- •2. Поняття та структура політ. Влади
- •2. Організація політичної влади в україні
- •1.Політичні ідеї стародавнього Сходу
- •2. Політичне лідерство в україні
- •1.Політична думка епохи відродження
- •2.Поняття та структура політичного конфлікту
- •1.Політична думка Нового часу
- •2.Джерела, причини та передумови політичного конфлікту
- •1.Класифікація політичних конфліктів
- •2.Політична культура україни
- •1.Політична думка Київської Русі
- •2.Сутність та ознаки політичної партії
- •1.Політико-правові ідеї українських козаків
- •2.Організація державної влади в україні
- •1.Класифікація політичних партій
- •2.Охарактеризуйте політичну систему україни
- •1.Типологія партійних систем
- •2.Аналіз демократичної політичної системи
- •1.Вибори як політичний інститут
- •2.Політичні конфлікти в україні
- •1.Виборчі системи:поняття та різновиди
- •2.Становленнябагатопартійної системи україни
- •1.Поняття та сутність правової держави
- •2.Характеристика політичних партій україни
- •1.Охарактеризуйте види політики
- •2.Поняття та сутність соціальної держави
- •1.Законодавча влада та законодавчі органи держави
- •2.Виборча система україни
- •1.Типологія політичних лідерів
- •2.Охарактеризуйте виконавчі органи держави
- •1.Політичний лідер як суб’єкт політичного процесу
- •2.Місцеве самоврядування як політичний інститут
- •1.Поняття структура й функції політичної культури
- •2.Типологія політичних лідерів
- •1.Типологія політичної культури
- •2.Характеристика соціальної держави та особливості її формування в україні
- •1.Сутність та походження держави
- •2.Поняття та структура політичної системи
- •1.Поняття та функції держави
- •2.Функції політичних партій
- •1.Охарактеризуйте форми державного правління
- •2.Місцеве самоврядування в україні
- •1.Охарактеризуйте форми державного устрою
- •2. Форми завоювання політичної влади
1.Політична думка Київської Русі
Основними суспільно-політичними ідеями в Київській Русі були погляди на походження держави, князівської влади, правове регулювання суспільних відносин, стосунки між церквою і державою, проблеми єдності та суверенності політичної влади, об'єднання розрізнених удільних князівств навколо великого князя київського, самостійності й незалежності Русі тощо. Головними проблемами політичної думки цього періоду були дві: рівноправність Русі з іншими державами, передусім з Візантією, та необхідність об’єднання руських земель для збереження держави перед зовнішньою загрозою.
“СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ” митрополита ІЛАРІОНА. Закон Іларіон трактує як певну зовнішню настанову, що регулює примусовими методами діяльність людей на час до осягнення ними істини. Істина, благодать є певним внутрішнім контролером людської поведінки згідно з волею Божою.
КИРИЛО ТУРОВСЬКИЙ. Проблема співвідношення церковної та світської влади на початку ХІІ ст. привернула увагу єпископа Кирила Туровського. Він обстоював єдність цих гілок суспільної влади, ідею “одного володаря”, закликав до єднання Русі.
“ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ” монаха Києво-Печерської лаври НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ.
Одним із найважливіших питань політичного характеру є проблема рівності Київської Русі з іншими європейськими державами. Особлива увага в “Повісті...” приділяється обґрунтуванню законності й необхідності князівської влади. Автор подає схему коллективного володіння Київською Руссю князівським родом Рюриковичів.
Ідея єдності руських земель розглядається передусім як духовна, котру забезпечує християнська церква. Що стосується політичної єдності, то вона виявляється у єдності Київської Русі як спільної власності князів-братів, які мусять слухатися порад київського князя як старшого серед рівних. Причиною княжих міжусобиць у “Повісті...” вважається “спокутування” дияволом людей, а тому міжусобні війни і їх зачинателі є неправедними і гріховними.
2.Сутність та ознаки політичної партії
політична партія — це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.
Дж. Ла Паломбара вирізнив чотири основних елементи, які конституюють політичну партію. Будь-яка партія, вважає він, по-перше, є носієм ідеології або принаймні відбиває конкретну орієнтацію, бачення світу й людини. По-друге, партія — це організація, тобто відносно тривале в часі об'єднання людей, це інститут. По-третє, метою партії є завоювання і здійснення влади. По-четверте, кожна партія прагне забезпечити собі підтримку народу — аж до членства або активної участі в ній.
Основною ознакою політичної партії є її прагнення до завоювання і здійснення державної влади. Для досягнення цієї мети партія організаційно об'єднує прихильників певних поглядів, ідей. За цими ознаками політична партія відрізняється, по-перше, від суспільно-політичного руху, який не має характерних для партії організаційної структури та детально розробленої політичної програми, а по-друге, від групи інтересів, що не прагне до завоювання державної влади, а обмежується лише здійсненням впливу на неї.
Білет 10