14. Поняття про асортимент, сортамент, сортимент. Властивості асортименту та їх показники.

Асортимент-склад, набір різних видів товарів, призначених для продажу. Сортамент, -у. У металургійній промисловості – склад продуктів за марками, розмірами й профілями: сортамент прокату, труби нафтового сортаменту. Сортимент, -у. 1. Те саме, що сортамент, але у виробництві лісоматеріалів: будівельні сортименти сировини. 2. Сукупність сортів і видів однорідних з господарського погляду рослин, вирощуваних у певному районі: сортимент однорічних бобових культур, сортимент яблуні. Товарний асортимент - це сукупність товарів, які запропоновані на ринку. Товарна номенклатура - це сукупність товарів, що пропонується покупцям конкретним продавцем. До структури товарного асортименту належать: вид товару (товарна номенклатура); асортиментна група;асортиментна позиція (одиниця). До чинників, що впливають на формування асортименту товарів в магазині, відносяться: попит, виробництво, асортиментний профіль магазина; зона діяльності магазина, стан матеріальний технічної бази.

15. Поняття про інформацію та її властивості. Вди та форми товарної інформації.

Інформація - відомості про об'єкти та явища навколишнього середовища, їх параметри, властивості і стан, які сприймають інформаційні системи (живі організми, керуючі машини та ін) в процесі життєдіяльності та роботи. Інформація має такі властивості: Достовірність.Повнота.Точність.Цінність.Своєчасність.Зрозумілість.Доступність.Стислість.Товарна інформація в цілому — це відомості про товар, які призначені для користувачів. Вона допомагає користувачам розібратися у нескінченній кількості товарів і зробити правильний вибір. Первинним джерелом товарної інформації і водночас виконавцем послуг з інформування продавців або споживачів про товар, що продається, є сам виробник. За призначенням товарну інформацію поділяють на три види:1. основоположна;2. комерційна;3. споживча. До основоположної інформації належать:вид та найменування товару;його сорт; маса нетто; найменування підприємства-виробника;дата випуску; термін зберігання або придатності. Комерційна товарна інформація - відомості про товар, що доповнюють основну інформацію і призначені для виробників, постачальників і продавців, але малодоступні споживачеві. Ця інформація містить дані про підприємства- посередниках, нормативних документах, про якість товарів, штрихове кодування. Споживча товарна інформація - відомості про товар, призначені для створення споживчих пропозицій. Вони показують вигоди внаслідок застосування конкретного товару. Призначені для споживачів. ця інформація містить відомості про привабливі споживчі властивості товарів, харчової цінності, складі, призначення, способи використання, безпеки, надійності. Форми товарної інформації: словесна; штрихова; споживча; символічна. Словесна інформація розміщується на упаковці або самому товарі. вонанайбільш доступна для населення.      Цифрова інформація - кількісна характеристика відомостей про товар(обсяг, довжина, маса брутто і маса нетто, дати, терміни). вона доповнюєсловесну інформацію.      Образотворча інформація - художні та графічні зображеннясамого товару або репродукції з картин, фотографій, листівок та іншихзображень. Вона доповнює словесну і цифрову інформацію.      Символічна інформація - відомості про товар, що передаються за допомогоюінформаційних знаків.

Питання 16: характеристика маркування як основного засобу товарної інформації.

Маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковку і (або) товар, призначені для доведення до споживачів інформації про виготовлювачах, кількісних і якісних характеристиках товару. Маркування повинна відповідати вимогам стандартів, інших нормативних документів.

Основними функціями маркування є інформаційна, ідентифікаційна, емоційна та мотиваційна.

Інформаційна функція полягає в дублюванні товарної інформації, що міститься в транспортно-супровідних документах. Однак на відміну від транспортно-супровідних документів вона призначена для всіх суб'єктів комерційної діяльності, а для основної маси споживачів вона фактично є єдиним доступним засобом ознайомлення з товарною інформацією.

Идентифицирующая функція маркування обумовлена ​​визначенням термінів "ідентифікація" і "маркування", яке у проекті Федерального закону звучить наступним чином: "Ідентифікація товару - встановлення відповідності найменування товару, зазначеного у маркуванні та / або у супровідних документах, що пред'являються до нього вимогам".

Емоційна та мотиваційна функції маркування взаємозалежні. Барвисто оформлена маркування, що пояснюють тексти, застосування загальноприйняті символів викликають у споживачів позитивні емоції і служать важливою мотивацією для прийняття рішення про купівлю товару.

