2. Дати- оцінку складових бетонної суміші. Проаналізувати призначення кожного компонента.

Основні правила підбору складу бетонів наведені в ГОСТ 27006-86. Будь бетон складається з трьох основних компонентів: цементу, наповнювача певних фракцій і води. Є дві обов'язкові умови - вода повинна бути чистою і прісної, наповнювач (пісок, гравій та ін) не повинен містити забруднень (частки бруду серйозно впливають на міцнісні властивості бетону).

Бетон може мати різну консистенцію ( густоту): жорсткий розчин бетону (нагадує вологу землю) зажадає ущільнення із зусиллям; пластичний (досить густий і в той же час рухливий) вимагає меншого ущільнення; литий - практично не вимагає ущільнення, рухливий і заповнює форму самопливом.

3. Дати оцінку видам і обґрунтувати вимоги до характеристик заповнювачів для важкого бетону.

До 85% складу бетонної суміші становлять заповнювачі, здебільшого місцеві матеріали.

• крупні заповнювачі(щебінь або гравій) з розміром зернин від 5 до 70 мм, а для масивних споруд — до 120 мм.

Крім заповнювачів із щільних гірських порід, застосовуються легкі заповнювачі — природні (пемза, туф, ракушняк) або з штучних пористих матеріалів (керамзит, термозит тощо).

• дрібні заповнювачі (пісок природний або штучний, шлаковий пісок тощо) з розміром зернин від 0,08 до 5 мм;

Піском називаються пухкі гірські породи, які складаються з зерен різних матеріалів (найчастіше кварцу).

4. Від яких факторів залежить легкоукладальність і як вона визначається? Дати оцінку способам ущільнення бетонної суміші.

Легкоукладальність — це здатність зачиненої бетонної суміші без утруднень заповнювати форму опалубки, не змінюючи свої структуру і щільність. Для оцінки легкоукладальності, залежно від її пластичності, використовують показники: рухливість і жорсткість. Рухливість визначають для пластичних бетонних сумішей, використовуючи спосіб осадки конуса: з бетонної суміші формують зразок у вигляді усіченого конуса певних розмірів. Для цього використовують металеву форму, яку заповнюють бетонною сумішшю. За тим форму знімають Осаду суміші після зняття з нього форми і служить оцінкою рухливості (чи легкоукладальності) бетонної суміші. При наявності жорстких сумішей застосовують спосіб вібростоли: усічений конус бетонної суміші звільняють від форми, вимірюють діаметр конуса і повідомляють конусу певне число струшувань. Після цього вимірюють збільшення діаметра розпливання конуса по відношенню до початкового.

Показники рухливості і жорсткості призначають з урахуванням густоти розташування арматури, модуля поверхні бетонованої конструкції. 

Ущільнення бетонної суміші — технологічна операція приготування бетонної суміші. Повністю ущільненою вважається бетонна суміш, якщо коефіцієнт ущільнення становить Ку=0,98. Слід відзначити, що недоущільнення бетонної суміші до 5% призводить до зменшення міцності приблизно на 30%.

Методи ущільнення називають методами механічного зневоднення. До них відносяться: пресування, центрифугування і вакуумування. У всіх цих методів загальний принцип: бетонну суміш замішують на воді в кількості, достатній для того, щоб її укладання можна було вести без жодних труднощів. А вже після укладання зайву для тверднення воду тим чи іншим способом витягують з бетонної суміші.