2.5 Робота на посаді бухгалтера матеріального відділу

Обов’язки бухгалтера матеріального відділу:

Здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності та контроль за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства. Формує відповідно до законодавства про бухгалтерський облік облікову політику, виходячи із структури і особливостей діяльності підприємства, необхідності забезпечення його фінансової стійкості. Очолює роботу з підготовки та прийняття робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, які застосовуються для оформлення господарських операцій, за якими не передбачені типові форми, розробки форм документів внутрішньої бухгалтерської звітності, а також забезпечення порядку проведення інвентаризацій, контролю за проведенням господарських операцій, дотримання технології обробки бухгалтерської інформації і порядку документообігу. Забезпечує раціональну організацію бухгалтерського обліку та звітності на підприємстві і в його підрозділах на основі максимальної централізації обліково-обчислювальних робіт та застосування сучасних технічних засобів та інформаційних технологій, прогресивних форм і методів обліку і контролю, формування і своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської інформації про діяльність підприємства , його майновий стан, доходи і витрати, а також розробку і здійснення заходів, спрямованих на зміцнення фінансової дисципліни. Організує облік майна, зобов'язань і господарських операцій, що надходять основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат виробництва і обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання робіт ( послуг), результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій. Забезпечує законність, своєчасність і правильність оформлення документів, складання економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, виконуваних робіт (послуг), розрахунки із заробітної плати, правильне нарахування та перерахування податків і зборів у державний, регіональний та місцевий бюджети, страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди , платежів у банківські установи, коштів на фінансування капітальних вкладень, погашення у встановлений термін заборгованостей банкам за позиками, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства. Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрачання фонду заробітної плати, за встановленням посадових окладів працівникам підприємства, проведенням інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, перевірок організації бухгалтерського обліку та звітності, а також документальних ревізій у підрозділах

Порядок оформлення первинної документація щодо надходження та оприбуткування виробничих запасів на підприємство:

Відпуск сировини і матеріалів у виробництво – це відпуск їх безпосередньо для виготовлення продукції, а також на ремонтні та господарські потреби. Основними документами, що відображають відпуск матеріалів із складу для внутрішньогосподарських потреб є накладна-вимога (ПФ № М-11 дод.14). Типова форма № М-11 Накладна-вимога на відпуск матеріалів випускається при надходженні матеріалів невикористаних із цехів свого підприємства у двох примірниках: один примірник залишається у здавальника, другий – у одержувача. Відпуск матеріалів, що повторюються, можна оформлювати лімітно-забірними картками, які об’єднуюють у собі як розпорядчий документ, який містить ліміт відпуску та накопичувальний виправдний документ, який підтверджує багаторазовий відпуск із складу матеріалів. Лімітно-забірні картки форми N М-8 та М-9, М-28 та М-28а) (дод. 9) заповнюються планово-виробничим відділом напередодні одержання матеріалу і візуються відділом постачання. Лімітно-забірна картка форми N М-8 та М-9, М-28 та М-28а) Використовуються для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є виправдувальним документом для списання матеріальних цінностей зі складу. Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) у двох примірників. Один примірник до початку місяця передається цеху (дільниці) — споживачу матеріалів, другий — складу або кладовій цеху (дільниці). Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред’явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки. Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. В лімітно-забірній картці цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній картці складу — представник цеху (дільниці). Для скорочення кількості первинних документів, там, де це доцільно, рекомендується оформляти відпуск матеріалів безпосередньо в картках складського обліку. В цьому випадку видаткові документи на відпуск матеріалів не оформлюються, а сама операція здійснюється на основі лімітних карток, які виписуються в одному примірнику та не мають характер бухгалтерських документів. Ліміт відпуску можна вказати і в самій картці. Представник цеху при одержанні матеріалів розписується безпосередньо в картках складського обліку, а в лімітно-забірній картці розписується комірник. По лімітно-забірній картці ведеться також облік матеріалів, що не були використані у виробництві (повернення). При цьому інших додаткових документів не складається. Понадлімітний відпуск матеріалів та заміна одних видів матеріалів іншими допускається тільки з дозволу керівника підприємства (організації), головного інженера або осіб, ними на те уповноважених. При цьому виписується акт-вимога (форма N М-10). Зміна ліміту здійснюється тими ж особами, яким надано право його встановлення. Відпуск матеріальних цінностей здійснюється з тих складів, які позначені в лімітно-забірній картці. Комірник відмічає в лімітно-забірній картці дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту з кожного номенклатурного номера матеріалів. Здача складом лімітно-забірних карток в бухгалтерію здійснюється після використання ліміту.

Порядок оформлення карток складського обліку та Звітів про рух виробничих запасів на підприємстві, складання кореспонденції рахунків та відображення у бухгалтерських регістрах на рахунках з обліку виробничих запасів:

Відпуск продукції з комори підприємства здійснюється на підставі одного із зазначених документів:

- №М-8 "Лімітно-забірна картка";

- №М-9 "Лімітно-забірна картка";

- №М-10 "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів";

- №М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів".

