Тема 11. Аварійно-відновні роботи на водовідвідній мережі

11.1 Основні причини аварій на каналізаційній мережі

Часто нормальна експлуатація водовідвідної мережі порушується через дефекти будівництва, недотримання окремими абонентами правил користування каналізацією й ін. Це призводить до раптових руйнувань або закупорювань труб, припинення водовідведення стічних вод із виливанням їх на поверхню землі та спричиняє потребу в розкритті трубопроводів (розкопуванні) з виконанням аварійно-відновних робіт.

Лише в Харкові щорічно буває від 20 до 30 великих аварій на водовідвідних мережах міської каналізації з розкопуванням трубопроводів і виконанням складних аварійно-відновних робіт.

Основні причини таких аварій:

1. Просідання труб і колодязів, зумовлені дефектами проектування та будівництва (неякісні зарівнювання стиків, монтаж колодязів і вкладання трубопроводів на недбало підготовлену основу, неправильне призначення типу основ та ін.).

2. Стирання лотків трубопроводів у разі підвищених швидкостей течії стічних вод із твердими речовинами.

3. Руйнування труб під дією зовнішніх навантажень (насипний ґрунт, транспорт).

4. Руйнування трубопроводів від корозії внаслідок агресивної дії стічних вод і блукаючих потоків.

11.2 Необхідні заходи при ліквідації аварії на мережі

Мережі каналізації здебільшого тупикові, й аварія на одній із ділянок виключає з роботи всі мережі, приєднані до цієї ділянки. Тому на період ліквідації аварії, звичайно, забезпечують тимчасовий режим роботи каналізаційної мережі в обхід аварійної ділянки. Для цього необхідні наступні заходи:

• попередження абонентів про тимчасове (на період відновних робіт) зменшення подачі води;

• організація робіт уночі (у години найменшого водоспоживання);

• облаштування обвідної лінії та тимчасового перекачування стічних вод в обхід аварійної ділянки в розміщені нижче мережі.

Після закінчення підготовчих робіт відключають ділянку, що ремонтують. Для цього в розміщених нижче і вище колодязях установлюють спеціальні "пробки" (див. рис. 6.1), вигляд і розміри яких залежать від діаметра мережі, габаритних розмірів колодязів, тривалості виконання робіт та інших умов. "Пробки" бувають металеві, дерев’яні, пневматичні; установлюють їх із поверхні землі або з колодязів. Для відключення мережі можна використовувати також звичайні мішки з піском або іншим наповнювачем.

Після виконання всіх перелічених заходів починають розкривати ділянку мережі, яку ремонтують, і замінювати труби, що вийшли з ладу, або виконувати інші роботи. Оскільки каналізаційні мережі часто містяться в обводнених ґрунтах, аварійні роботи на них виконують за допомогою штучного водозниження.

Після ліквідації аварії починають відновлювати роботу мережі. Спочатку знімають "пробку" в нижньому колодязі, а потім у верхньому. Переконавшись у нормальній роботі трубопроводу, відключають і демонтують тимчасову установку водозниження, якщо вона є, і засипають трубопровід.

Слід пам’ятати, що аварійно-відновлювальні роботи на мережах каналізації виконують здебільшого без ретельно розробленого проекту. Необхідність ліквідації аварії в стислі терміни без зупинки роботи системи водовідведення не дає можливості заздалегідь провадити геологічні і інші дослідження, розробити проект, вибрати найбільш ефективну технологію і засоби механізації. Тому інженерно-технічні працівники служб експлуатації найчастіше використовують технологію й організують роботи з ліквідації аварій на базі накопиченого досвіду, наявних засобів механізації, оперативного виконаних розрахунків.