програмного забезпечення, але не всі є релевантними, тому доцільно працювати лише з найпотужнішими та найефективнішими засобами.

2. Наразі найпотужнішими засобами локалізації є Passolo SDL, Lingobit Localizer, OmegaT та Pootle.Їхніми основними перевагами є:

   • наявність функції автоматизованого перекладу;

   • функція, що забезпечує взаємодію між учасниками процесу локалізації;

   • функція Pseudotranslation;

   • синхронізація проектів;

   • можливість локалізації багатьма мовами одночасно;

   • робота з ключовими словами.

3. До основних недоліків вищевказаних програм можна віднести:

   • мала термінологічна база;

   • обмеженість у роботі з різними форматами;

   • нечаста оновлюваність, що призводить до неможливості обробки нових форматів файлів.

4. В деяких випадках перекладачі користуються додатковими засобами для здійснення локалізації. До таких, зокрема, належать Resource hacker, Restorator та ін. Ці програми призначені для редагування скрипту виконуваних файлів програм (EXE, BIN), але разом з тим забезпечують доступ до частини інтерфейсу, яку необхідно перекласти. Їх суттєвими недоліками є обмеженість (працюють лише з певними видами форматів) і необхідність наявності фонових знань з програмування. Через це такі способи локалізації не набули поширення серед перекладачів.

РОЗДІЛ 3

ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНОМОВНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ XnView і VSO Image Resizer

У попередніх розділах нашого дослідження ми аналізували найпотужніші засоби для здійснення локалізації програмного забезпечення. Завданням наступного етапу роботи було встановлення особливостей локалізації. Для цього ми зробили перекладацький аналіз двох графічних організаторів XnView та VSO Image Resizer, вилучивши рядки їхнього інтерфейсу за допомогою програми Lingobit Localizer.

Всього було досліджено 600 лексичних одиниць. Результати дослідження подані нижче.