- •Тема 1. Вступ. Загальні положення й завдання експлуатації систем водопостачання та водовідведення
- •1.1 Організація експлуатації систем водопостачання
- •1.2 Організація експлуатації систем водовідведення
- •Тема 2. Прийом в експлуатацію водопровідно-каналізаційних мереж і споруд на них
- •2.1 Особливості прийому в експлуатацію трубопроводів водопостачання
- •2.2. Прийом напірно-регулюючих пристроїв експлуатацію
- •2.3 Особливості прийому в експлуатацію трубопроводів каналізації
- •Тема 3. Забезпечення безпечної роботи персоналу під час експлуатації систем водопостачання та водовідведення
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Тема 4. Планово-попереджувальний ремонт мережі та споруд
- •4.1 Поточний ремонт мереж, водоводів і споруд на них
- •4.2 Капітальний ремонт водопровідної мережі
- •Тема 5. Аварійний ремонт мережі та споруд
- •5.1 Організація аварійного ремонту
- •5.2 Визначення місця пошкодження трубопроводу
- •5.3 Характер пошкоджень і методи ремонту
- •5. 4 Тріщини та розриви чавунних труб
- •Класифікація аварій і браку Аварії
- •Пошкодження неаварійного характеру
- •Визначення причин аварій і браку
- •Порядок розслідування аварій і браку
- •Тема 6. Контроль за режимом роботи мереж і водоводів
- •6.1 Спостереження за напором у мережі
- •6.2 Заходи з раціонального використання води та зниження її втрат
- •6.3 Регулювання напорів
- •Тема 7. Боротьба з витоками та втратами води на міських водопроводах
- •7.1 Характеристика витрат води
- •1. Невраховані витрати води
- •2. Вода, урахована вимірювальними приладами, але витрачена нераціонально
- •3. Корисні витрати води, ураховані водолічильниками або нормами водоспоживання, але несплачувані споживачами
- •7.2 Виявлення втрат у водопровідній мережі
- •7.2.1 Виявляння витоку за допомогою контрольного водоміра
- •7.2.2 Виявляння витоку за допомогою гідравлічного преса
- •7.2.3 Виявляння витоку за допомогою пожежного гідранта та манометра
- •7.2.4 Виявляння витоку та його розміру за падінням рівня води в баці башти або в напірному резервуарі
- •7.2.5 Виявляння витоку та визначення його розміру за допомогою приладу Панкевича
- •Приклад розрахунку розміру витоку
- •7.2.6 Виявляння витоку з дворової й внутрішньоквартальної водопровідної мережі
- •7.2.7 Виявляння витоків на домових вводах
- •7.2.8 Пошук місця прихованого витоку
- •7.2.9 Визначення місць витоку прослуховуванням "на шум"
- •7.2.10 Визначення місць витоку з труб дюкера стисненим повітрям
- •7.2.11 Спосіб визначення прихованих місць течі з трубопроводів за допомогою пневматичних балонів (метод інженера Попова)
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Тема 8. Періодичний огляд мережі
- •8.1 Зовнішній огляд мережі
- •8.2 Технічний огляд мережі
- •Тема 9. Профілактичне прочищення мережі
- •9.1 Промивка мережі водою
- •9.2 Прочищення гумовими кулями
- •9.3 Прочищення мережі каналізації спареними дисками
- •9.4 Прочищання мережі машиною
- •Тема 10. Ліквідація засмічень на водовідвідній мережі
- •10.1 Склад та оснащення бригади
- •10.2 Засмічення на мережі та методи їх усунення
- •Тема 11. Аварійно-відновні роботи на водовідвідній мережі
- •11.1 Основні причини аварій на каналізаційній мережі
- •11.2 Необхідні заходи при ліквідації аварії на мережі
- •Тема 12. Особливості експлуатації колекторів глибокого залягання
- •Тема 13. Поточний і капітальний ремонт мережі
- •13.1 Поточний ремонт мереж та споруд
- •13.2 Капітальний ремонт мереж та споруд
- •Контрольні питання для самоперевірки
- •Глосарій
- •Список використаних джерел
- •«Експлуатація вк систем»
Тема 7. Боротьба з витоками та втратами води на міських водопроводах
7.1 Характеристика витрат води
Неврахованою витратою та витоком води вважають різницю між об’ємом води, поданої до міської мережі, й об’ємом води, корисно відпущеної, тобто проданої.
