
- •Тема 1. Вступ. Загальні положення й завдання експлуатації систем водопостачання та водовідведення
- •1.1 Організація експлуатації систем водопостачання
- •1.2 Організація експлуатації систем водовідведення
- •Тема 2. Прийом в експлуатацію водопровідно-каналізаційних мереж і споруд на них
- •2.1 Особливості прийому в експлуатацію трубопроводів водопостачання
- •2.2. Прийом напірно-регулюючих пристроїв експлуатацію
- •2.3 Особливості прийому в експлуатацію трубопроводів каналізації
- •Тема 3. Забезпечення безпечної роботи персоналу під час експлуатації систем водопостачання та водовідведення
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Тема 4. Планово-попереджувальний ремонт мережі та споруд
- •4.1 Поточний ремонт мереж, водоводів і споруд на них
- •4.2 Капітальний ремонт водопровідної мережі
- •Тема 5. Аварійний ремонт мережі та споруд
- •5.1 Організація аварійного ремонту
- •5.2 Визначення місця пошкодження трубопроводу
- •5.3 Характер пошкоджень і методи ремонту
- •5. 4 Тріщини та розриви чавунних труб
- •Класифікація аварій і браку Аварії
- •Пошкодження неаварійного характеру
- •Визначення причин аварій і браку
- •Порядок розслідування аварій і браку
- •Тема 6. Контроль за режимом роботи мереж і водоводів
- •6.1 Спостереження за напором у мережі
- •6.2 Заходи з раціонального використання води та зниження її втрат
- •6.3 Регулювання напорів
- •Тема 7. Боротьба з витоками та втратами води на міських водопроводах
- •7.1 Характеристика витрат води
- •1. Невраховані витрати води
- •2. Вода, урахована вимірювальними приладами, але витрачена нераціонально
- •3. Корисні витрати води, ураховані водолічильниками або нормами водоспоживання, але несплачувані споживачами
- •7.2 Виявлення втрат у водопровідній мережі
- •7.2.1 Виявляння витоку за допомогою контрольного водоміра
- •7.2.2 Виявляння витоку за допомогою гідравлічного преса
- •7.2.3 Виявляння витоку за допомогою пожежного гідранта та манометра
- •7.2.4 Виявляння витоку та його розміру за падінням рівня води в баці башти або в напірному резервуарі
- •7.2.5 Виявляння витоку та визначення його розміру за допомогою приладу Панкевича
- •Приклад розрахунку розміру витоку
- •7.2.6 Виявляння витоку з дворової й внутрішньоквартальної водопровідної мережі
- •7.2.7 Виявляння витоків на домових вводах
- •7.2.8 Пошук місця прихованого витоку
- •7.2.9 Визначення місць витоку прослуховуванням "на шум"
- •7.2.10 Визначення місць витоку з труб дюкера стисненим повітрям
- •7.2.11 Спосіб визначення прихованих місць течі з трубопроводів за допомогою пневматичних балонів (метод інженера Попова)
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Тема 8. Періодичний огляд мережі
- •8.1 Зовнішній огляд мережі
- •8.2 Технічний огляд мережі
- •Тема 9. Профілактичне прочищення мережі
- •9.1 Промивка мережі водою
- •9.2 Прочищення гумовими кулями
- •9.3 Прочищення мережі каналізації спареними дисками
- •9.4 Прочищання мережі машиною
- •Тема 10. Ліквідація засмічень на водовідвідній мережі
- •10.1 Склад та оснащення бригади
- •10.2 Засмічення на мережі та методи їх усунення
- •Тема 11. Аварійно-відновні роботи на водовідвідній мережі
- •11.1 Основні причини аварій на каналізаційній мережі
- •11.2 Необхідні заходи при ліквідації аварії на мережі
- •Тема 12. Особливості експлуатації колекторів глибокого залягання
- •Тема 13. Поточний і капітальний ремонт мережі
- •13.1 Поточний ремонт мереж та споруд
- •13.2 Капітальний ремонт мереж та споруд
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
- •«Експлуатація вк систем»
Тема 9. Профілактичне прочищення мережі
Практика показує, що найбільш трудомісткою експлуатаційною роботою на водовідвідній мережі є регулярне профілактичне (попередужувальне) прочищення трубопроводів. Мета його – забезпечити безперебійні протікання стічних вод і попередити можливе забивання мережі відкладами опадів. Крім того, профілактичне прочищання покращує якісний склад повітря в мережі, оскільки з неї видаляють органічні речовини, що гниють і містяться, звичайно, в осаді.
Профілактичне прочищення водовідвідної мережі виконують на основі річних планів робіт. У процесі розробки таких планів установлюють періодичність і послідовність прочищення окремих ділянок, способи прочищення, кількість робітників, інструментів і механізмів, виходячи з розмірів трубопроводів і їхнього технічного стану, гідравлічних умов (підпор) мережі, результатів технічного огляду тощо.
Трубопроводи діаметром до 0,6 м уключно прочитують переважно щонайменше один раз на рік. Мережі з незначним наповненням, невеликими швидкостями течії стічних вод і підвищеним умістом важких опадів прочищають кілька разів на рік.
Необхідність щорічного профілактичного прочищення трубопроводів діаметром понад 0,6 м зумовлюється їхньою гідравлічною характеристикою та технічним станом. За сприятливих умов окремі трубопроводи великого діаметра можна прочищати раз на кілька років.
