Тема 17. Вулично-дорожня мережа.

Вулично-дорожна мережа - це система транспортних і пішохідних зв’язків між елементами планувальної структури міста та частинами його території, яка призначається для організації руху транспорту і пішоходів, прокладання інженерних комунікацій та благоустрою.

Планувальна структура вулично-дорожної мережі являється основою планувальної побудови генерального плану міста. Принципом її організації є досягнення компактності і економії затрат часу на переміщення.

Поздовжній ухил, який автомобіль може подолати без буксування,

Згідно табл.10 СНиП 2.05.02-85 «Автомобільні дороги» максимальний поздовжній ухил при швидкості 80 км / год дорівнює 60 ‰. Автомобіль КамАЗ-35320, прийнятий для розрахунку долає без буксування 50 ‰, значить прийняті максимальні ухили по СНіП 2.05.02-85 «Автомобільні дороги» необхідно знизити і при розробці поздовжнього профілю прийняти максимальний поздовжній ухил 50 ‰.

Тема 18. Народногосподарський комплекс міста.

8.1 Вирішення водопостачання і каналізації у проектах планування і забудови повинне забезпечити:

оцінку умов водопостачання й водовідведення як елементів комплексної оцінки умов розвитку міст;

визначення продуктивності систем на розрахункові етапи для такого складу і кількості водокористувачів, який проектується;

розробку принципових схем в ув'язці з планувальною структурою, функціональним зонуванням, вимогами охорони зовнішнього середовища і заходами щодо організації інженерної інфраструктури групових систем населених місць.

8.2 Оцінку умов водопостачання, відведення, очищення і випуску (використання) стічних вод слід виконувати на підставі басейнових схем комплексного використання водних ресурсів і територіальних схем охорони середовища.

Продуктивність функціонуючих систем водопровідно-каналізаційного господарства повинна бути перевірена на відповідність нормативному водоспоживанню і водовідведенню існуючих водокористувачів. За відсутності вільних потужностей головних споруд до відповідної їх реконструкції розміщення нових або збільшення водоспоживання (водовідведення) існуючих водокористувачів не допускається.

8.3 Продуктивність міських систем водопостачання і каналізації повинна встановлюватися за розрахунковими витратами на добу найбільшого водоспоживання (водовідведення) усіх груп водокористувачів і протипожежними витратами.

8.4 Норми господарсько-питного водоспоживання необхідно приймати залежно від планувального ступеня інженерного обладнання забудови, природно-кліматичних умов і величини міст.

ЕНЕРГОПОСТАЧАННЯ

Енергопостачання міських і сільських поселень слід передбачати від мереж районної енергетичної системи з максимальним залученням нетрадиційних джерел електричної енергії: геліо-, геотермальних, вітрових установок тощо.

ЗЛИВНА КАНАЛІЗАЦІЯ

Зливова каналізація (в просторіччі - лиівневка ) є однією з складових загальної каналізаційної системи. Зливова каналізація призначена для збору, очищення і відведення дощової і талої води. До елементів зливової каналізації відносяться дощоприймачі, лотки, труби і дощові колодязі. Зливова каналізація захищає фундаменти будівель та споруд, дорожнє покриття (тротуари та бруківку) і газони.

За своєю будовою зливова каналізація досить проста: вода по похилих поверхнях стікає в канали, по яких доставляється в колектор, Для очищення води, що потрапляє в лівневка , застосовують пісковловлювачі. Також у системі зливової каналізації використовуються точкові водозбори - дощоприймачі, куди вода збирається з-під водостічних труб, кранів і колонок. Щоб видалити з води сміття дощоприймачі оснащуються спеціальними фільтрами.

Одним з елементів системи зливової каналізації є труби, по яких і транспортується вода. Як і у всіх інженерних комунікаціях, в каналізації, у т.ч. і зливової, раніше використовували металеві (чавунні) і залізобетонні труби. Однак ці матеріали недостатньо довговічні і герметичні, їм на зміну прийшли полімери. У сучасних каналізаційних системах успішно використовують пластикові труби: поліетиленові (ПЕ), полівінілхлоридні (ПВХ) і поліпропіленові (ПП).

Очисні споруди - інженерні споруди системи каналізації для очищення, знешкодження й знезараження стічних вод.

Поля асенізації складаються з 4 ділянок. Кожну ділянку заливають нечистотами один раз у три роки. Через рік після заливу на цьому полі можна вирощувати трави, наступного - злаки, на четвертий - буряк, картоплю, тобто такі сільськогосподарські культури, які не вживаються в їжу у сирому вигляді.