Термін "неврахована витрата" води не вичерпує всіх втрат, пов’язаних із експлуатацією міського водопроводу. У низці випадків витрати води можуть бути врахованими та сплаченими, але воду витрачено нераціонально. Витоки та невраховані витрати води поділяються на три групи.
1. Невраховані витрати води
До неврахованих належать витоки:
із труб зовнішньої міської мережі;
на внутрішніх приєднаннях за відсутності на них водолічильників або недостатньої чутливості водолічильників;
із водорозбірних колонок;
при аваріях і розривах труб унаслідок замерзання або пошкодження;
розкрадання води.
2. Вода, урахована вимірювальними приладами, але витрачена нераціонально
До цієї групи належать:
втрати води на внутрішніх приєднаннях і в мережах через несправність санітарних приладів;
нераціональні витрати води промисловими підприємствами (використання води для виробничих цілей без її оборотності).
3. Корисні витрати води, ураховані водолічильниками або нормами водоспоживання, але несплачувані споживачами
Корисними вважаються витрати води на власні потреби водопровідно-каналізаційних підприємств, а також на пожежегасіння та пожежонавчання.
Боротьба з витоками та втратами води передбачає:
організацію обліку води як поданої до мережі, так і реалізованої споживачем (правильне ведення водолічильного господарства, ремонт і перевірка приладів обліку, налагоджена робота абонентного відділу, облік витрат води за відсутності водолічильників тощо);
виявлення та ліквідацію фактичних витоків і втрат води з водопровідної мережі, а також уживання заходів для попередження витоків і непродуктивних втрат води.
7.2 Виявлення втрат у водопровідній мережі
Витоки води в системі водопостачання поділяють на приховані та неприховані.
Приховані витоки, непомітні під час поверхневого огляду споруд, відбуваються з мереж, укладених у землі. Вони можуть довгий час залишатися невиявленими і становлять джерело великих втрат води.
Виявлення прихованих витоків на водопровідних лініях потребує виконання спеціальних робіт.
Неприхованими називають витоки, за яких воду, що витікає з водопровідних споруд, можна виявити без спеціальних досліджень (витоки з водорозбірних колонок, із дефектних місць трубопроводу при аваріях і пошкодженнях, із арматури санітарних приладів тощо). Неприховані витоки усувати набагато легше, ніж приховані. Вони менш небезпечні з точки зору можливого пошкодження будівель і підземних комунікацій.
Для виявлення прихованих витоків із міської водопровідної мережі застосовують, у першу чергу, манометричне вимірювання тисків, для чого обирають певні точки на відстані, що не перевищує 1 км, одна від одної.
Тиски вимірюють зразковим манометром класу точності 0,4 за допомогою стендера, що встановлюється на пожежних гідрантах, або через спеціальні штуцери, врізані у трубопровід.
За відсутності пожежного гідранта для вимірювання напору можна використовувати водоочисні вузли на вводах у домах, де для тимчасового встановлення манометра використовують штуцер контрольного крана водолічильного вузла.
Тиск бажано вимірювати одночасно в кількох точках міської мережі. Якщо це неможливо зробити, вимірювання виконують послідовно протягом 2 – 3 годин, обов'язково зберігаючи постійний режим роботи насосних станцій і мережі.
Результати вимірювання тисків заносять у спеціальний журнал із зазначенням дати й часу вимірювання, діаметра водопровідної лінії, поверховості будівель і режиму роботи насосної станції.
Для зручності та точності аналізу вимірювання й виявляння місць можливих витоків здобуті дані потрібно наносити на схему водопровідної мережі.
Аналізуючи вільні напори, необхідно пам’ятати, що різке падіння напору спричиняється також забиванням трубопроводу або наявністю певних неврахованих витрат води на досліджуваній ділянці трубопроводу. Це дає змогу одночасно з виявлянням прихованих витоків виявляти також інші недоліки в роботі мережі.
На ділянках, де помічаються різкі невиправдані зниження напору, визначення виконують повторно з меншими відстанями між точками вимірювання. Це дає змогу наблизитися безпосередньо до пошкоджених місць трубопроводів.