
- •I. Огляд літератури
- •1. Дріжджі Saccharomyces cerevisiae – універсальний модельний організм.
- •1.1. Дріжджі Saccharomyces cerevisiae як експериментальна система молекулярної біології
- •1.2 Експериментальні підходи у молекулярній біології дріжджів
- •2.1 Структура Ту-елементів
- •2.2 Транспозиція Ту-елементів
- •3. Альтернативні системи мультикопійної інтеграції векторів у Saccharomyces cerevisiae
- •3.1 Альтернативна система мультикопійної інтеграції у Saccharomyces cerevisiae з використанням субтеломерних y’-елементів
- •2. Матеріали і методи досліджень
- •2.1. Матеріали досліджень
- •2.2. Організми
- •2.3. Поживні середовища та умови культивування
- •2.4. Визначення біомаси клітин
- •2.5. Методи досліджень
- •2.5.1. Рестрикційний аналіз днк
- •2.5.2. Дефосфорилювання
- •2.5.3. Елюція фрагментів днк з агарозного гелю
- •2.5.4. Лігування днк-вставки з днк-вектором
- •2.5.5. Електрофорез днк в агарозному гелі
- •2.5.6. Виділення плазмідної днк з клітин e.Coli
- •2.5.7. Електротрансформація клітин е. Сoli
- •2.5.8. Полімеразна ланцюгова реакція (плр)
- •2.5.9. Виділення хромосомної днк з клітин s. Сerevisiae
- •2.5.10. Довготривале зберігання бактерійних та дріжджових трансформантів
- •2.5.11. Трансформація дріжджів s. Сerevisiae Li-Ac методом (хімічна трансформація)
- •2.5.12. Визначення стабільності дріжджових трансформантів
- •2.5.13. Отримання безклітинного екстракту
- •2.5.14. Визначення концентрації білка у безклітинних екстрактах методом Лоурі
- •2.5.15. Визначення активності лужної фосфатази
- •3. Результати
- •3.1 Модифікація гена kanMx4, що забезпечує резистентність до антибіотика генетицину.
- •3.2. Конструювання рекомбінантних штамів s. Cerevisiae з надекспресією інтактної та вкороченої форми гена pho8.
I. Огляд літератури
1. Дріжджі Saccharomyces cerevisiae – універсальний модельний організм.
1.1. Дріжджі Saccharomyces cerevisiae як експериментальна система молекулярної біології
Дріжджі мають довгу історію використання у різноманітних дослідженнях у генетиці, молекулярній біології та біотехнології. Кілька видів дріжджів, особливо Saccharomyces cerevisiae, широко використовуються у генетиці і клітинній біології як модельний організм. Це у значній мірі відбувається тому, що клітинний цикл та фізіологічні процеси клітин дріжджів дуже подібні до відповідних процесів людських клітин, і тому основні клітинні механізми, реплікація ДНК рекомбінація, поділ клітини і метаболізм мають багато спільних рис. Також багато білків, важливих у біології людини, вперше були знайдені при вивченні їхніх гомологів у дріжджах; ці білки включають білки клітинного циклу, сигнальні білки і ферменти, що модифікують білки. [Mortimer et al., 1992].
Протягом довгого часу було розроблено велику кількість методів для вивчення різних клітинних та метаболічних шляхів у цього виду. Також, S. сerevisiae є основним вибором біотехнологічної індустрії, яка швидко розвивається, оскільки вимагає нових організмів-хазяїнів для продукції ряду білків, так як бактерійні системи не завжди здатні до цього. [FEMS]
Пекарські дріжджі були представлені як модельний організм у 30-х роках XX століття [Roman, 1981] і з того часу їм приділяється все більше уваги. Витонченість генетики дріжджів і легкість маніпуляції з геномом і на кінець технічний прорив у трансформації дріжджів, що використовується у реверсивній генетиці, зробило суттєвий внесок у стрімкий прогрес у молекулярній біології дріжджів. [Earlier compilations: Strathern et al., 1981; Broach et al., 1991; Guthrie & Fink, 1991]. This success is also due to the fact, which was not anticipated then a couple of years ago, that the extent to which basic biological structures and processes have been conserved throughout eukaryotic life is remarkable.
Біотехнологія дріжджів Saccharomyces cerevisiae складається з таких елементів [Broach, J.R. Pringle, J.R. and Jones, E.W. The Molecular and Cellular Biology of the Yeast Saccharomyces. Cold Spring Harbor Laboratory Press, Cold Spring Harbor, New York, 1991.]:
Харчова промисловість, хімічна технологія: хлібопечення, вироблення ферментів,харчових добавок і.т.д;
Біологічні дослідження: клітинна біологія, генетика, біохімія;
Промислова ферментація: пивоваріння, виробництво етанолу, інших продуктів ферментації;
Біомедичні дослідження: рак, ВІЛ, виробництво ліків,генотоксичний скринінг, генетичні розлади;
Екологічні дослідження: утилізація відходів, хімічний захист рослин, біосорбція металів;
Пекарські дріжджі (S.cerevisiae) використовуються в пивній промисловості, для виготовлення алкогольних напоїв із соків ягід і фруктів, а також зі злакових культур ще з прадавніх часів. Хлібопекарські дріжджі протягом усього, або більшої частини життєвого циклу здатні перебувати у вигляді окремих клітин. Ці дріжджі є хорошою моделлю для вивчення багатьох метаболічних процесів і явищ. У дріжджовій клітині наявні структури, які притаманні еукаріотичним клітинам, а саме: ендоплазматичний ретикулум, ядро, мітохондрії, апарат Гольджі, вакуолі та гранули запасних речовин.
Цей вид дріжджів слугує прикладом успішного застосування різних прийомів метаболічної інженерії. S.cerevisiae здатні продукувати етанол з 6-С цукрів, але не можуть ферметувати 5-С цукри, тому до сьогодні ведеться робота над удосконаленням процесу алкогольної ферментації в S.cerevisiae. При цьому застосовуються різні методи генної та метаболічної інженерії для конструювання штамів, здатних до активної ферментації пентоз.
Починаючи з 1960 року S. сerevisiae були представлені як експериментальна система для молекулярної біології. Ще в 1980 році дріжджі використовувалися для продукції вакцини від гепатиту В. У 1996 році дріжджі стали першими еукаріотичними організмами, для яких був повністю секвенований їхній геном. Зручність генетичних маніпуляцій з даними організмами відкрило можливість функціонально аналізувати продукти генів інших еукаріот у дріжджових клітинах.
Добре відомо, що дріжджові клітини є ідеальною системою, в якій можуть бути досліджені фундаментальні клітинні механізми. Серед інших еукаріотичних моделей, S. сerevisiae мають декілька переваг:
S. сerevisiae – одноклітинні організми, який, на відміну від більш складних еукаріотів, може рости у визначених умовах, що дає досліднику повний контроль над регулюванням параметрів культурального середовища;
Дріжджі зручні для проведення класичних генетичних методик, які були детально розроблені з застосуванням біохімічних методів [Earlier compilations: Strathern et al.,1981; Broach et al., 1991; Guthrie & Fink, 1991]. Фактично, велика кількість прикладів вказують на те, що основні клітинні функції є висококонсервативними від дріжджів до ссавців і відповідні гени часто комплементуються.
Дріжджі – перші еукаріотичні організми, геном яких був повністю секвенований [Goffeau et al.,1996; Dujon, 1996].