2.2. Особливості взаємовідносин з батьками та іншими дорослими :

-- саме в цьому віці починається так зв. „природня сепарація” , тобто поступове психологічне відмежування дитини спочатку від батьків , а пізніше і від інших значущих дорослих ( наприклад , від вчителя ) ;

-- беззастарежний у попередніх вікових періодах авторитет батьків поступається спочатку перед авторитетом вчителя , а далі ( наприкінці молодшого шкільного віку ) – перед зростаючим авторитетом ровесників.

Становлення самосвідомості :

-- важливим досягненням у процесі формування самосвідомості молодшого школяра виступає поява та розвиток у нього такого психологічного новоутворення як рефлексія ;

-- у початкових класах Я-концепцію та самооцінку дитини починають значною мірою визначати результати значущої для неї учбової діяльності та відповідне цим результатам ставлення до неї з боку вчителя ; на думку Е.Еріксона , до попередніх Я-образів дитини додається ще один – „Я є тим , що я вже вмію робити” ;

-- самооцінка дитини стає більш реалістичною ( порівняно з дошкільним періодом ) , проте все ще залишається дещо завищеною та ситуативною ;

-- занижена самооцінка , як правило , спостерігається у дітей , які з тих або інших причин не досягають бажаного успіху в учбовій діяльності , які мають певні фізичні вади або так зв. ендоморфну тілобудову ( надто повні ) , отже , які не користуються високим авторитетом з боку вчителя та однокласників ; а також у тих дітей , які не можуть компенсувати почуття неповноцінності почуттям своєї компетентності в інших сферах ( наприклад , у заняттях спортом чи співах та грі на музичних інструментах ) ;

-- в загальному , характеризуючи сам себе як особистість , молодший школяр ще в основному відтворює те , що про нього говорять значущі дорослі.

Лекція

Тема : Когнітивний розвиток підлітка

Мета : дати загальну психологічну характеристику підліткового віку ; розкрити основні

психологічні новоутворення підліткового віку ; охарактеризувати розвиток пізнавальних

психічних процесів підлітка ; описати особливості учбової діяльності у підлітковому віці.

План :

1. Загальна характеристика змін у психічному та анатомо-фізіологічному

розвитку дитини , повязаних з її переходом до підліткового віку.

2. Основні психологічні новоутворення підліткового віку.

3. Когнітивний розвиток підлітка :

3.1. сенсорно-перцептивний розвиток ,

3.2. формування мислення та мовлення ,

3.3. розвиток пам’яті ,

3.4. розвиток уявлень та уяви ,

3.5. розвиток уваги.

Підлітковий вік вважають перехідним періодом між епохами дитинства та дорослості. У суспільній свідомості сформувався та закріпився еталон „важкого підлітка” , що є лише частково правильним і пов’язаний із певною кризовістю всього даного періоду , обумовленою згаданим його перехідним статусом. Згідно з традиційною класифікацією , підлітковий вік – це вік від 11-12 до 14-15 років ( за даними науковців , у дівчаток він , як і пов’язані з ним анатомо-фізіологічні зміни , настає приблизно на 1,5-2 роки раніше ).

Анатомо-фізіологічні зміни в організмі підлітка : -- суттєвий вплив на психічний розвиток в цьому віці чинить перебудова всього організму , яка зумовлена інтенсивним статевим дозріванням ; -- перш за все це виражається у помітних змінах росту та ваги організму , які супроводжуються змінами пропорцій тіла ( при цьому спостерігаються окремі тимчасові диспропорції , що впливає на зниження самооцінки підлітка – спочатку до „дорослих” розмірів доростають голова , кисті рук і ступні , потім кінцівки – видовжуються руки та ноги – і в останню чергу тулуб ; інтенсивний ріст скелету , досягаючий 4-7 см на рік , випереджує розвиток мускулатури ; тому більшість підлітків відчувають себе незграбними , неспритними ) ; -- розвиток серця та судинної системи відстає від темпів росту організму , що тимчасово спричиняє погіршення кровопостачання різних частин тіла і , зокрема , головного мозку , а також перепади судинного та м’язевого тонусу ; це відображається на підвищеній стомлюваності підлітків поряд зі зростанням їхньої фізичної сили , а також на на різких перепадах їхнього настрою , працездатності та надмірних проявах імпульсивності , некерованості , неадекватності реальним ситуаціям у поведінці ; -- до зазначених тимчасових негараздів в емоційно-вольовій сфері підлітка призводять також бурхлива активність статевих залоз, інших залоз внутрішньої секреції , тимчасова неузгодженість активації центральної нервової системи та ендокринної системи ; примітка : розумова працездатність підлітка тимчасово знижується більш помітно , ніж його фізична працездатність ; -- продовжується активний розвиток лобних , частково скроневих та тім’яних ділянок кори головного мозку ; -- інтесивно продовжує розвиватися друга сигнальна система ; --- досконалішими стають гальмівні процеси в корі великих півкуль.

Примітка : приблизно з 12-13ти років поступово відбувається стабілізація активності статевих залоз , інших залоз внутрішньої секреції , стабілізація взаємозв’язків між центральною нервовою системою та ендокринними центрами,

статевими залозами , поступово вирівнюються пропорції тіла , що відображається на стабілізації та покращенні в цілому емоційних станів підлітка.

Загальна психологічна характеристика підліткового віку : -- відбувається втрата дитячого статусу та поступовий перехід до статусу дорослих ( в цьому віці виражається переважно у плані фізичного , статевого , когнітивного розвитку , порівняно з якими спостерігається відставання у соціально-психологічному розвитку – недостатня особистісна зрілість ) ; -- синонімічні назви підліткового віку – „критичний вік” , „критичний період” , „зламний вік” , „перехідний вік” , які свідчать про те , що йому притаманні в цілому загальні ознаки будь-якої вікової кризи ( прояви негативізму , важковиховуваності , заперечення попередніх життєвих цінностей і т.д. ) ; -- на відміну від розвитку в молодшому шкільному віці , який відбувався переважно еволюційним шляхом , розвиток підлітка проходить з яскравими , бурхливими якісними змінами – революційним шляхом ( „через внутрішні конфлікти з самим собою та іншими , через зовнішні зриви та внутрішні сходження підліток йде до придбання почуття особистості” ) ; підлітковий вік – це вік суперечностей в найрізноманітніших сферах : дуже висока активність може змінитися раптовим знесиленням , шалена радість – неймовірним смутком , надмірна самовпевненість – підвищеною сором’язливістю , егоїзм – альтруїстичністю , високі моральні почуття – низькими спонуканнями , невгамовне бажання спілкуватися – надмірною замкненістю у собі , підвищена чуттєвість – апатією , сильна зацікавленість – інтелектуальною байдужістю , прагнення до змін , до всього нового – потягом до всього шаблонного , рутинного , любов до книг – зневагою до них і т.д. Підсумок : з точки зору психологічної , соціально-психологічної підліток – це вже не дитина , але ще й не дорослий.