Маркування ділиться на два види: виробнича і торговельна.

Виробнича маркування - текст, умовні позначення або малюнок, нанесені виробником на товар і (або) упаковку. Носії виробничої маркування: етикетки, вкладиші, ярлики, бирки, контрольні стрічки, клейма, штампи.

Торгова маркування - текст, умовного позначення або малюнок, нанесені виробником не на товар, а на носії. Носії торгової маркування: цінники, товарні та касові чеки, рахунки.

Маркування може включати три елементи: 1. Текст: 50-100% (питома вага); 2. Малюнок: 0-50%; 3. Умовні позначення - інформаційні знаки: 0-30%.

Питання 17 Сутність, зміст і функції комерційної діяльності.

комерційна діяльність — це комплекс операцій по за-безпеченню процесу закупівлі і збуту на основі взаємодії госпо-дарюючих суб'єктів з метою отримання ними прибутку, а такожкінцевим споживачам максимальної вигоди. Основна мета комерції в сфері товарного обороту — отри-мання прибутку, який може бути використаний на розвиток тарозширення підприємництва для більш повного задоволення по-треб споживачів.

Цілі комерційної діяльності визначають її зміст:

— встановлення господарських і партнерських зв'язків із суб'єк-тами ринку; вивчення та аналіз джерел закупівлі товарів;

налагодження зв'язків виробництва зі споживанням това-рів, орієнтованих на попит покупців (асортимент, обсяг, онов-лення продукції, що випускається); здійснення купівлі і продажу товарів з урахуванням ринко-вого середовища;

розширення існуючих і перспективний розвиток цільовихринків товарів; скорочення витрат обороту товарів.

Сучасна західна література поділяє підприємницьку діяльність на три функції

1. ресурсну (мобілізація капіталу, трудових, матеріальних і інформаційних ресурсів)

2. організаційну (організація виробництва, збуту, маркетингу, реклама)

3. творчу (новаторство, генерація і використання ініціативи, вміння ризикувати).

Питання 18 договір, передоговірна робота, види договорів.

Найбільш поширеним видом угод є договори. Договором (у цивільно-правовому значенні цього терміна) визнається угода двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договори, як і угоди, класифікуються за різними ознаками. Та для їх характеристики як угод має значення передусім поділ договорів на сплатні і безоплатні. Ошатним визнається договір, за яким сторона має отримати плату або задоволення іншої своєї вимоги за виконання своїх зобов'язань за договором. Наприклад, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покуп­цеві і вправі за це вимагати сплати обумовленої грошової суми. Якщо сторона за договором зобов'язується виконати свої обов'яз­ки без будь-якого зустрічного задоволення майнового характеру, то такий договір є безоплатним.

За розподілом прав та обов'язків договори можуть бути односто­ронні і двосторонні (не слід плутати з односторонніми та двосторонні­ми угодами). У односторонньому договорі одна сторона має лише права, а друга сторона — лише обов'язки. У двосторонньому договорі кожна із сторін має як права, так і обов'язки.

Можлива також класифікація договорів відповідно до Цивільного кодексу, який прямо передбачає 19 окремих видів договорів. Однак, по-перше, цей перелік не є вичерпним, і законодавством передба­чається існування й інших видів договорів, а по-друге, дозволяється укладення так званих змішаних договорів, до умов яких включаються елементи різних договорів. Найпоширеніші цивільно-правові договори.

Поняття й зміст договору купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошо­ву суму (ціну).

Сторонами договору є продавець і покупець, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Договір майнового найму (оренди)

За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове ко­ристування за плату. В юридичній лексиці вживаються два терміни для означення цього договору — «договір майнового найму» і «договір оренди», які мають майже однаковий правовий зміст.

Сторонами договору є наймодавець і наймач, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.

Сторонами договору є позикодавець і позичальник, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Однак законодавством перед­бачено існування ряду юридичних осіб, що створюються спеціально для здійснення позичкових операцій, наприклад ломбардів.

Договір дарування

За договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Оскільки договір дарування є двостороннім, то для його дійсності потрібна не лише воля дарувальника, а й згода обдарованого. Як правило, така згода проявляється у прийнятті дарун­ка. Однак цілком можлива й відмова обдарованого з якихось причин від дарунка. У цьому випадку договір вважається неукладеним.

