- •14. Поняття мікродержави. Мікродержавні прагматичні утворення в класичному анархізмі.
- •15. Основні завдання неоконсерватизму. Роль неоконсерватизму в підвищенні рівня глобалізації.
- •16. Роль держави і концепції держави в консерватизмі і неоконсерватизмі.
- •18. Розвиток ініціативи власника в лібералізмі. Основні постулати лібералізму.
- •20. Анархізм як політична доктрина.
- •23.Види анархістської політичної свідомості. Роль корпоративізму в політичній доктрині класичного анархізму.
- •25Роль індивідуальної свободи в класичному анархізмі. Рівність в анархізмі.
- •26Види неоконсерватизму (нові праві, соціал-ліберталізм).
- •27Види класичного консерватизму(структурний та цінносно-процесуальний консерватизм).
- •29. Ситуаційна і джерельна база соціал-демократії.
- •31 Значення політичного примусу в анархізмі. Роль держави в пригнобленні особистості.
- •32 Політична свідомість», «політична культура», політична ідеологія», політична наука»: кореляція понять. Категорія «політична доктрина».
- •33 Поняття держави та “повзучого партнерства” в класичній соціал- демократії
- •34. Політика і історична спадковість за роботою м.Хайдегера «Буття і час».
- •35 Порівняльний аналіз неолібералізму та неоконсеватизму.
- •36. Поняття власності в соціал-демократії. Розподіл функцій власника. Солідарна відповідальність сторін економічного процесу.
- •37. Поняття революції. Недопустимість політичних струсів в соціал-демократії та марксистська теорія революції.
- •38. Шкода ринкової економіки та плановості в роботі ф.Ф.Хайека «Шлях до рабства»
- •39. Неолібералізм як тип політичної свідомості. Концепція «Держави всезагального блага».
- •40. Поняття надлишкової вартості. Вартість товару та основі марксистського розуміння експлуатації.
- •41. Проблематика політичних досліджень епохи постмодерну.
- •52. Примус, мета і час в соціал-демократії. Роль групи в соціал-демократії
- •57. Постулати анархізму
- •58. Джерела лібералізму. Основні ліберальні постулати.
- •59. Моделі соціалізму та їх основні характеристики
- •60,Перший етап розвитку політичної науки. Парадигми політичного знання.
- •62.Політична теорія ч.Меріама.Сутність політичного лідерства по Меріаму.
- •63,Політична теорія г.Ласуела та її основні характеристики.
- •64.Влада, політичний лідер та політична дія в політичній теорії м.Вебера.
- •65.Робота м.Вебера “ Протестантська етика і дух капіталізму” та її політологічний зміст.
- •66.Політична поведінка і політична культура- кореляція понять.
- •67.Політична система та держава в доктринах класичного і модерніського консерватизму.
- •68. Система джерел неолібералізму. Місце ліберальних теорій в системі неоліберальних концепцій.
- •69. Політична теорія неоконсервативної хвилі. Сутність економічної доктрини неоконсерватизму.
- •70. Політична теорія м.Гайдеггера. Присутність та подія.
- •71. Ситуація виникнення та основні політичні завдання неоконсерватизму.
- •72. Політична ситуації навколо виникнення неолібералізму. Ринок та значення його функціонування для розвитку політичних доктрин хх століття.
- •73. Політична теорія формального володарювання м.Вебера.(панування)
- •74. Система джерел та ситуація виникнення неоконсерватизму.
- •75. Приклади класифікації політичних доктрин. Класичні та модерніські, державні та альтернативні.
- •76. Порівняйте державні теорії в політичній доктрині класичних лібералізму та консерватизму.
- •77. Національна держава в політичній системі неоконсерватизму.
- •78. Види класичного консерватизму та їх основні відмінності.
- •79. Політична система та система політичних регуляторів в політичній доктрині модерніського лібералізму.
- •80. Елітариські теорії структурної політики г.Моски та в.Парето.
- •83. Неоконсервативна політична свідомість та основні її характеристики.
- •84. Соціал-демократична політична свідомість. Роль громадянського суспільства в соціал-демократії
- •85. Політичні доктрини як рівень політичної свідомості.
- •86. Етапи розвитку світової політичної науки.
