4. Особливості спілкування підлітка з однолітками.

У підлітковому віці провідною діяльністю стає інтимно-міжособистісне спілкування , відповідно до якого перебудовується вся ціннісно-мотивайна сфера особистості. Насамперед втрачають своє першорядне значення стосунки з батьками та вчителями , натомість на перший план виходять взаємини з однолітками. Саме в цьому віці виникають перші прояви справжньої дружби та любові. Основні потреби , що виступають вагомою рушійною силою спілкування з ровесниками : 1. потреба у приналежності до певної , насамперед референтної групи , якою і виступає для підлітка компанія однолітків ; при цьому на початку підліткового періоду такі компанії зберігають переважно одностатевий характер , тобто молодші підлітки продовжують надавати перевагу друзям однієї із собою статі; поступово , в міру статевого дозрівання , такі компанії стають дедалі більш змішаними у статевому відношенні , що пов’язане зі зростанням потреби у спілкуванні з особами протилежної статі ; саме у групі однолітків підліток найчастіше знаходить те розуміння своїх переживань , підтримку свого бажання самоствердитися , визнання своїх інтересів та цінностей , зміцнення самоповаги, яких йому так не вистачає у колі дорослих. Примітка : найчастіше компенсацією за подібні вигоди виступає надмірний конформізм підлітка у межах його компаній , який різко контрастує з надмірним нонконформізмом по відношенню до дорослих ; 2. потреба у пошуку близьких дружніх стосунків , які би базувалися на глибокій емоційній прив’язаності , взаєморозумінні та спільності інтересів ( вагомість її зростає у старшому підлітковому та ранньому юнацькому віці ). Важливим для підлітків є так зв. „кодекс дружби” , який різко засуджує розголошування таємниць , різні зради , відмови у проханнях та ін.

Як показало дослідження А.Б.Широкової , серед учнівських колективів шестикласників найважливішими передумовами знаходження підлітка у сприятливій соціометричній позиції виступають його достатньо успішне учіння , яке поєднується з наданням однокласникам можливості списувати , вірність друзям та уміння берегти таємниці ; у несприятливій – невихованість , грубість.

Лекція

Тема : Психічний розвиток особистості в ранньому юнацькому віці

Мета : дати загальну психологічну характеристику раннього юнацького віку ; розкрити основні

психологічні новоутворення даного віку ; охарактеризувати розвиток пізнавальних

психічних процесів старшого школяра ; описати соціальну ситуацію його розвитку ;

розглянути деякі особливості особистісного розвитку старшокласників.

План :

1. Загальна психологічна характеристика провідних напрямків розвитку

в ранньому юнацькому віці.

2. Когнітивний розвиток старшокласника.

3. Соціальна ситуація розвитку особистості в ранньому юнацькому віці.

4. Становлення самосвідомості старшокласників.

5. Особливості регулятивної сфери старшокласників.

6. Спілкування з однолітками та дорослими в ранньому юнацькому віці.

1.Ранній юнацький вік – це вік , згідно з традиційною вітчизняною класифікацією , який охоплює період від 14-15 до 17-18 років. Отже , цей вік співпадає з періодом учбової діяльності в старших класах загальноосвітньої школи або на початкових курсах училищ , технікумів , коледжів. В загальному можна визначити, що в ранньому юнацькому віці фізичний , психічний розвиток людини знову повертається на переважно еволюційний шлях ( на відміну від попереднього бурхливого підліткового віку ).