Договір дарування є безоплатним договором, тому якщо обдарова­ний за договором зобов'язується вчинити на користь дарувальника будь-яку дію, то це вже інший вид договору, ніж договір дарування.

Договір дарування належить до реальних договорів, тому що він вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Питання 19 Структура договору.

Господарський договір складається з чотирьох частин:

1. Преамбула (або вступна частина).

2. Предмет договору. Права та обов'язки сторін.

3. Додаткові умови договору.

4. Інші умови договору.

1). Преамбула або вступна частина договору містить такі основні положення:

а). Назва договору (купівлі-продажу, поставки, оренди, про спільну діяльність). б). Дата підписання договору. Якщо сторони підписують договір в різний час, то він вважається укладеним з моменту його підписання останньою стороною.

в). Місце підписання договору. Мається на увазі місто або населений пункт

Це важливо при укладанні зовнішньоторговельних контактів і договорів з фірмами держав-учасиць СНД.

г). Повна фірмова назва контрагентів під якою вони зареєстровані у реєстрі державної реєстрації.

д). Назви сторін за договором - "Підрядник", "Постачальник", "Замовник". Це необхідно для того, щоб у тексті договору кожний раз не повторювати повністю фірмові назви сторін.

е). Докладна назва посади, прізвища, імені, по-батькові особи, що підписує договір, а також назва документу, з якого випливають її повноваження на підписання договору.

5. Предмет договору. Права та обов'язки сторін.

Ця частина договору містить суттєві умови договору:

1. Обов'язки та права першої сторони за договором.

2. Обов'язки та права другої сторони за договором.

3. Строк виконання своїх зобов'язань сторонами.

4. Місце виконання зобов'язань кожної із сторін.

5. Спосіб виконання зобов'язань кожної із сторін, а саме: порядок дій, їх послідовність і строки.

Конкретний зміст цих умов залежить від виду договору і від конкретної ситуації його укладення. На цьому ми зупинимось додатково на прикладі договору поставки.

6. Додаткові умови договору.

Такий розділ договору включає такі умови, які в принципі не обов'язково передбачати в договорі, але їх наявність суттєво впливає на права та обов'язки сторін і на порядок їх виконання. Строк дії договору.. Відповідальність сторін.. Способи забезпечення зобов'язань. Підстави дострокового розірвання договору в односторонньому порядку і порядок дій сторін при такому розірванні. Умови про конфіденційність інформації по договору. Порядок розв'язання спорів між сторонами по договору.

7. Інші умови договору.

Питання 20 формування асортименту товарів у роздрібній торговій мережі.

Асортимент товарів - сукупність видів товарів, різновидів і сортів, об'єднаних чисочетающихся по визначеному ознакою.

Номенклатура, чи товарний асортимент - це вся сукупність виробів, випущених підприємством. Вона містить різні види товарів. Вигляд товару ділиться на асортиментні групи (типи) відповідно до функціональними особливостями, якістю, ціною. Кожна група складається з асортиментних позицій (різновидів чи марок), що утворюють нижчу щабель класифікації.

Асортимент продукції - добір предметів, сукупність їх найменувань по будь-яким ознаками. З цього погляду асортимент то, можливо простим чи складним, вузьким чи широким. Така класифікація передбачає виділення груп однорідної продукції або товарів за ознакою виду, сорти, марки тощо.

Формуються асортиментні ознаки товарних груп, у яких предмети мають певне подібність. І так само можна розрізняти асортимент продукції і на асортимент товарів.

Планування такий і асортименту продукції може і дружина мають базуватися на знанні підприємцем потреб ринку та його стану, аналіз попиту, прогноз продажів, забезпечення найповнішого задоволення суспільних потреб. Задоволення ж, своєю чергою, досягається із розробкою та виробництвом відповідних котрий склався попиту нових товарів, налагодженням комунікацій збуту, створенням служб сервісу, супроводжуючих процес використання товару.

Товарний асортимент включає окремі види товарів. Вигляд товару ділиться на асортиментні групи відповідно до функціональними особливостями, якістю й ціною. Наприклад, книжкові видання можна розділити ми такі асортиментні групи: наукова література, науково-популярна, виробнича іинструктивная, навчальна, художня, дитяча,официально-документальная, довідкова, суспільно-політична література.

Кожна асортиментна група складається з асортиментних позицій, що є найпростішої одиницею структури. Наприклад, навчальну літературу ділиться на підручники і навчальні посібники.

