- •Тема Теорія виховання
- •1.Сутність та особливості процесу виховання.
- •2 Компонентами процесу виховання.
- •3. Методи виховання.
- •1. Сутність та особливості процесу виховання.
- •2. Компонентами процесу виховання.
- •3. Характеристика методів виховання.
- •Тема Взаємодія школи та сім'ї у вихованні молоді
- •Тема Розвиток і формування особистості
- •2. Роль спадковості й середовища
- •3. Рушійні сили розвитку.
- •5. Аналіз теорій розвитку і формування особистості.
- •Тема Поняття про спілкування. Види, стилі, етапи
- •1. Поняття про спілкування.
- •2. Види, стилі, етапи процесу спілкування.
- •1. Поняття про спілкування.
- •Тема Тема Педагогічний процес
- •1. Педагогічний процес: поняття, структура, компоненти.
- •2.Основні закономірності принципи та функції процесу навчання
- •3.Технології педагогічного процесу.
- •2. Основні закономірності, принципи та функції процесу навчання. Їх реалізація на уроці.
- •1. Педагогічний процес: поняття, структура, компоненти.
- •2.Основні закономірності принципи та функції процесу навчання
- •3.Технології педагогічного процесу.
- •2. Основні закономірності, принципи та функції процесу навчання. Їх реалізація на уроці.
- •Тема Педагогічні технології навчання
- •Тема Педагогічні інновації
- •Тема Особистість
- •2. Психологічна структура особистості
- •Структура особистості
- •3. Періодизація розвитку особистості
- •Тема Наукові основи внутрішкільного управління
- •1.Принципи управління освітою.
- •2.Керівництво навчально-виховною роботою школи.
- •4. Планування роботи школи.
- •5 Особливості внутрішньо шкільного контролю.
- •Тема Основи української етнопедагогіки
- •Тема Модернізація освіти України і Болонський процес
- •Тема Мета та ідеал виховання
- •1. Мета виховання, її об'єктивний характер.
- •1. Мета виховання, її об'єктивний характер.
- •Лекції з дисципліни
- •Тема Предмет та завдання педагогіки
- •1. Педагогіка як наука про виховання.
- •2. Предмет педагогіки
- •3. Методологія науки педагогіки
- •4. Структура педагогіки.
- •5. Різноманітність течій зарубіжної педагогіки.
- •Тема загальна характеристика методів науково-педагогічного дослідження
- •1. Наукові дослідження як шлях вирішення проблем педагогіки.
- •2.Основні елементи педагогічного дослідження.
- •3.Поняття про вимір в педагогіці.
- •4. Методи науково-педагогічного дослідження.
- •5. Етапи дослідження.
- •6.Документація дослідження
- •Тема Дитячі та молодіжні громадські об'єднання
- •Тема Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду
- •2. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.
- •3.Наукова організація педагогічної праці.
3. Періодизація розвитку особистості
№ п/п |
Період |
Вік |
Характеристика |
1. |
Фаза новонаро-дженості |
1-2 місяці |
Виникають умовні рефлекси на окремі подразники, слухова та зорова зосередженість. Формується диференційоване ставлення до фізичних предметів і до людини |
2. |
Стадія немовляти |
До 1 року |
Провідною є потреба в спілкуванні. Розвивається апарат тонкої емоційної чутливості відносно дорослих |
3. |
Перехід до раннього дитинства |
1-3 роки |
Різке зростання незалежності дитини від дорослого (оволодіває ходінням та предметними діями). Зв'язок між дорослим і дитиною опосередковується предметами. Центральна лінія психічного розвитку - предметна маніпулятивна діяльність. Формується пізнання, спілкування, праця у вигляді самообслуговування. Усвідомлення себе окремою людиною, діячем, з'являється "Я" |
4. |
Дошкільне дитинство |
4-6 років |
Реалізується новий тип діяльності - гра. Суспільні мотиви вперше підпорядковують собі індивідуальні мотиви поведінки дитини. Починається процес утворення мотиваційної сфери, її опосередкування свідомістю |
5. |
Молодше шкільне дитинство |
7-10 років |
Головна потреба - набуття певного суспільного становища, реалізація суспільно значущої діяльності, якою є систематична навчальна діяльність у школі. Провідна діяльність -навчальна. Усвідомлення свого нового місця в системі суспільних відносин |
6. |
Підлітковий вік |
11-14 років |
Відбувається якісна перебудова особистості, змінюються стосунки з дорослими, підліток засвоює нові суспільні норми поведінки. Виникає криза, що виявляється в різкому протиставленні себе дорослим, внутрішній дисгармонії, потягу до самостійності. Провідна потреба - вибіркове спілкування з однолітками. Спілкування знову стає провідною діяльністю. Центральне психічне новоутворення - почуття дорослості. Інтенсивно формується власна особистість |
7. |
Старший підлітковий вік |
15-17 років |
Потреба зайняти своє місце в дорослому світі, обрати напрям професійного становлення, підготуватися до професійної діяльності. Провідна діяльність - навчання, але таке, що забезпечує підготовку до майбутнього дорослого життя, засвоєння основ наук, які є базовими для майбутньої професійної діяльності. Основні напрямки пошуків - професійне і моральне самовизначення |
8. |
Перехід до юності |
17-18 років |
Суттєва перебудова особистості, пов'язана зі змінами в житті молодої людини. Перехід від пізнання світу до його перетворення |
9. |
Юнацький вік |
18-23 роки |
Відбувається саморозвиток, свідоме самовдосконалення, особистісне самовизначення. В перший підперіод встановлюються дружні стосунки з оточенням; у другий півперіод провідною діяльністю стає конкретне професійне самовизначення |
10. |
Молодість |
24-30 років |
Перший стан - час пошуків себе, вироблення індивідуальності, усвідомлення себе як дорослої людини з відповідними правами й обов'язками, формування конкретного уявлення про майбутнє життя. Постає завдання спеціалізації в обраній професії або свідомої зміни професії |
11. |
Перехід до розквіту |
Близько 30 років |
Відбувається велика криза в житті людини, коли її уявлення про життя розходяться з дійсністю, життя перестає здаватися легким і зрозумілим, іноді перебудовується вся особистість. Це наслідок окремих помилок у попередній період |
12. |
Розквіт |
31-40 років |
Період найвищої працездатності й віддачі. Виникає потреба передати людям те найкраще, що накопичено, напрацьовано |
13. |
Зрілість |
40-55 років |
Досягає вершини професійної майстерності, певного становища в суспільстві. Знову постає питання сенсу життя, але у специфічній формі, підбиття підсумків прожитого |
Наступними періодами є старість
а) похилий вік
б) старечий вік
в) довголіття.