- •87. Політична владі в традиціоналізмі. На прикладі класичного консерватизму і неоконсерватизму.
- •88. Особливості функціонування держави та зміна її рольового навантаження в політичних моделях класичного і нового лібералізму.
- •89 Політична доктрина та її характеристики. Рівні теоретичної політичної свідомості.
- •90. Джерельна база класичного консерватизму.
59. Моделі соціалізму та їх основні характеристики
Моделі соціалізму
- Ринковий соціалізм. Проблема ринкового соціалізму в цілому впирається в проблему поєднання плану і ринку. У ринковому соціалізмі ринок завжди визнавався як необхідний атрибут сучасного суспільства. Вважається, що ринок може існувати не тільки при частнокапіталістічеськой власності, але при інших її формах - при колективно-трудової, одноосібної, що в сучасному суспільстві, при сучасному рівні розвитку матеріального виробництва неможливо звільнитися від товарного виробництва і ринкових відносин. Негативна сторона ринкового соціалізму полягає в тому, що він відтворює багато з «хвороб» капіталізму, включаючи соціальну нерівність, макронестабільность, руйнування навколишнього середовища, хоча ці негативні сторони передбачається знищити за допомогою активного державного втручання і планування.
- Самоврядний соціалізм. У даному випадку відстоюється теза про те, що самоврядування як на виробництві, так і в суспільстві є першим атрибутом соціалістичності.
- Пролетарський соціалізм - соціалізм, заснований на ідеології робочого класу. Форма правління держави пролетарського соціалізму - диктатура пролетаріату-ця позаекономічних система управління державою відповідає низькому рівню розвитку продуктивних сил.
Творчий соціалізм - ринковий соціалізм, заснований на ідеології творчого класу. Творчий соціалізм виростає з стадії пролетарського соціалізму, він неминучий на етапі загальнонародної форми правління продуктивними силами держави
- Державний соціалізм - концепція, в якій соціалізм зводиться до втручання держави в економіку і соціальні відносини
60,Перший етап розвитку політичної науки. Парадигми політичного знання.
Риси першого етапу
1.Держава як рівноправний субєкт політики який має свої інтереси та потреби для раціоналізації
Всі процеси розглядаються через раціоналізацію інтересів людини
Політична влада розглядається як сукупність інтересів і інструментів влади.Вперше розглядається не тільки як примусовість ,а й як взаємодія людини з інтересами держави.
Політика бачилась як багаторівневе і аспектне явище
Політика пестала бути суспільно-політичною дією яка відірвана від соціального контекту в цілому
Головним соціальним регулятором визнавалась людина і її інтереси.
61.---
62.Політична теорія ч.Меріама.Сутність політичного лідерства по Меріаму.
Интерес к работам Мерриама обусловлен тем, что он является одним из ученых, оказавших наибольшее влияние на развитие политической науки в США. Тем не менее, следует признать, что в западной литературе недостает работ, в которых были бы освещены все аспекты научной деятельности Мерриама и в полном объеме проанализирована его концепция политической власти. выделенные Мерриамом черты политического лидера: восприимчивость к социальным и политическим тенденциям и быстрая реакция на них, гибкость в личных контактах и во взаимодействии с различными социальными группами, ораторское и писательское мастерство, храбрость.
Возникновение феномена лидерства обусловлено совпадением личностных качеств и психологических потребностей лидера (его способности и стремление к осуществлению власти) с психологическими потребностями его последователей (идентификация с социальной общностью как результат идентификации с лидером). Описанные Мерриамом политики представляют собой лидеров нового типа, возникающего с развитием демократии и отвечающего требованиям усложнившихся политических отношений и быстро меняющегося мира. Главная отличительная черта лидера такого типа – опора на общественную поддержку и умение ее завоевывать.
В феномене политического лидерства наиболее наглядно воплощается политическая власть. Лидер одновременно выполняет функции политического руководства и объединяет общество, становится его символом. В политическом лидерстве, таким образом, выделяются два аспекта – функциональный и символический.
Мерриамом внесен существенный вклад в изучение лидерства: он первым отвел значительное место психологическим и психоаналитическим методам исследования лидерства, указал на значимость последователей лидера и социальной ситуации. Взгляды Мерриама во многом близки к тому, как рассматривается лидерство в современной политической науке.