Товарний асортимент характеризується широтою (кількістю асортиментних груп), глибиною (кількістю позицій у кожному асортиментної групі) ісопоставимостью (співвідношенням між запропонованими асортиментними групами з погляду спільності споживачів, кінцевого використання, каналів і розподілу і цін).

Товарний асортимент роздрібного підприємства з своїй структурі відрізняється від асортименту оптової компанії саме тією, що може поєднувати у собі різні групи товарів (продуктів харчування, електроніка, меблі, побутова хімія, годинник, і т.д.), тоді як оптовики мають у своєму тій чи іншій ступеня, спеціалізацію.

За шириною асортимент ділиться на:

асортимент широкий (1-100 тис. найменувань);

асортимент обмежений (< 1000 найменувань);

асортимент вузький (< 200 найменувань);

асортимент спеціалізований. Ассортиментние групи поділяються:

1) за місцезнаходженням товарів:

- Промисловий асортимент – асортимент товарів, випущених будь-яким промисловим підприємством чи галуззю цілому.Отражает спеціалізацію підприємства міста і служить основою укладення договорів поставки.

- Торговий асортимент - перелік товарів, формованих організацією з урахуванням попиту, матеріально- технічної бази й спеціалізації магазину. Формується з промислового.

2) за широтою охоплення товарів:

- Груповий асортимент товарів - показує перелік укрупнених товарних груп, складових номенклатуру товарів. Так було в продовольчому магазині можуть продаватися гастрономічні і бакалійні продукти, а магазині спортивних товарів - літній й зимову спортивний інвентар.

- Видова асортимент товарів - відбиває його присутність серед групі товарів низки видів. Наприклад, у складі молочних продуктів можуть бути кефір, вершки, сир тощо.

-Внутривидовой асортимент товарів - представляє різновиду продукції. Так, сир може бути різною ступеня жирності, самовари - різною місткості, взуття - різного фасону, тканини - різною малюнки тощо.Внутривидовой асортимент товарів може мати різну глибину розвитку, деталізації. У цьому сенсі можна говорити про ступінь складності асортимент. Наприклад, лікарських препаратів, застосовувані за певного захворюванні людини, можуть бути коштів зовнішнього чи внутрішнього вживання, у вигляді пігулки чи рідин, мати різну фасування, упаковку тощо.

- Простий - набір товарів представлений невеликою кількістю груп видів тварин і найменувань, які задовольняють обмежену кількість споживачів.

- Складний - набір товарів представлений значною кількістю груп, видів, різновидів найменувань, які задовольняють різноманітні потреби.

-Развернутий - набір товарів, що включає значну кількість груп, підгруп, різновидів найменувань, але відмінних індивідуальними ознаками (спеціалізовані магазини).

- Супутній - набір товарів, який виконує допоміжні функції і належить до основним (наприклад, магазин взуття, у якому ролі товарів, виконують допоміжні функції, виступають шнурки, крем для взуття та т.п.).

- Змішаний - набір товарів різних груп, відмінних більшою розмаїтістю функціонального призначення.

3) за рівнем задоволення споживачів:

- Раціональний асортимент - набір товарів найповніше задовольняє реально обгрунтовані потреби.

- Оптимальний - набір товарів, задовольняє реальні потреби з максимально корисним ефектом споживачам при мінімальних витратах.

4) характером потреб:

- Реальний - дійсний набір товарів що у магазині у продавця.

- Прогнозований - набір товарів, котрі можуть задовольняти гадані потреби.

- Навчальний - набір товарів вивчення і досягнення навчальних цілей.

Управління асортиментом передбачає координацію взаємозалежних видів діяльності - науково-технічної й проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Складність вирішення даної задачі полягає у складності об'єднання всіх таких елементів задля досягнення кінцевої мети - оптимізації асортименту з урахуванням поставлених підприємством стратегічних ринкових цілей. Якщо це досягти вдасться, вона може вийти, що у асортимент почнуть включатися вироби, розроблені радше задля зручності виробничих підрозділів підприємства, ніж споживача. Завдання планування та формування асортименту, складаються насамперед у тому, щоб самому підготувати «споживчу» специфікацію на виріб, передати її проектного (конструкторському) відділу, та був простежити, щоб досвідчений зразок випробувала, за необхідності модифікований і до рівня вимог споживачів.