
- •14. Поняття мікродержави. Мікродержавні прагматичні утворення в класичному анархізмі.
- •15. Основні завдання неоконсерватизму. Роль неоконсерватизму в підвищенні рівня глобалізації.
- •16. Роль держави і концепції держави в консерватизмі і неоконсерватизмі.
- •18. Розвиток ініціативи власника в лібералізмі. Основні постулати лібералізму.
- •20. Анархізм як політична доктрина.
- •23.Види анархістської політичної свідомості. Роль корпоративізму в політичній доктрині класичного анархізму.
- •25Роль індивідуальної свободи в класичному анархізмі. Рівність в анархізмі.
- •26Види неоконсерватизму (нові праві, соціал-ліберталізм).
- •27Види класичного консерватизму(структурний та цінносно-процесуальний консерватизм).
- •29. Ситуаційна і джерельна база соціал-демократії.
- •31 Значення політичного примусу в анархізмі. Роль держави в пригнобленні особистості.
- •32 Політична свідомість», «політична культура», політична ідеологія», політична наука»: кореляція понять. Категорія «політична доктрина».
- •33 Поняття держави та “повзучого партнерства” в класичній соціал- демократії
- •34. Політика і історична спадковість за роботою м.Хайдегера «Буття і час».
- •35 Порівняльний аналіз неолібералізму та неоконсеватизму.
- •36. Поняття власності в соціал-демократії. Розподіл функцій власника. Солідарна відповідальність сторін економічного процесу.
- •37. Поняття революції. Недопустимість політичних струсів в соціал-демократії та марксистська теорія революції.
- •38. Шкода ринкової економіки та плановості в роботі ф.Ф.Хайека «Шлях до рабства»
- •39. Неолібералізм як тип політичної свідомості. Концепція «Держави всезагального блага».
- •40. Поняття надлишкової вартості. Вартість товару та основі марксистського розуміння експлуатації.
- •41. Проблематика політичних досліджень епохи постмодерну.
- •52. Примус, мета і час в соціал-демократії. Роль групи в соціал-демократії
- •57. Постулати анархізму
- •58. Джерела лібералізму. Основні ліберальні постулати.
- •59. Моделі соціалізму та їх основні характеристики
- •60,Перший етап розвитку політичної науки. Парадигми політичного знання.
- •62.Політична теорія ч.Меріама.Сутність політичного лідерства по Меріаму.
- •63,Політична теорія г.Ласуела та її основні характеристики.
- •64.Влада, політичний лідер та політична дія в політичній теорії м.Вебера.
- •65.Робота м.Вебера “ Протестантська етика і дух капіталізму” та її політологічний зміст.
- •66.Політична поведінка і політична культура- кореляція понять.
- •67.Політична система та держава в доктринах класичного і модерніського консерватизму.
- •68. Система джерел неолібералізму. Місце ліберальних теорій в системі неоліберальних концепцій.
- •69. Політична теорія неоконсервативної хвилі. Сутність економічної доктрини неоконсерватизму.
- •70. Політична теорія м.Гайдеггера. Присутність та подія.
- •71. Ситуація виникнення та основні політичні завдання неоконсерватизму.
- •72. Політична ситуації навколо виникнення неолібералізму. Ринок та значення його функціонування для розвитку політичних доктрин хх століття.
- •73. Політична теорія формального володарювання м.Вебера.(панування)
- •74. Система джерел та ситуація виникнення неоконсерватизму.
- •75. Приклади класифікації політичних доктрин. Класичні та модерніські, державні та альтернативні.
- •76. Порівняйте державні теорії в політичній доктрині класичних лібералізму та консерватизму.
- •77. Національна держава в політичній системі неоконсерватизму.
- •78. Види класичного консерватизму та їх основні відмінності.
- •79. Політична система та система політичних регуляторів в політичній доктрині модерніського лібералізму.
- •80. Елітариські теорії структурної політики г.Моски та в.Парето.
- •83. Неоконсервативна політична свідомість та основні її характеристики.
- •84. Соціал-демократична політична свідомість. Роль громадянського суспільства в соціал-демократії
- •85. Політичні доктрини як рівень політичної свідомості.
