Екзаменаційний білет № 2

1. Етапи та зміст підготовки вчителя до уроків. Робота з навчальною та методичною літературою.

У підготовці вчителя до уроку можна виділити організаційні і методичні заходи.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Тому джере­лами для підготовки вчителя повинні бути різноманітні посібники, довідники, журнали та інша література з основ безпеки життєдіяльності, охорони праці, цивільної оборони тощо. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи, елементи яких вивчаються на заняттях.

Методична підготовка вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матері­ал шкільного підручника і орієнтується на нього, коли подає новий матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладе­но на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їхнім знанням з основ наук

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити навчальнуу діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках біології, хімії, географії, правознавства та ін„

Велике значення має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У мето­дичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, вибирати види робіт, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях. Передові вчителі систематично стежать за новою методичною літературою, вивчають висвітлений у ній передовий досвід і застосовують його в своїй роботі.

Не менш важливим є безпосереднє вивчення досвіду інших учителів. У кожному районі є вчителі, які досягали успі­хів у виконанні певних завдань. Методичні об'єднання організовують проведення відкритих уроків, заслуховують на своїх засіданнях окремих учителів з тим, щоб їхні досягнення могли запозичити інші вчителі безпеки життєдіяльності. У деяких випадках практикують проведення зразкових уроків, які трохи випереджають програму і завдяки цьому можуть бути творчо повторені всіма вчителями. Відвідування зразкових уроків є однією з форм методичної підготовки до уроку.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений підручником, робочим зошитом, роздатковим матеріалом тощо.

Підготовка вчителя до уроку закінчується складанням урочного плану-конспекту.

Чим повніший план-конспект уроку, тим легше вчителеві вести заняття.

2. Куріння. Нікотинова залежність. Способи і засоби позбавлення від нікотинової залежності. Ознакигострогонікотиновогоотруєння і перша допомога при ньому.

Однією з соціальних небезпек, найбільше поширеною в усьому світі, є паління. Причиною викурювання першої сигарети є психологічні проблеми. Потім для багатьох паління стає звичкою.

При палінні людина вдихає продукти тління тютюну і паперу. У тютюновому димі, що виділяється, наявні близько 3000 хімічних сполук, серед яких, крім нікотину, смоли і подібні їм з'єднання, окис вуглецю, ціаністий водень, окисли азоту, аміак, піридин, радіоактивні речовини, поліциклічні вуглеводні (канцерогенні речовини).

Токсичність тютюнового диму визначається вмістом у ньому нікотину. Нікотин — отруйний алкалоїд, 50—75 мг його є смертельною дозою для людини.

На певному етапі виникає нікотинова залежність, обумовлена наркотичним стимулюванням організму нікотином (після паління з'являється почуття насолоди, заспокоєння, бадьорості). Однак вплив нікотину на організм триває недовго (20—30 хвилин), і людина знову запалює сигарету, щоб з новою порцією диму одержати чергове стимулювання. Поступово протягом декількох років починає розвиватися звикання організму до великих доз нікотину.

Розрізняють 3 стадії нікотинової залежності:

І — епізодичне паління не більш ніж 5 сигарет на день, припинення паління не викликає ніяких розладів, невеликі зміни в діяльності нервової системи цілком зворотні.

II — постійне паління від 5 до 15 сигарет на день, з'являється невелика фізична і психологічна залежність, при припиненні паління розвивається стан, важкий у фізичному і психологічному відношенні, його знімає викурювання чергової сигарети.

III — постійне викурювання від 1 до 1,5 пачки на день, виробляється звичка палити натще, одразу після їжі, вночі, звикання до тютюну дуже сильне, припинення паління викликає важкий стан курця, дуже виражені зміни у нервовій системі і внутрішніх органах. Загальний стан токсичного руйнування організму характеризується як захворювання.

Рятування від нікотинової залежності на першій стадії залежить від курця — досить припинити паління і замінити його вживанням льодяників, жувальної гумки тощо.

На другій і третій стадіях нікотинової залежності необхідне втручання фахівців-наркологів, що допоможуть позбутися нікотинової залежності за допомогою спеціальних методів і засобів.

Останнім часом одержала поширення програма «Діалог» зі позбавлення від нікотинової залежності і профілактики тютюнопаління на основі спеціальних тренінгів.

При викурюванні великої кількості сигарет протягом малого проміжку часу може трапитися гостре нікотинове отруєння, характерними ознаками якого є: нудота, блювота, рясне потовиділення, запаморочення, блідість шкірних покривів, дрібний частий пульс, руховий й емоційний розлад.

Таке отруєння небезпечне для життя, тому необхідно викликати «швидку допомогу». До її приїзду напоїти постраждалого, соком (ні в якому разі не давати молока, бо це сприяє засвоєнню отрути), дати активоване вугілля, щоб зв'язати деякі інгредієнти тютюнового диму, що потрапили до шлунково-кишкового тракту зі слиною.

Людина, що палить, ставить під загрозу не тільки своє здоров'я, але і здоров'я людей, що знаходяться поруч з нею. Так, у людей, що знаходяться у прокурених приміщеннях, у крові і сечі виявляли нікотин.

При пасивному палінні людина вдихає ті ж продукти тління тютюну, що й активний курець, в її організмі відбуваються ті ж процеси і підвищується ризик захворювання тими ж хворобами (емфізема легень, бронхіт, рак легенів, атеросклероз, виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, серцева недостатність, стенокардія, інфаркт міокарда, захворювання центральної нервової системи).

Паління — шкідлива звичка, що призводить до ряду важких захворювань як людини, що палить, так і тих, хто постійно знаходиться поруч з нею. Тому з метою збереження здоров'я і подовження тривалості життя необхідно позбутися неї.