1.Зміст соціальної роботи з дітьми-вулиці.

Етапи соціальної роботи:

збір і аналіз інформації,

здійснення соціальної діагностики,

соціально-психологічне прогнозування розвитку проблеми,

вироблення програми дій і визначення конкретних завдань.

Найбільш дієві соціальні програми і проекти спрямовані: на пропаганди ЗСЖ, створення і розширення системи сімейних форм влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, соціальну реінтеграцію випускників інтернатних установ.

Необхідно також розвивати мережу спеціалізованих міських (районних) центрів з надання термінової допомоги дітям, які потрапили в кризову ситуацію чи пережили насильство.

Окрім традиційної допомоги дітям – одягом, взуттям, безкоштовними обідами, в кожній організації є власні форми Й методи організації дозвілля для дітей.

Інший спосіб допомоги – соціальний супровід дітей .

Діяльність соціального працівника/ соціального педагога повинна бути адресована людям в різних соціумах і в різних сферах діяльності.

У сфері практичної діяльності перед соціальними працівниками стоять завдання

- підтримувати, підбадьорювати і стимулювати людей на розвиток їх власних сил, конструктивну діяльність, на використання наявних у них власних резервів;

- пропонувати допомогу, встановлювати різноманітні необхідні для цього зв’язки і контакти;

- супроводжувати людей, проявляти особисту участь, організовувати контроль за ситуацією з метою захисту клієнта;

- представляти інтереси клієнтів, які потребують допомоги, якщо останні не можуть це зробити самостійно;

- звертати увагу на можливі негативні наслідки і вносити пропозиції щодо їх попередження, пом’якшення чи ліквідації;

- викликати співчуття та активізувати людей для надання допомоги тим, хто її потребує;

- здійснювати вплив на органи влади й управління з метою поліпшення якості обслуговування і соціального захисту;

- інформувати інстанції на всіх рівнях про фактори, які негативно впливають або можуть вплинути на життєдіяльність певних груп населення.

2. Соціальна терапія. Психотерапія у практиці соціальної роботи.

Соціальна терапія — цілеспрямований процес практичного впливу відповідних державних структур, громадських організацій та об'єднань, у тому числі й релігійних, на конкретні форми прояву соціальних відносин чи соціальних дій. Соціальна терапія здійснюється на фо ні загального складного становища особистості чи соціальної групи, соціального неблагополуччя, коли соціальна проблема розглядається з погляду соціальної хвороби, яка потребує виліковування.

Психотерапія.

Найбільш дієві методи соціальної терапії:

трудова, терапія самовиховання, методи поведінкової терапії у групі, дискусійна терапія, соціотерапія, музикотерапія, ритмотерапія, арттерапія, кольоротерапія, психогімнастика, натурпсихотерапія, логотерапія, бібліотерапія, імаготерапія.

Білет №28.

1. Агресія та види агресії.Агресивність - це готовність до агресивних дій по відношенню до іншої, яку забезпечує (підготовляє) готовність особистості сприймати й інтерпретувати поведінку іншого відповідним чином. Агресивність як особистісна риса входить до групи таких якостей, як ворожість, образливість, недоброзичливість і т.д.

Структура прояви агресії по Н.Д. Левітова 

По спрямованості	Агресія, спрямована зовні
	Аутоагресія - спрямована на себе
За мети	Інтелектуальна агресія
	Ворожа агресія
За методом вираження	Фізична агресія
	Вербальна агресія
За ступенем вираженості	Пряма агресія
	Непряма агресія
За наявності ініціативи	Ініціативна агресія
	Оборонна агресія

На думку Басса Дарки , агресивні дії можна описати на підставі трьох шкал: фізична, вербальна, активна – пасивна