Лімітно-забірні картки типової форми №М-8 і №М-9 застосовуються для оформлення відпуску матеріалів, які систематично використовуються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за дотриманням установлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби і є підставою для списання матеріальних цінностей із комори.

Для скорочення кількості первинних документів там, де це доцільно, рекомендується оформляти відпуск продукції безпосередньо в картках складського обліку. У цьому випадку видаткові документи на відпуск матеріалів не оформляються, а сама операція проводиться на підставі лімітних карт, що виписуються в одному примірнику. Ліміт відпуску можна зазначити й у самій картці. Представник цеху при одержанні продукції розписується безпосередньо в картках складського обліку, а в лімітно-забірній картці розписується комірник.

За лімітно-забірною карткою ведеться також облік сировини і матеріалів, не використаних у виробництві (повернення). При цьому жодних додаткових документів складати не потрібно.

Нагадуємо, що лімітно-забірна картка призначена:

форма №М-8 - для багатократного відпуску одного найменування сировини чи продукції на один місяць;

форма №М-9 - для чотириразового відпуску сировини чи продукції.

Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма №М-10) застосовується для відпуску сировини і матеріалів понад установлений ліміт або при заміні їх. Акт-вимога є підставою для списання продукції із комори.

Акт-вимога виписується на один вид сировини чи продукції в двох примірниках: один примірник - для одержувача, другий - для комори.

Комірник зазначає в обох примірниках акта-вимоги дату і кількість відпущеного матеріалу, після чого виводить залишок.

В акті-вимозі одержувача (цеху, ділянки тощо) розписується комірник, в акті-вимозі комори - представник одержувача.

Порядок оформлення первинної документація щодо списання виробничих запасів на підприємстві:

Відповідно до П(С)БО 9, запаси можуть вибувати в результаті:

1) продажу;

2) відпуску у виробництво;

3) відпуску на сторону;

4) передачі в експлуатацію;

5) понаднормових витрат;

6) недостач;

7) безплатної передачі іншим суб'єктам господарської діяльності;

8) обміну на подібні активи;

9) тощо.

Основна маса запасів вибуває з підприємства в результаті продажу на підставі раніше укладених договорів. Відпуск запасів на сторону підприємствам-одержувачам здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. №М-20), затвердженої Наказом №263. Відповідно до нього, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей типової форми №М-20 є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, а для підприємства-одержувача - підставою для оприбуткування. Вона також є підставою для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується підприємством, що здійснює відпуск товарно-матеріальних цінностей, у трьох примірниках. Підставою є договір (контракт), наряд, інші відповідні документи. Вона підписується особою, яка надала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних цінностей, і головним бухгалтером.

Перший примірник надається підприємству-одержувачу товарно-матеріальних цінностей як супровідний документ і як підстава для їх оприбуткування. Другий залишається на складі підприємства-постачальника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск. Третій передається пропускному пункту для контролю за вивезенням товарно-матеріальних цінностей за межі території підприємства (філії, відділення, відокремленого підрозділу). Другий та третій примірники передаються зазначеними службами до бухгалтерії для включення в облік.

Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей оформлюється на кожну партію вантажу.

Порядок оформлення первинної документації з обліку МШП:

Запаси є однією з основних складових собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг тощо. Від того, наскільки правильно буде організований їх облік, залежить точність визначення прибутку підприємства і, що не менш важливо, збереження самих запасів.

Облік запасів не вважається складним, виняток може становити тільки облік витрат на виробництво і визначення собівартості продукції, робіт, послуг тощо. Однак він є одним з найбільш трудомістких розділів обліку, оскільки оперує десятками, сотнями, а часом і тисячами найменувань запасів. Крім того, облік запасів є ніби довгим ланцюжком операцій, який зв'язує воєдино облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками, підзвітними особами, облік запасів на складі і так далі до обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Облік запасів на підприємствах, в організаціях та в інших юридичних осіб (далі - підприємства) всіх форм власності (крім бюджетних установ) з 01.01.2000 року регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №9 "Запаси", затвердженим наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246 і зареєстрованим у Мін'юсті 02.11.99 р. за №751/4044.

Порядок проведення інвентаризації виробничих запасів та оформлення її результатів:

Інвентаризація - перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення наявності з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг або якщо інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані. Інвентаризація виробничих запасів провадиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами.

Виробничі запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою). На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування. Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом (нова, потребує ремонту тощо).

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства.

Скласти і додати до звіту:

1. Первинні документи з обліку надходження, оприбуткування та вибуття матеріальних цінностей (накладні, прибуткові ордери, приймальні акти, вимоги, лімітно-забірні картки).

2. Картки складського обліку.

3. Звіти про рух виробничих запасів.

4. Документи з обліку МШП.

5. Сальдові та оборотні відомості з обліку виробничих запасів.

6. Журнал – ордер (за журнально – ордерною формою обліку).

7. Меморіальні ордери (статті, контировки), зразки записів у книги аналітичного обліку матеріальних цінностей і продукції по одному із рахунків 20, 22, 27 (за меморіально – ордерною формою обліку).

8. Аналіз рахунків 20, 22, 27 (при автоматизованих формах обліку).

9. Документи з інвентаризації.