2. Аварії з викидом радіоактивних речовин. Вражаючі фактори цих аварій. Особливості поведінки людей, що знаходяться (мешкають) на території радіоактивного забруднення

Аварії з викидом радіоактивних речовин — це аварії на радіаційно небезпечному об'єкті, що спровокували викид (розлив) радіоактивних речовин за межі встановлених захисних бар'єрів чи таких, при яких доза іонізуючого

випромінювання перевищує встановлені норми та загрожує навколишньому середовищу. Причинами таких аварій можуть бути порушення технологічних процесів, правил роботи з джерелами радіоактивності, їхнього збереження і перевезення, некомпетентність обслуговуючого персоналу.

Це аварії на атомних електростанціях, підприємствах із виготовлення та переробки ядерного пального, поховання ядерних відходів, у науково-дослідних інститутах, що працюють з ядерними реакторами, на ядерних енергетичних установках, об'єктах транспорту.

Вражаючими факторами таких аварій є радіоактивне забруднення місцевості (осідання радіоактивного пилу на будинках, рослинах, ґрунті, водоймах) і проникаюча радіація (іонізуюче випромінювання). Ступінь небезпеки і масштаби визначаються кількістю й активністю викинутих радіоактивних речовин, а також енергією та якістю іонізуючих випромінювань, що супроводжують їх розпад.

Іонізуюче випромінювання — потік частинок (електронів, позитронів, протонів, нейтронів) і квантів (рентгенівські, гамма-промені) електро-магнітного випромінювання, проходження яких через речовину приведе до іонізації і порушення її атомів і молекул. У людському організмі це приводить до порушення життєво важливих органів, ураження кісткового мозку, розвитку променевої хвороби.

Дія іонізуючого випромінювання на організм людини залежить від поглиненої дози, її розподілу в організмі за часом і типом випромінювання.

Радіоактивні речовини, потрапляючи в організм людини з їжею, водою, повітрям, включаються в молекули кісткової тканини і м'язів і, залишаючись у них, продовжують опромінювати організм зсередини. Тому безпека

людини в умовах радіоактивного забруднення місцевості досягається захистом від зовнішніх випромінювань, від зараження радіоактивними опадами, а також постійним виведенням радіоактивних речовин з організму.

Населенню, що проживає на території радіоактивного забруднення,необхідно пам'ятати наступне:

не можна вживати в їжу місцеві продукти рослинного і тваринного походження — харчові продукти необхідно доставляти з незаражених територій;

категорично забороняється вживати в їжу гриби, навіть їстівні, зібрані на території радіоактивного забруднення, тому що вони мають підвищену здатність усмоктувати радіоактивні речовини з ґрунту й атмосфери;

слід ущільнити віконні та дверні прорізи, щоб уникнути потрапляння радіоактивного пилу, якомога частіше робити вологе прибирання, не допускати скупчення радіоактивного пилу;

необхідно строго дотримуватися правил особистої гігієни, змивати із себе радіоактивний пил і радіоактивні атоми, що виділяються з організму через потові залози.

При хронічному надходженні невеликих доз радіоактивних речовин в організм рекомендується приймати такі препарати:

адаптогени — рослинні засоби, що підвищують опірність організму до різних несприятливих впливів (китайський лимонник, женьшень, ехінацея пурпурна);

адсорбенти — речовини, що захоплюють на свою поверхню радіоактивні речовини, отрути та ін. (активоване вугілля, адсорбат, вакоцит);

антиоксиданти — антиокиснювачі, що забезпечують захист організму від вільних радикалів (вітаміни А, С, Е).

Радіоактивне забруднення місцевості надзвичайно небезпечне для здоров'я людини, тому необхідно приймати всі запобіжні заходи, зазначені вище, при можливості виселитися з такої зони, але продовжувати приймати перелічені вище препарати (один раз на півроку місячними курсами).