4. Проаналізувати номенклатуру та властивості зв'язуючих речовин для лакофарбових матеріалів.

Зв'язуючими речовинами у фарбовихсумішах є такі матеріали: полімери - у полімернихфарбах, лаках, емалях; каучук - в каучукових фарбах; оліфи - в олійних фарбах; клеї (тваринний і казеїновий) - у клейових фарбах; похідні целюлози - у нітролаках; неорганічні в'яжучі речовини - у цементних, вапняних, силікатних фарбах.

Полімери застосовують у фарбах і лаках разом із: розчинником, а також у поєднанні з-оліфоючил цементом1 .

Використання синтетичних полімерів –значно скорочує витрату рослинних олій на виробництво фарбових сумішей, розширює асортимент довговічних та економічних фарбових сумішей нових видів.[13]

Зв'язуюче вибирають з урахуванням міцностійогозчеплення з основою (адгезії) після затвердіння. Для безводних сумішей зв'язуючими є оліфи та синтетичні водо нерозчинні полімери, що забезпечують водостійке покриття, як цементи та рідке скло.

5. Обґрунтувати застосування лакофарбових имачгеріалів для протикорозійного захисту будівельних виробів та конструкцій. Навести приклади їх застосування.

Спеціальні покриття отримують із використанням широкої гами матеріалів, вибір яких обумовлюється умовами їхексплуатації.

Покриття для металевих поверхонь застосовують для захисту їх від корозії. За статистичними даними, сумарна шкода відкорозі їметалів у промислово розвинутих країнах може сягати 4...5% національного доходу. Незалежно від типу конструкції і умов її експлуатації, найбільш простим і доступним способом боротьби з корозієює застосування захисних лакофарбових покриттів. Лакофарбові покриття зручні в нанесенні, можуть поновлюватись, створюють декоративний фон.їхзахисна дія обумовлюється або механічною ізоляцією поверхні, або хімічною та електрохімічною взаємодією покриття і поверхні. Основними недоліками більшості лакофарбових покриттів є їх обмежені паро-, газо- та водопроникність, недостатнітермо- і морозостійкість.

Залежновід складу пігментів і плівкотвірної основи, лакофарбові покриття можуть виконувати функцію бар'єра, пасиватора, протектора.

Бар'єрний захист досягається механічною ізоляцією поверхні. Його ефективність залежить відпроникності, стійкостіпокриття, ступеня його зчеплення з поверхнею, що ізолюється, швидкості виникнення Пасивація поверхні металу за допомогою лакофарбового покриття досягається шляхом хімічної взаємодії металу і компонентів покриття.

6. Дати порівняльну характеристику складу, властивостям та застосуванню фарб, емалей і лаків.

Фарби — це суміші пігменту з наповнювачами і плівкотвірними речовинами, які утворюють непрозорі однотонні покриття. Фарбові суміші, залежно від використаних зв'язуючих речовин, поділяють на мінеральні, масляні, полімерні, клейові.

Лаками називають розчини плівкотвірних речовин в органічних розчинниках або у воді, отриманих із додаванням домішок — сикативів, пластифікаторів, отверджувачів. Лаки після висихання утворюють міцну тверду однорідну плівку (кольорову або прозору), яка добре зчеплюється з поверхнею.

Емалі — це суспензії пігментів або їх сумішей із наповнювачами в лаках, які утворюють після висихання непрозору тверду плівку з різною фактурою (глянсові, матові, «муарові») і декоративністю.

Будівельні емалеві фарби повинні висихати при звичайній температурі не більшніж за 1...2 доби, а покриття на їхоснові — мати необхідну твердість, атмосферостійкість, гарний зовнішній вигляд.

Плівкотвірними речовинами в емалевихфарбах є полімери: гліфталеві, перхлорвінілові, алкідно-стирольні, синтетичні смоли, ефірицелюлози. Розчиняють емалеві фарби бензином, сольвентом, скипидаром, ксилолом, толуолрм та деякими іншими органічними речовинами.

_______________________________________________________________________