- •86. Етапи розвитку світової політичної науки.
- •87. Політична владі в традиціоналізмі. На прикладі класичного консерватизму і неоконсерватизму.
- •88. Особливості функціонування держави та зміна її рольового навантаження в політичних моделях класичного і нового лібералізму.
- •89 Політична доктрина та її характеристики. Рівні теоретичної політичної свідомості.
- •90. Джерельна база класичного консерватизму.
89 Політична доктрина та її характеристики. Рівні теоретичної політичної свідомості.
Політи́чна доктри́на — така, що випливає з певної ідеології, система настанов, які визначають цілі, що за певних конкретно-історичних умов можуть бути прийняті для реалізації державою, партією чи рухом, а також засоби їх досягнення. Зазвичай у структурі політичної свідомості виділяють три рівні: щоденний, емпіричний і теоретичний. Щоденна політична свідомість має конкретних постійних носіїв - індивіди, соціальні групи і спільноти; характеризується відносно тривалими рисами. Емпіричний рівень політичної свідомості - більш-менш усвідомлена сума спостережень про явища і процеси політичного життя, що виникають у її учасників. Цей рівень формується на грунті практичного повсякденного досвіду людей. На відміну від щоденного емпіричний рівень свідомості характеризується більшої визначеністю і предметністю уявлень про соціально-політичні процеси. Теоретичний рівень політичної свідомості - найбільш високий східець у пізнанні політичної дійсності. Це система поглядів і ідей, вироблених на основі наукового осмислення всієї сукупності соціально-політичних відносин.Теоретичний рівень політичної свідомості містить у собі більш-менш цілісне уявлення про закономірні, істотні зв'язки і відношення соціально-політичної дійсності.
Політична свідомість - одна з центральних категорій політології, яка характеризує суб'єктивну сторону політичної системи. За своїм змістом політична свідомість - ця складне явище, в узагальненій формі що відображає ступінь представлень громадян про політику і раціонального до неї відношення.
13.1. Політична свідомість, рівні, функції, форми. Суб'єктивна сторона політичного життя знаходить своє віддзеркалення в політичній свідомості. Політична свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток суспільно-політичних процесів. Отже, вона здатна справляти значний вплив на політичне життя, на динаміку політичної культури суспільства. Крім того, від рівня політичної свідомості багато в чому залежить політична поведінка, характер політичної діяльності, як окремих людей, так і їх суспільно-політичних об'єднань.
Політична свідомість - це усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами (індивідами, групами, спільнотами та ін.).
В структуру політичної свідомості включаються політичні норми і цінності, політичні переконання і уявлення, теоретичні і емпіричні знання. Політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації.
Політична свідомість взаємозв'язана і взаємодіє з іншою форою суспільної свідомості: економічними переконаннями, правовими теоріями і нормами, філософськими навчаннями, етичними концепціями, естетичними цінностями, художніми поглядами.
Функції політичної свідомості:
пізнавально-інформаційна - пізнання світу політики, отримання політичної інформації;
оцінна - оцінка політичної дійсності і формування політичних поглядів, переконань, позицій;
регулятивна - регулює соціальну поведінку людей на основі сприйняття дійсності, а також на основі сукупності що виробляються їм політичних ідей, норм, уявлень і переконань;
мобілізуюча - спонукає людей до політично орієнтованої поведінки, до участі в суспільному житті ради відстоювання своїх соціально-політичних інтересів.
Політична свідомість - системна освіта, що має різні рівні:
теоретичний - представлений різними роду концепціями, ідеями, переконаннями, що мають політичний характер. Усвідомлення політики на теоретичному рівні дозволяє:
а) ставити і вирішувати її найважливішу мету і задачі - як фундаментальні (стратегічні), так і поточні (тактичні);
б) визначати засоби і методи їх досягнення;
в) визначати напрями і шляхи організаційно-політичного забезпечення рішення наспілих проблем;
г) виробляти концептуальні підходи до соціального контролю ходу виконання політичних рішень і цільових програм;
д) коректувати політику з урахуванням даних політичного досвіду.
емпіричний - базується на безпосередній практиці, участі в політичному процесі різних соціальних спільнот.