Екзаменаційний білет № 12
Методика створення технологічної моделі уроку з обж та її компоненти.
У системі методичної роботи вчителя основ безпеки життєдіяльності найважливішою ділянкою для реалізації технологічного підходу та модернізації освітньої практики є урок як цілісна дидактична система. Він є основною організаційною формою навчання, яка визначає оптимальність його організації, акумулюючи зміст освіти, мету, завдання, принципи й методи навчання. Уроку притаманні цілісність, логічна завершеність та обмеженість у часі як структурного елемента навчального процесу В ньому є всі елементи навчально-виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, діяльність з організації та управління і всі дидактичні ланки. Тому урок функціонує як самостійна форма навчального процесу.
У науковій літературі можна ознайомитися з різноманітними підходами до тлумачення технологічної моделі (схеми) уроку як форми реалізації педагогічної технології. Проте для всіх поглядів спільним є розуміння сутності такої моделі як структурно-діяльнісного плану проведення уроку, яким передбачається особиста вмотивованість вчителем обраних способів, прийомів і форм діяльності адекватно характеристичним особливостям конкретного класу (пізнавальним запитам й можливостям учнів, їх індивідуально-психологічним рисам і рівню працездатності).
У загальному випадку технологічна модель дає змогу виконати дидактичний аналіз (самоаналіз) відповідно до реалізації діяльнісного підходу у навчанні та обґрунтування доцільності вибраного методичного апарату.
Технологічна модель уроку містить такі основні компоненти:
1. Структурний елемент уроку.
2. Часову тривалість кожного елементу уроку (поточну хвилину).
3. Технологію уроку (діяльність вчителя й учнів).
4. Технологічний коментар до відповідного елементу уроку.
До основних типів уроків у сучасній вітчизняній школі відносяться: комбіновані (змішані) уроки; уроки засвоєння нових знань; уроки формування навичок і вмінь; уроки узагальнення й систематизації знань; уроки практичного застосування знань, навичок і умінь; уроки контролю й корекції знань, навичок і вмінь. Така класифікація найзручніша для планування та прогнозування діяльності вчителя, обгрунтування методики кожного уроку. Кожен тип уроку має свої етапи побудови, їх послідовність та взаємозв'язки.
Практика проведення уроків з основ безпеки життєдіяльності у загальноосвітніх навчальних закладах переконує, що за видом провідної й допоміжної пізнавальної діяльності серед різних типів організації та проведення занять переважають уроки пояснення нового навчального матеріалу з елементами корекції набутих знань і вмінь
Створюючи технологічну модель уроку, його основні етапи (макроструктура) доцільно занести до першої графи і позначати таким чином:
- організаційний момент (початок уроку) - (О);
- актуалізація потрібних знань: теоретичних відомостей, способів виконання дій і життєвого досвіду учнів (активізація потрібного навчального досвіду - (А);
- пояснення нового матеріалу та способів виконання дій - (Пн);
- формування знань, умінь і способів виконання дій (формування нового навчального досвіду) - (Ф);
- узагальнення - (У) і систематизація - (С) набутого навчального досвіду;
- контроль - (К) і корекція - (Кр) набутих знань, умінь і способів виконання дій (набутого навчального досвіду);
- підсумки уроку - (П).
Відповідно до структурного елементу уроку в наступній графі (Поточна хвилина) подається його тривалість як проміжок часу між початком і закінченням даного етапу не у кількісному, а в порядковому варіанті.
Такий вид порядкової реєстрації часових витрат на проведення кожного етапу дозволяє порівняти технологічну й психофізіологічну моделі конкретного уроку, міру врахування вчителем впливу тих психофізіологічних процесів, які відбуваються в організмі учня впродовж уроку.
Схема оформлення технологічної моделі уроку
Технологічна модель уроку
Прізвище й ініціали вчителя
Клас, навчальний предмет
Тема уроку
Навчальна мета уроку
ВІЛ-інфекція. Джерела і шляхи розповсюдження ВІЛ-інфекції. Способи попередження ВІЛ-інфікуваня. СНІД.
ВІЛ — вірус імунодефіциту людини, що викликає захворювання за назвою СНІД. Варто помітити, що можна бути носієм вірусу і не хворіти на СНІД. ВІЛ нібито дрімає в людині. Таким чином, носій ВІЛ-інфекції може передати її іншому. Для того щоб виявити ВІЛ-інфекцію, необхідно зробити спеціальний аналіз крові, що покаже наявність антитіл.
Джерелом захворювання завжди є хвора людина.
Основні шляхи передачі ВІЧ-інфекції .
Статевий шлях — під час статевих контактів (гетеросексуальних або гомосексуальних), не захищених презервативом. Ризик підхопити ВІЛ-інфекцію, як і будь-яку іншу хворобу, що передається статевим шляхом, збільшується у випадку групових статевих контактів або під час «випадкових» зв'язків без використання презерватива.
Через кров — при обміні вже використаними шприцами між наркоманами, оскільки в організм потрапляють інфіковані кров і наркотик, при використанні нестерильних медичних інструментів у клініках, лабораторіях, стоматологічних кабінетах та ін.
Коли цілісність шкірних покривів порушується гострими предметами (голкою, бритвою або інструментом для татуювання чи манікюру), якими перед цим користувалася інфікована людина і кров якої залишилася на них.
Вагітна жінка, що є носієм вірусу, може заразити свою дитину під час вагітності або пологів. Це так званий вертикальний шлях передачі ВІЛ-інфекції.
СНІДом не заражаються в туалетах, басейнах, ресторанах, на роботі, у школі, при чханні та кашлі, через укуси комах, посуд, домашніх тварин, контакти в громадському транспорті, обійми, через гроші, постільну білизну, мило, мочалку, рушники, дверні ручки і спортивні снаряди, поцілунок чи рукостискання. Тому немає ніякого ризику жити поруч
з носієм вірусу або хворим на СНІД.
На сьогоднішній день ризик зараження при переливанні крові або вживанні препаратів крові є мінімальним, тому що в донорів обов'язково перевіряють кров на наявність ВІЛ-інфекції.
Ін'єкційна наркоманія — головний шлях поширення ВІЛ-інфекції: 80 % наркоманів заражені вірусом імунодефіциту людини.
ВІЛ-інфекція значно послаблює захисні сили організму, у результаті за несприятливих умов носій ВІЛ-інфекції захворіє на СНІД.
СНІД — синдром придбаного імунодефіциту — це хвороба, що викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що уражає захисну систему організму. СНІД — це вірусна хвороба, що може передаватися від однієї людини до іншої. Цей вірус може значно послабити захисні механізми організму людини, що робить останній сприйнятливим до ряду інфекцій і навіть до онкологічних захворювань.
Необхідно пам'ятати, що ВІЛ-інфекція не передається при щоденному спілкуванні, а також про те, що ВІЛ-інфекції можна уникнути.