Практичне заняття №9 Розрахунок небезпеки пересічення проїзних частин на одному рівні за допомогою конфліктних точок

Загальні відомості

Конфліктна точка – місце на вулично-дорожній мережі, де взаємодіють між собою транспортні та пішохідні потоки. Розрізняють такі основні види конфліктних точок: розділення, злиття, пересічення (перетину) та переплетення потоків.

Оцінка небезпеки пересічення може здійснюватися за такими системами оцінки (розрахунку) конфліктних точок:

• п’ятибальною

Даний метод пропонує оцінку за показником складності транспортного вузла виходячи з того, що відхилення оцінюють 1, злиття - 3 і перетин – 5 балами:

_, (9.1)

де - кількість точок відхилення, - кількість точок злиття, - кількість точок пересічення

При цьому транспортний вузол вважається простим, якщо т<40; середньої складності, якщо т = 40...80; складним - з показником т = 80... 150; дуже складним — при т >150.

• десятибальною

Розрахунок проводиться за аналогією із п’ятибальною, тобто враховується лише схема маневрів, проте конфліктні точки мають такі значення балів (таблиця 9.1):

Таблиця 9.1

Значення балів при розрахунку небезпеки перехрестя з допомогою конфліктних точок за десятибальною системою оцінки

Конфліктні точки	Коефіцієнти небезпеки	Конфліктні точки	Коефіцієнти небезпеки
Відхилення	1	Пересічення під кутом 900	6
Злиття	2	Пересічення під кутом 1200	7
Пересічення під кутом 300	3	Пересічення під кутом 1500	9
Пересічення під кутом 6000	4	Зустрічний рух по одній смузі	10

• за індексом інтенсивності транспортних потоків

Потенційна небезпека зіткнень транспортних засобів при маневрах пропорційна інтенсивності руху взаємодіючих транспортних потоків. Для обліку цього можна ввести у визначення показника складності т дані, що характеризують інтенсивність взаємодіючих потоків в кожній конфліктній точці. Такий показник (індекс інтенсивності транспортних потоків) для окремої конфліктної точки можна підрахувати за формулою:

, (9.2)

де і — інтенсивності потоків, що взаємодіють в даній точці.

Для транспортного вузла в цілому формула показника складності з урахуванням індексу інтенсивності прийме вигляд:

, (9.3)

де - множина номерів потоків, які відповідають п-му типу конфліктної точки: А₁ = п_в; А₂=3п_з; А₃=5п_П.

• за кількістю небезпечних ситуацій в годину

При такій оцінці підсумовуються дані по конфліктних ситуаціях для всіх точок, незалежно від типу. Так, для перетину загальна кількість потенційно можливих конфліктних ситуацій розраховується, виходячи з якнайменшої інтенсивності (у фактичних одиницях) двох конфліктуючих потоків.

• за коефіцієнтом відносної аварійності для нерегульованого перехрестя

Для оцінки безпеки руху на пересіченнях застосовується метод, побудований на використанні даних статистики ДТП. Метод побудований на тому, що кожна із конфліктних точок на пересіченні представляє для руху тим більшу небезпеку, чим більша інтенсивність потоків, що перетинаються в цій точці. Небезпеку кожної конфліктної точки визначають:

, (9.4)

де - відносна аварійність (небезпека) конфліктної точки, ДТП на 10 млн. автомобілів, що проїхали через пересічення; - інтенсивність транспортних потоків, що перетинаються в конфліктній точці, авто/год., - коефіцієнт річної нерівномірності (визначають за даними обліку інтенсивності руху як відношення середньодобової інтенсивності руху в кожному місяці до річної середньодобової інтенсивності), приймається від 0,05 до 0,13; «25» - кількість робочих днів у місяці.

Дані про відносну аварійність конфліктних точок на нерегульованому пересіченні двосмугових вулиць та доріг представлено у відповідній таблиці 9.2.

Таблиця 9.2

Відносна аварійність конфліктних точок

Взаємодія потоків	Схема руху	Характеристика пересічення	Відносна аварійність, ДТП на 10 млн. автомобілів
Злиття	правий поворот	R<15 м , перехідні криві , перехідні криві, перехідно-швидкісні смуги	0,0250 0,0040 0,0008 0,0003	0,0200 0,0020 0,0008 0,0003
	лівий поворот	10 м 10 м < R < 25 м 10 м < R < 25 м, перехідно-швидкісні смуги	0,0320* 0,0025* 0,0005	0,0022* 0,0017* 0,0005
Пересічення			0,0080 0,0050 0,0036 0,0056 0,0120 0,0210 0,0350	0,0040 0,0025 0,0018 0,0028 0,0060 0,0105 0,0175
Розділення	на правому повороті	R<15 м , перехідні криві , перехідні криві, перехідно-швидкісні смуги	0,200 0,0060 0,0005 0,0001	0,0200 0,0060 0,0005 0,0001
	на лівому повороті	R < 10 м 10 м < R < 25 м 10 м < R < 25 м, перехідно-швидкісні смуги	0,0300 0,0040 0,0010	0,0300 0,0025 0,0010
Два потоки, що повертають		Розділення двох потоків Пересічення двох лівоповоро-тніх потоків Злиття двох потоків	0,0015 0,0020 0,0025	0,0010 0,0005 0,0012

Для визначення дані таблиці, позначені зірочкою, потрібно помножити на коефіцієнт , враховуючи кут перетину доріг (таблиця 9.3).

Таблиця 9.3

Коефіцієнт, що враховує кут перетину доріг

, град	до 30	40	50-75	90	120	150
	1,8	1,2	1,0	1,2	1,9	2,1

Вони можуть бути використані і для багато смугових вулиць та доріг. Для цього відносну аварійність для прямого пересічення і лівого повороту потрібно помножити: на 3,5, якщо головний напрямок має чотирьох смугову проїжджу частину з роздільною смугою, і на 4,5, якщо такої роздільної смуги немає.

Загальна небезпека пересічення складатиме:

, (9.5)

де n – кількість конфліктних точок на перехресті.

Рівень забезпечення безпеки руху на пересіченнях оцінюють показниками аварійності:

, (9.6)

де - інтенсивності руху на дорогах, що пересікаються, авто/доб.,

В залежності від показника аварійності нерегульованого пересічення рекомендуються наступні заходи із підвищення безпеки руху:

< 8 – забезпечення оглядовості на пересіченні, розставлення дорожніх знаків;

=8-12 - забезпечення оглядовості на пересіченні, розставлення дорожніх знаків, розмітка проїжджої частини, освітлення поверхні пересічення;

=12-16 - забезпечення оглядовості на пересіченні, розставлення дорожніх знаків, розмітка проїжджої частини, освітлення поверхні пересічення, часткова каналізація руху;

>16 – побудова повністю каналізованого пересічення, заміна Х-подібного пересічення кільцевим або введення світлофорного регулювання.

• за коефіцієнтом відносної аварійності для регульованого перехрестя

Безпека руху на пересіченнях із світлофорним регулюванням оцінюють також за небезпекою конфліктних точок. На відміну від нерегульованих пересічень на регульованих виділяють шість конфліктних точок (таблиця 9.4).

Таблиця 9.4