
- •I. Огляд літератури
- •1. Дріжджі Saccharomyces cerevisiae – універсальний модельний організм.
- •1.1. Дріжджі Saccharomyces cerevisiae як експериментальна система молекулярної біології
- •1.2 Експериментальні підходи у молекулярній біології дріжджів
- •2.1 Структура Ту-елементів
- •2.2 Транспозиція Ту-елементів
- •3. Альтернативні системи мультикопійної інтеграції векторів у Saccharomyces cerevisiae
- •3.1 Альтернативна система мультикопійної інтеграції у Saccharomyces cerevisiae з використанням субтеломерних y’-елементів
- •2. Матеріали і методи досліджень
- •2.1. Матеріали досліджень
- •2.2. Організми
- •2.3. Поживні середовища та умови культивування
- •2.4. Визначення біомаси клітин
- •2.5. Методи досліджень
- •2.5.1. Рестрикційний аналіз днк
- •2.5.2. Дефосфорилювання
- •2.5.3. Елюція фрагментів днк з агарозного гелю
- •2.5.4. Лігування днк-вставки з днк-вектором
- •2.5.5. Електрофорез днк в агарозному гелі
- •2.5.6. Виділення плазмідної днк з клітин e.Coli
- •2.5.7. Електротрансформація клітин е. Сoli
- •2.5.8. Полімеразна ланцюгова реакція (плр)
- •2.5.9. Виділення хромосомної днк з клітин s. Сerevisiae
- •2.5.10. Довготривале зберігання бактерійних та дріжджових трансформантів
- •2.5.11. Трансформація дріжджів s. Сerevisiae Li-Ac методом (хімічна трансформація)
- •2.5.12. Визначення стабільності дріжджових трансформантів
- •2.5.13. Отримання безклітинного екстракту
- •2.5.14. Визначення концентрації білка у безклітинних екстрактах методом Лоурі
- •2.5.15. Визначення активності лужної фосфатази
- •3. Результати
- •3.1 Модифікація гена kanMx4, що забезпечує резистентність до антибіотика генетицину.
- •3.2. Конструювання рекомбінантних штамів s. Cerevisiae з надекспресією інтактної та вкороченої форми гена pho8.
2.5.3. Елюція фрагментів днк з агарозного гелю
Вирізали відповідний фрагмент ДНК з агарозного гелю, додавали 2 об'єми буферу, що зв’язує ДНК. Фрагмент гелю розплавляли при 50-55°С 5-10 хв. Наносили даний розчин на колонку, центрифугували 1 хв. при 12000 об/хв.
Додавали буфером для відмивання (500 мкл), центрифугували 1 хв. при 12000 об/хв. Додавали 10-50 мкл Н2О, ТЕ-буферу або буферу для елюції та центрифугували 1 хв. при 12000 об/хв.
2.5.4. Лігування днк-вставки з днк-вектором
Готували 10 мкл суміші фрагменту і розщепленого вектора (400-800 нг) у бідистильованій воді; реакційна суміш містила рівну чи вищу (до 3 разів) концентрацію кінців фрагменту по відношенню до концентрації кінців вектора;
Додавали наступні компоненти до суміші:
10×буфер для лігування - 2 мкл
Т4 ДНК лігаза - 2-4 од.акт.
бідист. . Н2О - до 20 мкл
3. Інкубували суміш при кімнатній температурі протягом 30 хв та трансформували нею клітини E. coli DH5α.
2.5.5. Електрофорез днк в агарозному гелі
Реактиви: агароза; TAE буфер (0,04 М тріс-ацетат; 0,002 М ЕДТА); буфер для нанесення проб (0,1% бромфеноловий синій; 0,5% ДСН; 0,1М ЕДТА(pH 8.0); 50 % гліцерол).
Агарозу вносять в TAE буфер, нагрівають до повного розчинення і кип'ятять протягом 3 хв. Коли розчин охолоджується до 50оC, додають бромистий етидій. Охолоджений розчин заливають у кювету з гребінцем для формування лунок. Необхідно, щоб між дном кювети і гребінцем залишався шар агарози товщиною 0,5-1 мм. Після полімеризації гелю гребінець видаляють, а кювету з гелем поміщають в електрофоретичну камеру з ТАЕ буфером. В лунки вносять виділену ДНК (0,2-0,5 мкг), змішану з буфером для нанесення проб так, щоб об'єм буферу становив 1/6 об'єму кінцевої суміші. Електрофорез проводять при напрузі 2-4 В/см2 протягом 30-40 хв. Зони ДНК реєструють, освітлюючи гель ультрафіолетовими променями. Одержану електрофореграму фотографують.
2.5.6. Виділення плазмідної днк з клітин e.Coli
Реактиви:розчин І: 50 мМ глюкоза, 25 мМ Tris-HCl (pH 8.0), 10 мМ ЕДТА (pH8.0); розчин ІІ: 0,2 М NaOH, 1% SDS; 5М Калій ацетат; 3М Натрій ацетат; 7,5М Амоній ацетат; фенол (pH 8.0); ізопропанол; 96% спирт; 70% спирт.
Бактерійні трансформанти нарощують в 100 мл селективного середовища протягом ночі. Біомасу осаджують центрифугуванням при 4000 об/хв. протягом 15 хв. Клітини промивають розчином І і центрифугують при 4000 об/хв. 12 хв. Супернатант зливають, а осад ресуспендовують в 2 мл розчину І. Після цього до суміші додають 4 мл розчину ІІ, перемішують поки суспензія не стане в’язкою. Потім додають 3 мл 5М ацетату калію, перемішують і центрифугують при 5000 об/хв. 15 хв, супернатант переносять в чисту пробірку і додають 0,6 об’єму ізопропанолу. ДНК осаджують центрифугуванням при 4000 об/хв. 15 хв. Осад розчиняють в 200 мкл води. Для остаточної депротеїнізації до розчину додають 200 мкл фенолу, центрифугують при 12000 об/хв і відбирають верхню (водну) фазу. Додають 1/10 об’єму ацетату натрію, 2,5 об’єми етанолу. Потім центрифугують 10 хв при 12000 об/хв. Осад (плазмідна ДНК) промивають 70% етанолом, підсушують і розчиняють в воді або ТЕ-буфері.