Провідна потреба - передача молодому поколінню набутого досвіду. Реалізується у спілкуванні з іншими людьми. Виявляється потреба в колективі, у повазі до себе. Провідною є діяльність із самообслуговування. Накопичений упродовж життя досвід, сформовані раніше особистісні якості, життєва мудрість - усе це має полегшувати адаптацію людей старечого віку до нової ситуації становлення особистості
Самі особистісні новоутворення виникають не на пустому місці - їх поява на певній стадії підготовлена усім процесом попереднього розвитку особистості. Новоутворення можуть виникнути і ствердитися, якщо в минулому уже були створені відповідні психологічні і поведінкові умови.
Проблема співвідношення біологічного (природного) і соціального у структурі особистості людини є однією з найбільш складних і дискусійних у сучасній психології.
Природні й соціальні якості не можуть існувати окремо та бути протиставлені одна одній як самостійні підструктури особистості. Вони утворюють єдність.
Виховання має вирішальну роль у формуванні особистості. Виховання особливо ефективне, якщо воно збігається з впливом обставин. Проте вплив виховання і обставин можуть бути протилежними, а також суперечити природній організації людини.
Стати високорозвиненою особистістю - значить якісно розвинути у себе її невід'ємні якості, зайняти гідне місце у житті, у суспільстві, реалізувати особисті можливості. Суспільство завжди таке, який тип особистості переважає у його громадян. Суспільство і життя в ньому не можуть стати кращими, якщо люди не стануть кращими, і водночас, якщо саме суспільство не створить умови для цього.
Морфологічні і функціональні особливості будови мозку, органів чуття і руху називають задатками.
Достовірною є гіпотеза про те, що задатки підкоряються загальним генетичним законам. Прояв здібностей знаходиться в прямій залежності від конкретних прийомів формування відповідних знань та вмінь, які історично виробилися людьми.
Як правило, визначають такі види здібностей: репродуктивні, творчі; за структурою: загальні, спеціальні.
Вчені здавна намагались вивчати здібності людини. Платон, Декарт вважали, що здібності є успадкованими. Вчений Галь століття тому складав френологічну карту, де визначав 27 ділянок на голові людини, які свідчать про розвиток певних здібностей. Філософ Шопенгауер вважав, що всі люди є здібними.
Задатки - це успадковані можливості до розвитку здібностей. Прояв здібностей можливий в різному віці: у В.Моцарта в 3р.; у О.Пушкіна в 9р.; у М.Лермонтова в 13р.; в І.Аксакова в 56р.; в І.Крилова в 40р.. Є приклади, що показують, що здібності можуть бути прихованими: І.Шаляпіна не прийняли до консерваторії, А.Чехов в шкільному віці погано писав твори. Здібності можуть розвиватись за умови активної діяльності (Едісон працював по 16 годин на добу; А.Макаренко рекомендував працювати по 14-16 годин на добу.
Під вихованістю у педагогіці розуміють комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і ступенем сформованості соціально цінних якостей і властивостей, що відображають її розвиток.
Вихованість школярів — показник ефективності і якості навчального процесу. Якості особистості школяра є результатом інтеріоризації зовнішніх впливів у внутрішні, вираз єдності зовнішніх і внутрішніх факторів виховання і розвитку.
Діагностування вихованості — це розпізнання і вивчення істотних ознак вихованості, їх комбінацій, форм вираження як реалізованих цілей виховання. Діагноз встановлюється тоді, коли педагог ще не володіє повною інформацією про вихованість учня, а робить висновок на основі її суттєвих проявів з метою встановлення причин, що перешкоджають досягненню бажаного ступеня розвитку якостей і властивостей особистості; визначення факторів, які сприяють успішній реалізації цілей виховання.