1.Класифікація політичних партій

Існує декілька класифікацій політичних партій за різними ознаками:

1. За класовою визначеністю: буржуазні, селянські, робітничі (у т.ч. комуністичні), соціалістичні та соціал-демократичні.

2. За ставленням до суспільного прогресу: радикальні (у т.ч. революційні), реформістські, консервативні, реакційні, контрреволюційні.

3. За ставленням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські (умовно, позаяк абсолютно нейтральних до влади партій не існує).

4. За формами і методами правління та характером політичної поведінки: ліберальні, демократичні, диктаторські, тоталітарні.

5. За принципами організації та членства: кадрові та масові.

6. За місцем у системі влади: легальні, напівлегальні, нелегальні.

7. За ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, ліберально-демократичні, націоналістичні, анархістські та ін.

8. За віросповіданням: християнські, мусульманські.

Деякі політологи виділяють партії: прагматичні (виборчі), парламентські, харизматично-вождистські та ін.

Політичні партії в Україні можна класифікувати за такими критеріями:

- ставлення до державного суверенітету;

- соціально-економічні пріоритети;

- ідейно-політичні засади тощо.

За ідейно-політичним спрямуванням виокремлюють:

- національно-радикальні,

- національно-демократичні,

- загальнодемократичні,

- соціалістичного спрямування,

- національних меншин.

2.Охарактеризуйте політичну систему україни

політична система — це сукупність інститутів, які формують і розподіляють державну владу та здійснюють управління суспільними процесами задля втілення інтересів певних соціальних груп. Політична система України нині перебуває на стадії розвитку всіх її компонентів, наповнення її функцій новим змістом, що відповідає статусу незалежної самостійної держави. Новий етап у розвитку політичної системи України настав із прийняттям Конституції України 28 червня 1996 р. Основний Закон держави визначив засади формування і розвитку політичної системи, закріпив функції її окремих елементів, розкрив зміст та особливості діяльності держави у політичній системі. Сьогодні у нашій державі відбувається активний процес становлення нового типу політичної системи, що відображається у формуванні системи органів місцевого самоврядування, запровадженні інституту президентської влади, поділі політичної влади та наявності механізму стримувань і противаг.

Основними напрямами формування і розвитку політичної системи України на сучасному етапі є:

— побудова демократичної соціально-правової держави;

— утвердження громадянського суспільства;

— подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;

— зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства і особи;

— вдосконалення діяльності засобів масової інформації.

Білет 12

1.Типологія партійних систем

Найвдалішу класифікацію партійних систем за цим критерієм запропонував італійський політолог Дж. Сарторі. Ця класифікація нерідко використовується і для типологізації сучасних партійних систем. Він виділяє сім типів партійних систем, що розташовані між “однопартійним” й “атомізованим” полюсами. Між ними розташовує ще п´ять проміжних типів партійних систем: гегемоністська, домінування, двопартійна й обмеженого плюралізму.

Однопартійна- Одна легальна партія, що відіг­рає домінуючу роль у державі;

• Зрощення партійного апарату з державним;

• Авторитарний або тоталітарний політичний режим

Гегемоністська • Одна провідна партія, інші — партії-сателіти;

• Зрощення партійного апарату з державним;

• Авторитарний або тоталітарний режим

Домінування

• Кілька партій, тривала (понад 20 років) і без­перервна перемога однієї з партій у конкурентній боротьбі на виборах;

Двопартійна

• Кілька партій, серед них — дві значно потужніші за інших;

• ормування складу уряду однією з двох партій, що перемогли на виборах;

• Впливова опозиція з боку партії, що програла вибори;

• Демократичний політичний режим

Обмеженого плюралізму

• Багато партій, серед них потужних (представле­них у парламен­ті) — кілька, а в уряді ще менше;

• Позасистемної опозиції немає;

Поляри­зованого плюралізму

• Багато партій, серед них потужними є крайні праві і крайні ліві;

• Формування уряду партіями центру;

Атомізована

• Багато партій або їх зовсім немає, кількість партій значення не має — всі вони невпливові;

• Уряд формується або на позапар­тійній основі, або на засадах широкої коаліції;