Здебільшого мережі прочищають за окремими басейнами каналізування, починаючи з верхніх ділянок вуличних мереж.
Оскільки профілактичне прочищення водовідвідних мереж можна виконувати різними способами, то найважливішим завданням служби експлуатації мережі є вибір раціональнішого з них для певних конкретних умов.
Основні способи прочищення водовідвідної мережі:
гідравлічний – промивання водою;
гідромеханічний – прочищення саморушними (за рахунок підпору вода) снарядами, що плавають і пересуваються днищем;
гідродинамічний – прочищення струменями води, що подається під високим тиском;
механічний – прочищення снарядами, які протягують трубопроводами за допомогою лебідок.
При гідравлічному способі для прочищення трубопроводів використовують стічну, водопровідну воду або воду з місцевих джерел.
Цей спосіб застосовують переважно на трубопроводах малих діаметрів (150 – 250) мм) за наявності легких осадів та осадів, що нещільно злежалися. Сутність способу полягає в тому, що різними прийомами створюється короткочасне збільшення витрат води та швидкості її плину на окремій ділянці мережі. Вода піднімає з дна трубопроводу осад і переносить його далі за течією. Операція повторюється до повного видалення осаду з трубопроводу.
Гідромеханічний спосіб прочищення мережі полягає в тому, що трубопроводами пропускають спеціальні пристрої (снаряди) менших розмірів, ніж поперечний переріз труб. Розмивають осад струменями води, які вибивають його з великою швидкістю через вузькі щілини – просвіти між снарядом, стінками та днищем трубопроводу. Потоком води і снарядом, що рухається, осад просувається вниз за течією. При гідромеханічному способі застосовують саморушійні снаряди, що пересуваються трубопроводом за рахунок підпору води, який вони створюють. Швидкість пливу води при цьому різко збільшується, сягаючи 8 – 10 м/с, унаслідок чого осади розмиваються й виносяться вниз за течією. При такому способі прочищення з трубопроводів видаляються не лише органічні речовини та пісок, а й досить великі предмети. В окремих випадках снаряди протаскують тросами лебідок. При гідромеханічному способі прочищення мережі найчастіше застосовуються плаваючі снаряди – гумові та металеві кулі, дерев’яні циліндри та повзучі снаряди, що рухаються дном трубопроводу, – парні диски. При цьому гумові кулі та диски використовують на трубопроводах діаметром до 0,6 м, оскільки можливе їхнє пропускання через стандартні колові горловини оглядових колодязів. А дерев’яні циліндри та металеві кулі застосовують на колекторах великого перерізу, опускаючи їх через знімні перекриття камер-колодязів.
При гідравлічному способі прочищення мережі у гирла трубопроводу, який прочищають, уводять спеціальний, із особливим наконечником шланг, до якого із цистерни машини для очищення каналізаційних мереж КО-502 або КО-504 під великим тиском подають водопровідну воду. Струмені води, що виходять із отворів наконечника, створюють реактивну тягу, яка пересуває шланг трубопроводом, одночасно розмивають осади на дні та стінках трубопроводу і транспортують їх униз за течією.
Механічне прочищання мережі спеціальними снарядами застосовують тоді, коли немає можливості використати зазначені щойно способи прочищення через велику кількість осадів, що осіли у трубопроводах, або через їхню значну твердість за малого притоку стічних вод, а також у підтоплених трубопроводах або у трубопроводах із дефектами. До цих снарядів належать коренерізи, совки, розпушувач осаду, якорі й ін. Робота цими снарядами трудомістка й виконується в антисанітарних умовах. Крім того, протягувати зазначені снаряди за допомогою лебідок потрібно дуже обережно, щоб не пошкодити стінки та стики трубопроводів, особливо керамічних.
При профілактичному прочищуванні водовідвідної мережі будь-яким із зазначених способів більша частіша осадів розпушується, розмивається й виноситься переважно потоком води в ділянки трубопроводів, що лежать нижче. Проте іноді, наприклад, коли трубопровід надто забитий та осади складаються з важких фракцій (пісок, каміння, металеві предмети) або мають великі розміри, щоб попередити забивання мережі, або лежить нижче за течією, затримують ці забруднення, уловлюючи їх в оглядових колодязях і витягуючи на поверхню землі різними способами (виливами, відрами, насосами й ін.). Витягнутий осад у найкоротший термін вивозять на звалище. Іноді для видалення великої кількості опадів із колодязів застосовують машини мулоочисні ИЛ-98013 або К0-507. Проте їхнє використання обмежене висотою піднімання осаду (близько 5 м) й ускладнене при роботі в холодну пору року.
Профілактичне прочищання водовідвідної мережі виконують бригади, що складаються з бригадира і трьох – п’яти робітників, кількість яких залежать від розмірів перерізу трубопроводів, інтенсивності руху на проїзній частині, характеру снарядів, що застосовуються, й інших особливостей роботи. Якщо передбачається видобування з мережі великої кількості забруднень, склад бригади збільшують.
Роботи, пов’язані з профілактичним прочищенням водовідвідної мережі, виконують цілий рік, але план складають так, щоб не менше 2/3 усіх річних робіт з прочищення виконувалися в теплу пору року. На транспортних магістралях прочищення виконують переважно вночі. Своєчасне прочищення трубопроводів зменшує можливість виникнення засмічень і дозволяє уникнути робіт з витяганню з колодязів мережі осадів.