- •2. Поняття та структура політ. Влади
- •2. Організація політичної влади в україні
- •1.Політичні ідеї стародавнього Сходу
- •2. Політичне лідерство в україні
- •1.Політична думка епохи відродження
- •2.Поняття та структура політичного конфлікту
- •1.Політична думка Нового часу
- •2.Джерела, причини та передумови політичного конфлікту
- •1.Класифікація політичних конфліктів
- •2.Політична культура україни
- •1.Політична думка Київської Русі
- •2.Сутність та ознаки політичної партії
- •1.Політико-правові ідеї українських козаків
- •2.Організація державної влади в україні
- •1.Класифікація політичних партій
- •2.Охарактеризуйте політичну систему україни
- •1.Типологія партійних систем
- •2.Аналіз демократичної політичної системи
- •1.Вибори як політичний інститут
- •2.Політичні конфлікти в україні
- •1.Виборчі системи:поняття та різновиди
- •2.Становленнябагатопартійної системи україни
- •1.Поняття та сутність правової держави
- •2.Характеристика політичних партій україни
- •1.Охарактеризуйте види політики
- •2.Поняття та сутність соціальної держави
- •1.Законодавча влада та законодавчі органи держави
- •2.Виборча система україни
- •1.Типологія політичних лідерів
- •2.Охарактеризуйте виконавчі органи держави
- •1.Політичний лідер як суб’єкт політичного процесу
- •2.Місцеве самоврядування як політичний інститут
- •1.Поняття структура й функції політичної культури
- •2.Типологія політичних лідерів
- •1.Типологія політичної культури
- •2.Характеристика соціальної держави та особливості її формування в україні
- •1.Сутність та походження держави
- •2.Поняття та структура політичної системи
- •1.Поняття та функції держави
- •2.Функції політичних партій
- •1.Охарактеризуйте форми державного правління
- •2.Місцеве самоврядування в україні
- •1.Охарактеризуйте форми державного устрою
- •2. Форми завоювання політичної влади
2.Поняття та сутність соціальної держави
Соціальна держава— це соціально орієнтована держава,що визнає людину найвищою соціальною цінністю, надає соціальну допомогу індивідам, які потрапили у важку життєву ситуацію, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя, перерозподіляє економічні блага відповідно до принципу соціальної справедливості і своє призначення вбачає в забезпеченні громадянського миру і злагоди в суспільстві.
Т. Тілтон, Н. Ферніс у 1977 р. виділили три моделі соціальної держави: «Позитивна держава соціального захисту» (англо-американська й англо-саксонська моделі) — орієнтована на зрівняння шансів на добробут усіх громадян, забезпечення та гарантування «рівних можливостей».
«Держава соціальної безпеки» («держава соціальної захищеності», «держава соціального захисту») — на додаток до забезпечення рівних шансів громадян створює умови повної зайнятості та гарантує всім громадянам без винятку отримання доходів не нижче прожиткового мінімуму.
«Соціальна держава загального добробуту» ( «держава загального добробуту», «соціальна держава загального благоденства») — забезпечує повну зайнятість, згладжує різнию в доходах усього населення, створює численні постійні державні та громадські соціальні служби.
Ознаки:
соціальна держава є закономірним продуктом еволюції громадянського суспільства в напрямку до громадянського суспільства соціальної демократії;
вона завжди визнається якісною характеристикою правової держави;
проголошення держави соціальною є важливою конституційною гарантією забезпечення і захисту соціальних прав людини;
оскільки як мета діяльності соціальної держави, так і сама ця діяльність (соціальна політика) визначаються правовими рішеннями, то її функціонування передбачає наявність розвинутого соціального законодавства;
соціальна держава слугує забезпеченню громадянського миру і злагоди в суспільстві;
утвердження соціальної державності сприяє трансформації ринкової економіки на соціальну ринкову, служінню власності інтересам як власника, так і суспільства.
Білет 17
1.Законодавча влада та законодавчі органи держави
Законода́вча вла́да, легіслату́ра (лат. latio legis — внесення законопроекту) — це відокремлена в умовах поділу влад гілка влади, головним призначенням якої є здійснення державної влади шляхом законотворення. Структурно є сукупністю повноважень щодо прийняття законів та інших нормативно-правових актів, а також сукупністю організаційних форм реалізації цих повноважень.
Органи законодавчої влади, як правило (але не завжди), є виборними і мають різні назви: Верховна Рада, Державна Дума, Конгрес, Сейм, Фолькетинг, Альтинг. Парламенти можуть бути двопалатні як у федеративних (США, Росія), так і в унітарних державах (Велика Британія, Франція), і однопалатні (Ізраїль, Нова Зеландія, Україна).
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Конституційний склад Верховної Ради України — чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.
Конституцією України визначені такі повноваження Верховної Ради України в сфері державного регулювання економіки.
Парламент — єдиний представницький орган народу і єдиний законодавчий орган, який цілком або частково створює інші вищі органи держави, визначає основи внутрішньої і зовнішньої політики держави і бере участь у її здійсненні, контролює діяльність інших вищих органів і посадових осіб.
Функції парламенту:
представницька— реалізується через обов'язок представляти інтереси народу, його різні шари за допомогою депутатського корпусу (постанови парламенту як представницького органу мають політичний характер),
законодавча— реалізується через право видавати закони (основна діяльність, що має юридичний характер);
фінансова— реалізується через право приймати рішення з фінансових питань (щорічно затверджувати бюджет країни);
установча— реалізується через право брати участь у формуванні вищих виконавчих, а також судових органів;
контрольна— реалізується через право здійснювати контроль за діяльністю уряду, інших вищих органів і посадових осіб;
політична— реалізується через право визначати основи внутрішньої та зовнішньої політики І через обов'язок брати участь у її здійсненні.