- •2. Поняття та структура політ. Влади
- •2. Організація політичної влади в україні
- •1.Політичні ідеї стародавнього Сходу
- •2. Політичне лідерство в україні
- •1.Політична думка епохи відродження
- •2.Поняття та структура політичного конфлікту
- •1.Політична думка Нового часу
- •2.Джерела, причини та передумови політичного конфлікту
- •1.Класифікація політичних конфліктів
- •2.Політична культура україни
- •1.Політична думка Київської Русі
- •2.Сутність та ознаки політичної партії
- •1.Політико-правові ідеї українських козаків
- •2.Організація державної влади в україні
- •1.Класифікація політичних партій
- •2.Охарактеризуйте політичну систему україни
- •1.Типологія партійних систем
- •2.Аналіз демократичної політичної системи
- •1.Вибори як політичний інститут
- •2.Політичні конфлікти в україні
- •1.Виборчі системи:поняття та різновиди
- •2.Становленнябагатопартійної системи україни
- •1.Поняття та сутність правової держави
- •2.Характеристика політичних партій україни
- •1.Охарактеризуйте види політики
- •2.Поняття та сутність соціальної держави
- •1.Законодавча влада та законодавчі органи держави
- •2.Виборча система україни
- •1.Типологія політичних лідерів
- •2.Охарактеризуйте виконавчі органи держави
- •1.Політичний лідер як суб’єкт політичного процесу
- •2.Місцеве самоврядування як політичний інститут
- •1.Поняття структура й функції політичної культури
- •2.Типологія політичних лідерів
- •1.Типологія політичної культури
- •2.Характеристика соціальної держави та особливості її формування в україні
- •1.Сутність та походження держави
- •2.Поняття та структура політичної системи
- •1.Поняття та функції держави
- •2.Функції політичних партій
- •1.Охарактеризуйте форми державного правління
- •2.Місцеве самоврядування в україні
- •1.Охарактеризуйте форми державного устрою
- •2. Форми завоювання політичної влади
1.Поняття та функції держави
Держа́ва — формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду[1]; суб’єкт політики, ядро політичної системи. Поняття держа́ва можна розуміти як систему офіційних органів, що здійснюють керівництво суспільством. Зміст діяльності держави набув нових якостей:
держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства і придушення, а за допомогою досягнення громадського компромісу, толерантності, створення умов для розвитку громадянського суспільства;
держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї та інститути, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.;
держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян;
на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами.
За соціальним значенням Основні функції — найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед нею у конкретний історичний період. Неосновні функції — напрями діяльності держави зі здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя.
Залежно від територіальної спрямованості Внутрішні функції — такі напрями діяльності держави, в яких конкретизується внутрішня політика стосовно економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя суспільства. Зовнішні функції — основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим співтовариством у цілому.
За часом здійснення Постійні функції — напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість здійснюваних державою функцій є постійними. Тимчасові функції — напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства.
За принципом розподілу влади законодавчі, управлінські(виконавчі), судові.
2.Функції політичних партій
Політи́чна па́ртія — особлива громадська організація (об'єднання), що безпосередньо ставить перед собою завдання оволодіти політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування.
1. Представництво інтересів. Партії виступають важливими виразниками інтересів соціальних класів, прошарків і груп, трансформуючи велику кількість цих різноманітних і специфічних потреб і вимог у більш системні, зручні для оперування пакети пропозицій. 2. Комунікативна функція. Багато західних авторів особливо наголошують на цій функції політичних партій, зазначаючи, що саме вони значною мірою забезпечують необхідний зв’язок між тими, хто здійснює політичне керівництво, та тими, на кого воно поширюється, тобто практично на всіх інших громадян. 3. Формування і підбір політичних еліт та соціалізація. Партії служать головним механізмом у комплектуванні та поповненні еліт, через який кандидати на політичні посади готуються і відбираються на всіх рівнях партійної піраміди та через який, зокрема, обирається національне (державне) політичне керівництво. 4. Розробка політики та здійснення політичного курсу. У правлячій партії її лідери, що здійснюють політичне керівництво країною, вирішують подвійне завдання по встановленню, впорядкуванню та забезпеченню виконання спільних для всього суспільства цілей, національних інтересів даної держави. 5. Функції соціальної інтеграції. Політичні партії, несучи в собі певну систему ідейних цінностей по відношенню до здійснення політичної влади у суспільстві, виступають об’єктами емоційної прихильності (відданості) або протидії (ворожнечі).
Білет 24